Алкоголізм із дитячим обличчям. Перебільшення чи реальність?
Особливості менталітету слов'ян відомі всім, і укласти їх можна в одну фразу, відому кожному від малого до великого - «Без келиха немає вокалу». І все б нічого, якби цей принцип так і залишився «привілеєм» дорослої частини населення. Якось звично вже спостерігати несамовиті особи людей. А ось до того, що особи ці молодіють і молодіють, звикати і дивно, і не хочеться, і не потрібно. За результатами опитування учнівської молоді, перше знайомство з пивом відбувається в 12-13 років. А майже 3% юнаків і 1% дівчат уже можна зарахувати до залежних від алкоголю, оскільки вони п'ють щодня.
Але, аналізуючи тенденції розвитку цієї ситуації, з жалем приходиш до висновку, що виправити її дуже навіть важко. У першу чергу тому, що це залежить від надто численних факторів, а не тільки від того, скільки підлітку буде розказано про шкоду алкоголізму. Зараз те, що в суспільній свідомості прийнято вважати шкідливими звичками, в середовищі учнівської молоді сприймається як поведінковий стандарт. І хоча інформації про неприпустимість такої поведінки більш ніж достатньо, необхідно розуміти і усвідомлювати те, що регулювати цю ситуацію необхідно з кількох позицій.
Ну, з боку самої молоді це, в принципі, зрозуміло. Крім того що величезна частина реклами, спостерігається нами абсолютно у всіх ЗМІ - це реклама алкогольних напоїв, до такої ситуації веде і недостатність молодіжних закладів різного типу, які стали б альтернативою «культурного» відпочинку з пляшкою пива або слабоалкогольного напою в кафе-барах або ж просто на вулиці. Спробуйте хоча б при двох цих факторах сказати підлітку, що є й інші способи відпочинку ...
Гіршою є ситуація з боку батьків, більша частина яких не тільки не заборонить підлітку вживати слабоалкогольні напої, але ще й запропонує на святі чарочку вина або чогось подібного. Той же опитування показало, що домашнє вино вживає в середньому близько 45% дітей у віці 13-15 років і більше 50% 16-17-річних. Часта причина таких вчинків - саме формулювання «слабоалкогольний напій». Це те ж саме, що називати сигарети легкими, в той час як шкода, що наноситься ними організму, не зменшується.
Плюс те, що алкогольні напої доступні всім і кожному. Будь-яке дитя, яке прийшло в магазин з грошима, може купити пляшку пива або іншого слабоалкогольного напою. І заборони адже не діють, і закони, і поняття того, наскільки аморально підтримувати таку тенденцію. За це б штрафи побільше, щоб уже не виникало бажання заробляти на чужому горі, і реальний контроль того, що і кому продають наші добрі тьоті-продавці.
Тільки за цими показниками можна зрозуміти, що роботу необхідно вести і в інших напрямках. Зокрема, необхідно давати як багато більше роз'яснень саме батькам підлітків про те, які наслідки можуть бути при заохоченні вживання навіть слабкого алкоголю, і наскільки легко це може призвести до виникнення залежності. Ведучи ж роботу з підлітками, потрібно пропонувати реально цікаві альтернативні варіанти проведення часу, а не просто опису страхітливих наслідків. І добре б все-таки подбати про здоров'я нації, а не про капітали, і заборонити, нарешті, рекламу алкоголю. Одним словом, пора починати конкретні дії!
