Розписка? Що може бути простіше ...

Я торкнуся, напевно, давно поїдену тему і, напевно, можливо, не особливо актуальну, тому, що в Інтернеті повно зразків розписок в отриманні грошей як безвідсоткових позик так і під відсотки.

Але зі свого боку хотілося б звернути увагу на деякі дрібниці при складанні такого простого, здавалося б, документа, як розписка.

Найголовніше, на мій погляд, щоб розписка була написана боржником власноруч і в ній були зазначені основні і необхідні дані якось: прізвище, ім'я, по батькові позичальника і займодателя, їх паспортні дані, домашні адреси і, можливо, ідентифікаційний код, а також дата видачі розписки і термін, в який боржник зобов'язується повернути гроші, сума яких прописується як в цифровому вираженні так і прописом, а простіше кажучи.

Всупереч існуючій думці, нотаріально розписка не завіряється, нотаріус посвідчує лише підпис хоча на такому документі як розписка це навряд чи, або ж під час повернення боргу, тим кому повертають гроші пишеться нотаріальна заява, але тоді це вже не розписка.

Часто можна зустріти приклади розписок в Інтернеті в яких зазначаються два свідки передачі грошей.

З точки зору доведення в суді факту передачі грошей, на мій погляд, це не має ніякого значення, оскільки, згідно вимог Цивільно-процесуального кодексу України обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними способами доказування не можуть підтверджуватися іншими способами доказування.

Тобто виконання боргових зобов'язань має підтверджуватися письмовими доказами (що власне і являє собою розписка) а неможливо усними показаннями свідків. А якщо висловитися ще простіше, то наявність свідків передачі грошей жодним чином не зміцнює позицію сторони в процесі при наявності судового спору.

А от підпис одного з подружжя на цій же розписці із зазначенням того, що він згоден взяти гроші в борг, було б мати доцільно.