Як обрати потрібну людину на загальних зборах за методом Тараса Бульби? Порядок і правила
Вибори здійснюються не тільки у «верхах». Набагато частіше вибори трапляються в «низах». У тих же дачних товариствах, наприклад. При цьому існує певний порядок, є загальноприйняті правила. І це правильно. В іншому випадку плутанини не уникнути. Втім, демократія демократією, а при вмілому підході цілком реально організувати законне обрання потрібної людини на аналізований пост.
Переважній більшості середньостатистичних громадян, як правило, абсолютно байдуже хто конкретно займе виборну посаду. У їхніх головах царює одна думка: аби мене не чіпали. Укупі з цієї мислішкі звичайно панує бажання: як би це все скоренько завершилося. Більш активним товаришам нічого не залишається, як використовувати такий стан речей в своїх цілях.
Перш ніж перейти до практичного прикладу, зрозуміло, треба ознайомитися, хоча б у першому наближенні, з певною теоретичною базою. Законодавчо до справжнього моменту закріплені певні установки для проведення зборів різних спільнот. Я ж спробую коротенько видати якусь спрощену формулу, той кістяк, без якого не обходиться жодне загальне збори. Нюанси, безумовно, завжди були і будуть. Їх необхідно враховувати спеціальними процедурами, а це вже дещо інша тема.
Зрозуміло, перед проведенням загальних зборів ініціативною групою або вищим виконавчим органом проводиться певна підготовча робота. До теми моєї статті ці питання мають відношення мале, а тому і торкаюся я їх побіжно. Тими ж особами з числа активу проводиться реєстрація учасників зборів на предмет виявлення кворуму, а саме - наявності більше 50% від загального числа можливих голосуючих. В іншому випадку проведення зборів взагалі не має сенсу, бо його рішення будуть неправомочними.
Кожні збори повинно починатися з пропозиції уповноваженого ініціативної групи або вищестоящого органу обрати головуючого та секретаря. У випадках великої кількості людей, може бути обраний робочу президію. Голова зборів не обов'язково повинен бути особою, зацікавленою в успішному результаті зборів. Головне завдання цього обранця присутніх - забезпечити дотримання всіх необхідних формальностей і встановлених норм.
Саме головуючий пропонує до утвердження порядку денного і регламент зборів, організовує обрання лічильної комісії, виробляє всі інші відповідні дії, які можуть виникнути по ходу ведення зборів. Від чіткості його дій багато в чому залежить весь хід зборів і в часовому ракурсі, і в організаційному.
Нині протоколювання ходу зборів часто віддається на відкуп ініціативній групі, хоча правильніше було б доручити його секретарю зборів або члену робочої президії. Власне, для цієї мети вони і обираються. Є ще досить значна кількість деталей, але до розглянутого питання вони знову-таки не відносяться. На основних принципах проведення зборів я навмисно акцентував увагу, оскільки саме вони можуть бути використані для досягнення поставленої мети.
Перш ніж перейти до другої частини розповіді, я попрошу вас згадати, як Тарас Бульба хотів війни для синів, а кошовий отаман був проти. Що зробив старий козак? Організував переобрання. Щоб уникнути неточностей переказу, наведу необхідний фрагмент з повісті.
«Кошовий ... трохи помовчав і потім сказав:
- А війні все-таки не бувати.
- То чи не бувати війні? - Спитав знову Тарас.
- Ні.
- Так уже й думати про це годі?
- І думати про це годі.
«Постой же ти, чортів кулак! - Сказав Бульба про себе, - ти в мене будеш знати! »І поклав тут же помститися кошовому ...
... Зговорившись з тим і іншим, задав він усім пиятику, і хмільні козаки, в числі кількох людей, рушили просто на майдан, де стояли прив'язані до стовпа литаври, в які звичайно били збір на раду ...
... - Кричіть Кирдяга! - Шепнув Тарас Бульба деяким.
- Кирдяга! Кирдяга! - Кричала юрба. - Бородатого! Бородатого! Кирдяга! Кирдяга! Шила! До біса з Шилом! Кирдяга! ...
Таким чином введений був Кирдяга в козацьке коло.
- Що, панове? - Проголосили на весь народ привели його. - Чи згодні ви, щоб сей козак був у нас кошовим?
- Усі згодні! - Закричала юрба, і від крику довго гриміло все поле ».
