Коли на голові горить шапка
Сиджу от і міркую - а не уперти мені у сусіда мішок картоплі? Так захотілося - смаженої, та з цибулькою, що й не страшно, якщо спіймають і посодют - багато ж не дадуть. Шкода - злодієм назвуть, соромно якось. А от якщо під цю справу підґрунтя яку підвести - політичну, наприклад? Сусід-то у мене - комуняка махровий, навіть більше - заклятий сталініст. Тоді виходить, що ось, значить, я таким своєрідним чином з ним і «борюся». Зовсім інша справа виходить! Тут вже і захисники знайдуться, стопудово. Типу, гнаний тоталітарною владою, борець з мракобіссям, убога і т.д. Дивишся - і про картоплю, крадену, забудеться.
Чому - ні? У Росії є вже такою ж страждалець - якийсь Ходорковський. Який олігарх. Думаєте він, як великий і шанований Білл Гейтс своїми мізками, працею, талантом олігархом став? Глибоко помиляєтеся. Цей жвавий комсомольський функціонер пограбував мене і багатьох таких же совків в лихі єльцинські часи, махінаціями та шахрайством «прибрав» до рук народне добро. І так ось став, тим, ким став. Тому мені анітрохи не жаль, що він сидить за гратчастим вікном. Шкодую, лише - що один. Їх багато наплодилося в той смутний час. Зараз ось жирують на народному добрі, що потім і нестатками створювали наші старі. У надії зробити життя, якщо вже не свою, то своїх дітей більш людяною.
І от коли цього спритника величають як полум'яного борця з нинішньою владою, мені смішно і сумно. Смішно, бо він - ніби як вже й не злодій, а хороша людина, правдолюб і душеведов. А сумно, тому що його зараховують, апріорі, до тієї невеликої, на жаль, когорті істинно піклуються про благо країни і людей. Чи не олігархів, але чесних і порядних, ідейних і безкомпромісних. Тим самим сам інститут громадянського суспільства, інститут опозиції дискредитується донезмоги.
Ну не можна ж так! Злодій - він завжди злодій, колір прапора тут ні причому. У нас зараз взагалі злодюгами подібна реакція використовується повсюдно. Трохи прихопили «за зябра» - відразу намагається людина до «політики» примазатися. Голосить, що сечі немає - переслідування інакомислення! гоніння за переконання! погибель демократії! Зауважив, що як правило - чим більше кричить той чи інший людина - тим більше поцупив. Прям закономірність якась.
А причина проста як день - повна нерозбірливість різного роду правозахисників і відповідних організацій. Лише б захищати - всіх і вся, без розбору. Раз нинішня влада посадила за грати - значить хороша людина, типу - неугодний. Саме тому правозахисники не настільки популярні в народі російському, як повинні б. Не такий дурний народ наш. Все ж таки.
Мені взагалі здається, у зв'язку з вищесказаним, що правозахисний рух в чому стало хорошим прикриттям, а ще - досить непоганим бізнесом. Скільки народу годується близько різного роду фондів, грантів, об'єднань і спілок! Ідейні давно вже «проковтнуті» цією масою трудовиків і часто виявляються білими воронами. Бо заважають всім - і цим «офіційним» захисникам, цілком «узгодив» багато питань з владою, і цієї самої влади. Такий ось розклад виходить.
А мішок я все-таки вирішив не красти. Вже як-небудь, без картохи ..
