Що таке талант?

Талант - це високий рівень здібностей людини до певної діяльності. Це поєднання здібностей, які дають людині можливість успішно, самостійно й оригінально виконати певну складну трудову діяльність.

Талант - це високий рівень розвитку, насамперед спеціальних здібностей.

Це сукупність таких здібностей, які дають можливість отримати продукт діяльності, який відрізняється новизною, високим рівнем досконалості і суспільної значимості.

Вже в дитячому віці можуть проявитися перші ознаки таланту в галузі музики, математики, лінгвістики, техніки, спорту і т.д. Разом з тим талант може проявитися і пізніше. Формування і розвиток таланту значною мірою залежить від суспільно-історичних умов життя і діяльності людини.

Талант може проявитися у всіх сферах людської праці: в організаторській і педагогічній діяльності, в науці, техніці, в різних видах виробництва. Для розвитку таланту велике значення мають працьовитість і наполегливість. Для талановитих людей характерна потреба в занятті певним видом діяльності, яка часом виявляється в пристрасті до обраної справи.

Поєднання здібностей, які є основою таланту, в кожному випадку буває особливим, властивим тільки певної особистості. Про наявність таланту слід робити висновок за результатами діяльності людини, які повинні виділятися принциповою новизною, оригінальністю підходу. Талант людини спрямований потребою у творчості.

Талант є здатністю, властивою від народження. Але розкривається він поступово, з придбанням певних навичок або досвіду. Сучасні вчені виділяють певні типи таланту, якими володіють люди в тій чи іншій мірі. На початку 1980-х років Говард Гарднер написав книгу «Рамки розуму». У цій книзі він визначив вісім типів таланту, інтелекту:

• вербально-лінгвістичний (відповідає за здатність писати і читати, притаманний журналістам, письменникам і юристам) ;

• цифровий (характерний для математиків, програмістів) ;

• слуховий (музиканти, лінгвісти, мовознавці) ;

• просторовий (притаманний дизайнерам та художникам) ;

• фізичний (їм наділені спортсмени та танцюристи, ці люди легше навчаються на практиці) ;

• особистісний (його також називають емоціональним- відповідає за те, що людина говорить сам собі) ;

• міжособистісний (люди з цим талантом часто стають політиками, ораторами, торговцями, акторами) ;

• талант навколишнього середовища (цим талантом бувають наділені дресирувальники, землероби).

Про наявність таланту слід судити по високому розвитку здібностей, насамперед спеціальних, а також за результатами діяльності людини, які повинні відрізнятися принциповою новизною, оригінальністю підходу. Талант людини зазвичай направляється яскраво вираженою потребою у творчості і відображає суспільні запити.

У різних областях талант може виявлятися в різний час. Так, у музиці, малюванні, математиці, лінгвістиці, техніці зазвичай він проявляється в ранньому возрасте- а талант в літературній, науковій або організаторської сферах виявляються в більш пізньому віці.

Максимальна продуктивність талановитих людей теж проявляється в різних віках: в науці в 35 - 40 років-в поезії в 24 - 30 і т.д.

Талант і геній розрізняються, перш за все, по об'єктивної значущості і разом з тим оригінальності того, що вони здатні призвести. Талант характеризується здатністю до досягнень високого порядку, але залишаються в принципі в рамках того, що вже було достігнуто- геніальність передбачає здатність створювати щось принципово нове, прокладати дійсно нові шляхи, а не тільки досягати високих точок на вже второваних дорогах.

Високий рівень обдарованості, який характеризує генія, неминуче пов'язаний з обдарованістю в різних або навіть у всіх областях. Як приклад універсалізму, часто властивого геніям, досить назвати Аристотеля, Леонардо да Вінчі, Р. Декарта, Г. В. Лейбніца, М. В. Ломоносова, К. Маркса. Але й обдарованість генія має певний профіль, і в ньому якась сторона домінує, якісь здібності особливо виявлені і оформлені в провідному напрямку його творчості.