Роботи наступають, або Коли ми залишимося без роботи?
Роботизація наступить не раптом, не відразу і не швидко. Але поступ її вже добре відчувається. Слідом за кар'єрними самоскидами-роботами в Австралії впровадження залізних водіїв почали в Volvo: відразу сотня автономних кросоверів XC90 виїде на вулиці містечка Гетеборга. Електронні мізки «обкатують» і конкуренти з Мазда, BMW і Ford.
Застосування літаючих дронів в якості кур'єрів можна злічити піар-ходом онлайн-рітейлера Amazon, проте в Австралії спритні автономні літуни потихеньку приживаються (поки в області доставки книг). Найбільший перевізник США компанія UPS почала експерименти з власним парком дронів. Враховуючи катастрофу з різдвяними посилками в американців в цьому році, крок цілком розумний. Китайці, природно, не відстають: SF Express тестує ортокоптери в провінції Гуандун, доставляючи вантажі масою до 3 кг.
Замінюють роботи людини навіть там, де, здавалося б, без хомо сапієнса ніяк. Наприклад, тестування сенсорних екранів у планшетів і смартфонів. Так, їх перевіряють теж «залізяки»! Контролер Oculus від Intel грає в Angry Birds та інші ігри, тикає в різні точки дисплея, отримуючи зворотний зв'язок, і виносить вердикт - шлюб чи ні. Поки робот все ж дорожче живих приемщиц, але це поки що.
У США місцеві журналісти всерйоз побоюються конкуренції з автоматичним упорядником новин, розробленим компанією Narrative Science. Програма Quill поки проходить обкатку (вже є 30 постійних клієнтів, серед яких Forbes), але за прогнозами в найближчі 5-10 років зможе замінити новинних журналістів і фондових аналітиків. Різниця в оплаті праці колосальна: Quill просить 10 доларів за замітку, а живий журналіст - 200-500 американських рублів. На щастя для російських копірайтерів і журналістів, програмне забезпечення російська мова не знає.
Разом з активним впровадженням технологій трапляються і кумедні випадки. Так було викрито телемаркетингові служби ряду компаній, що працюють нібито в автоматичному режимі. Виявилося, що за монітором з потрібними відповідями сидів жива людина. Природно, не американець чи англієць, а мешканець однієї з країн, що розвиваються. Колл-центри в Індії не новина, але тут маркетологи компанії Avatar, продавця подібних «систем», зробили ставку на патріотизм. Виявилося, що американці і англійці не люблять чути голоси з акцентом, тому їм підсунули псевдо-робота, що говорить чистісінькою англійською мовою. Підсунули і видали за ноу-хау інженерної думки. Так що не тільки російські чиновники страждають подібним, як бачите.
Роботизація промисловості йде у всіх країнах. Південна Корея і США закупили 20 000 роботів в 2013 році, Євросоюз - вдвічі більше. Китай придбав 28 000 механізмів, правда, невідомо, скільки китайці поставили роботів свого виробництва. Адже невипадково роботизація китайської економіки зростає на 25% в рік - швидше за всіх конкурентів. Гігантські заводи-міста однієї тільки корпорації Foxconn отримають 200 тисяч роботів протягом 10 років. Причин дві: брак робочих рук (так-так, навіть у Китаї їх вже не вистачає!), А також стрімке подорожчання цих самих рук. Погодинна зарплата китайського робітника виросла з 2005 року з 50 центів до 2 доларів.
Росія тут істотно відстає: всього три сотні роботів. Для порівняння: маленька Чехія поставила 1000 механічних роботяг.
Може, таке відставання і на краще. Адже допомог за просто так нам держава платити не буде (у тій же Німеччині вже обговорюється ідея про виплату змісту всім громадянам країни просто за сам факт їх існування, без всякого вимоги працювати). У нас же, навпаки, планують боротися з «професійними безробітними».
Властивість нових технологій ще й у тому, що вони «крадуть» робочі місця по ланцюжку. Ось IBM скоротило 8000 осіб (аутсорсеров з Індії та Китаю). Їх роботу автоматизували за допомогою віртуалізації, «великих даних» та «хмарних обчислень» в дата-центрах. Але от біда: співробітників дата-центрів теж можуть скоро відправити у безстрокову відпустку. Вже почалося виробництво спеціальних обслуговуючих механізмів, здатних замінити технічний персонал нижчої ланки. Уже до кінця 2014 року повинні з'явитися нові центри обробки даних, де людей зовсім не буде (концепція data-center lights-out або «ЦОД з вимкненим світлом»).
На закінчення два приклади автоматизації з особистого досвіду. Автоматичні доілкі для корів затребувані у наших фермерів. Правда, причина не в зниженні витрат (вони обходяться дорожче людей), а у відсутності охочих попрацювати в сільському господарстві. Потенційні доярки віддали перевагу перебратися в міста (процес не новий, почався аж у 70-х).
Другий приклад - автоматичний оператор в службі підтримки банків або, наприклад, операторів зв'язку. Нещодавно намагався переконати одного такого робота підключити мене до оператора білкового походження. Не вдалося. Робот два рази прокручував запис, після чого обривав з'єднання. Чи була це програма справжня, або знову ж спритний стажист тиснув на потрібні кнопки?
