Гей, начальник!
Усі наші біди від некомпетентності!
Так, так! Від некомпетентності! І якщо недостатні знання у сфері своєї професійної діяльності у рядового складу більшості підприємств ще якось можна компенсувати знаннями і навичками старих працівників, то відсутність таких якостей у керівної ланки неминуче призведе до повного краху будь-якої господарської одиниці.
Наприклад, одного разу в одному невеликому пароплавстві з'явився новий начальник. Де нарили це диво, досі залишається загадкою. Тільки з тієї пори на тихих калошах почалися події, мало сприяли підтримці стабільної розміреним корабельної життя. І не те, щоб дядько відразу не сподобався всім екіпажам. Просто з найперших його кроків з управління флотом, що ринула з нього нескінченним потоком дурість, замішана на амбіціях, повною мірою виявила бездарність даного керівника. Відразу всім стало зрозуміло, що всіх незабаром чекають глобальні зміни.
За витиеватим промовам нью - флотоводця цілком можна було припустити, що мужичок, колись, був партійним або комсомольським функціонером, який закликав ім'ям партії і уряду не одну сотню простих річковиків на трудові подвиги з підкорення нових трудових вершин. При цьому сам напевно продовжував «мучитися» в м'якому кабінетному кріслі і важче своїх геніталій нічого за все життя так і не підняв. Вірніше, не підняв б, якби в країні не трапився черговий переворот, в процесі якого ласа державна годівниця плавно перекочувала від одних слуг народу до інших. Нові слуги народу мало чим відрізнялися від старих. Глобальне розходження було лише у віці і апетиті.
До речі, це зіграло не останню роль у підготовці кваліфікованих кадрів в усіх галузях. Зайняті поділом колишнього народного майна переможе своїх бездонних кишень, панове, які змінили товаришів біля керма влади, упустили дане питання по всіх напрямках! На зміну йдуть за віком та інших причин фахівцям гідної зміни довгий час не готувалося.
Дана обставина тут же відбилося в тому, що утворився вакуум почав заповнюватися випадковими людьми. Тобто, після останньої метаморфози з нашим багатостраждальним державою екс - комсомольським босам і їм подібним нічого не залишалося робити, як тільки покинути теплі місця, нагріті своїми гладкого за роки «непосильного» кабінетного праці дупами, і зайняти вакантні керівні пости на різних підприємствах.
Але старого гарту функціонер своїх принципів ніколи не змінює. Куди б його життя не закинула, все одно він працювати не буде! Саме тому-то і наш розглянутий як приклад «адмірал», зовсім нічого не розуміє у флоті, тут же почав чудити з довіреними йому судами. Підсумок плачевний, але закономірний. Екіпажі почали змінювати місце роботи, ідучи в інші компанії, куди ще не дісталися діячі такого роду. На їх місце прийшли випадкові люди, які довели кораблі до стану вічного ремонту. Через це компанія втрачає компаньйонів, що шукають більш надійних партнерів. Далі, втрата вантажообігу з усіма витікаючими для даної контори погано пахнуть наслідками.
Адже, здавалося б, чого простіше взяти на посаду начальника компетентної людини ?! Так в тому то й справа, де взяти-то таку людину, якщо в країні з кадрами біда! Та ще ЦІ всіма правдами і неправдами, використовуючи найчастіше старі зв'язки, лізуть на високооплачувані місця. Чи не час задуматися президентам компаній і акціонерам кому довіряти місце виконавчого директора ?! Хто більше потрібен господарям: весільний генерал, Фукс з «Золотого теляти» або компетентний керівник, який приведе ваше підприємство до процвітання ?!
До речі, той ветеран комсомольської верхівки, що потрапив на «адміральське» місце завдяки своїм зв'язкам, більшу частину життя сприймав слово «судно» тільки в медичному аспекті. І треба було бачити його здивування, коли виявилося, що «судно» має ще й деяке відношення до водного транспорту.
