Що рік прийдешній містобудівникам готує?

Автор: Сергій Сошників

Напередодні вступу в останній рік першого десятиліття нового століття знаменний для нашої країни не тільки усвідомленням наслідків глобальної економічної кризи, а й серйозними перетвореннями в найбільш постраждалій від нього сфері - у сфері містобудування.

Так з 1 січня 2010 року всі муніципальні освіти (а всього їх у країні більше 20 тисяч), які не розробили Генеральні плани своїх поселень, позбавляються права забудовувати свої території. Завершення цього процесу, запущеного з прийняттям нового Містобудівного кодексу, в непростих економічних умовах і при відсутності в країні належної кількості кваліфікованих кадрів архітекторів-містобудівників видається нереальним для виконання. Фахівці передрікають неминучість переносу заявленого директивного терміну. І, очевидно, це і станеться.

На цьому тривожному тлі досить позитивно виглядає Липецька область. Яскравим свідченням успіхів проведеної на Липецькій землі містобудівної політики є нещодавня незаперечна перемога на міжнародному фестивалі-конкурсі «Зодчество 2009». Присвячена цієї злободенної теми мультимедійна експозиція нашого регіону була представлена на головній виставковому майданчику країни - московському манежі - в жовтні 2009р. Куратор Липецького розділу виставки - Головний архітектор області Бирута Канцане зробила основний акцент на розвитку нашого краю за рахунок створення Особливих економічних зон, як Федерального, так і регіонального рівня. Це дуже високо було оцінено як Спілкою архітекторів Росії, так і Міністерством регіонального розвитку.

Друга поставлена перед будівельниками, дослідниками та проектувальниками країни за значимістю проблема, яку також необхідно вирішити до кінця 2009р., Викликана змінами, внесеними Містобудівний кодекс РФ. З 1 січня 2010 скасовується діюча в будівельній галузі система ліцензування цих видів діяльності.

На зміну державному ліцензуванню приходить система саморегулівних організацій (СРО), що відповідають за якість і безпеку виконання як будівельних, вишукувальних, так і проектних робіт. Ці створені в 2009 р організації і покликані видавати своїм членам свідоцтва про право виконання робіт пов'язаних з безпекою будівель і споруд. Все не вступили з якої-небудь причини у відповідні саморегульовані організації - будівельні, вишукувальні та проектні, позбавляються з нового 2010 права здійснювати свою діяльність.

Сама ідея створення саморегулівної організації, безумовно, є прогресивною, про що свідчить багаторічний досвід розвинених країн. Але в теж час знову «вийшло, як завжди, але ж хотілося, як краще». І на цей раз не обійшлося без нюансів, які в принципі відрізняють нашу систему СРО від давно апробованих і успішно працюють саморегулівних організацій у розвинених країнах. Так у всьому цивілізованому світі свідоцтва, сертифікати або ліцензії на право здійснення видів діяльності видаються не організацію, а конкретним фізичним особам - архітекторам і інженерам, тобто фахівцям, що мають відповідну кваліфікацію та досвід для виконання цієї роботи. І присутність такого «атестованого» фахівця у будівельній, вишукувальної або проектної організації дає їй право на здійснення відповідних видів діяльності.

Закон про СРО складався поспіхом і, як це часто буває, людьми далекими від розуміння специфіки будівельних, проектних та вишукувальних робіт. Так абсолютно нереальною для виконання в окремо взятому регіоні виявилася поставлена законодавством задача про кількісний склад членів СРО дослідників. Адже цілком очевидно, що неможливо зібрати на одній території в СРО не менше 50-ти вишукувальних організацій. У меншій мірі це відноситься і до організаціям у сфері проектної діяльності.

У той час коли з високих трибун нас запевняють про всебічну підтримку малого бізнесу та індивідуального підприємництва, закон ставить в однакові економічні умови за витратами вступу та існування в рамках СРО як працюючого поодинці самостійно індивідуального підприємця, так і налічує кілька сотень, а то й тисяч людина крупну проектну організацію. Та й перелік робіт, що впливають на безпеку, викликає тільки здивування у фахівців. Цілком очевидно, що складали його люди далекі від реалій і практики роботи будівельного комплексу. І це не дивно. Адже сьогодні в нашій країні немає жодного державного органу, як і конкретної особи, що відповідає за архітектуру та містобудування. Лише в Міністерстві регіонального розвитку ця складова присутня (серед інших структурних підрозділів) у самому мізерному складі. Це очікуваний результат тих реорганізацій, що проводяться, мабуть, заради самої реорганізації. Втрачені такі курирують будівництво директивні органи, як Держбуд, Мінбуд, Госгражданстрой.

Громадська організація Союз архітекторів Росії, яка об'єднує в своїх рядах провідних архітекторів країни, протягом багатьох останніх років розробляла заснований на світовому досвіді перехід від державного ліцензування до системи саморегулівних організацій. Були розроблені проекти всіх необхідних змін в Російське законодавство, орієнтовані на створення СРО за регіональним принципом, об'єднуючого провідних фахівців кількох сусідніх областей. На жаль, розробники чинного закону не врахували ці, як показало життя, правильні пропозиції.

Тим не менш, в окремих регіонах скористалися пропозиціями, народженими в стінах творчого Союзу. Так в Черноземье були створені міжрегіональні СРО (з центром у г.Воронеж), що об'єднують будівельників, дослідників і проектувальників Чорнозем'я. Це дозволило в короткі терміни і на досить високому рівні підготувати необхідні основи для створення та реєстрації таких організацій. До складу СРО «Об'єднання проектувальників Чорнозем'я» увійшли не тільки численні проектні організації з сусідніх областей, а й навіть великі проектні фірми з ближнього і далекого зарубіжжя.

Загальну економічну навантаження на підприємства малого бізнесу посилює і проводиться в країні (знову ж до кінця 2010 року) компанія з приведення статутів Товариств з обмеженою відповідальністю у відповідність з новим Російським законодавством.

Що можна прогнозувати у вітчизняному містобудування на найближчу перспективу з урахуванням перерахованих вище факторів?

Неминучий удар по самому численному прошарку учасників цієї самої творчої у світі професії і, як наслідок його, скорочення підприємств малого бізнесу та приватного підприємництва у будівельній та проектній сфері. Необхідність страхування своєї діяльності, безумовно, відіб'ється і на вартості як будівельних, так і проектно-вишукувальних робіт і, в кінцевому рахунку, ляже на вартість квадратного метра вводяться площ, а значить, і на плечі споживача. І все це відбувається на тлі завмерлого в очікуванні ринку нерухомості.

Сергій Сошників

Голова секції «Містобудування» Громадської палати м Липецька, керівник ТОВ «Архітектурна творча майстерня Сошників / Арістова - архітектори», радник РААСН, почесний архітектор Росії