Вексель як складне правове явище
Адвокат Мєлков Олексій Валерійович
Вексель як складне правове явище
Вексельний ринок в Росії належить до розряду молодих - його «вік» налічує трохи більше 20 років. Тим не менш, історія його вже досить значна, бо буквально з перших днів своєї появи вексель зайняв провідне становище у фінансовій діяльності багатьох підприємницьких структур. За даними Центрального банку, сума врахованих векселів на 1 грудня 2008 року перевищила позначку в 232 млрд. Рублів, що на 18% більше, порівняно з аналогічним періодом попереднього року. В цілому ж в обороті на зазначену дату перебувало векселів на суму близько 1 трлн. рублів.
Проблеми визначення
Цивільне право традиційно розглядає вексель з кількох точок зору. По-перше, як об'єкт цивільних правовідносин, що дає йому право виступати в якості самостійної цінного паперу (ст. Ст. 128 і 143 ЦК). По-друге, як предмет цивільно-правових угод (купівлі-продажу, дарування, міни), що має вартісну оцінку. По-третє, як доказ підписання договору позики (ст. 185 ЦК). По-четверте, як угоду. Нарешті, в цивілістики він вивчається як абстрактне, формальне, безумовне зобов'язання. Таке різноманіття поглядів на одне єдине правове явище зайвий раз підкреслює його складність і юридичну важливість. Не дивно, що й однозначного визначення векселя досі не існує: у економістів воно одне, у юристів - інше, у цивілістів - третє. Навіть чинне законодавство не може навести порядок у ситуації сум'ятті. Наприклад, ст. 815 Цивільного кодексу представляє вексель як необумовлене зобов'язання векселедавця або інше зазначене у векселі платника. А ст. ст. 142, 143 і 145 того ж нормативного документа говорять про векселі як про ордерним цінним папером, що засвідчує майнові права.
Дивно, але і Женевські вексельні конвенції, на яких заснована вексельне право багатьох країн, не розкривають поняття «вексель». Куди краще йдуть справи в Англії та США, де поняття «вексель» цілком виразно. Згідно англійської закону, вексель - це безумовний наказ у письмовій формі, спрямований від однієї особи іншій і підписаний органом, що його особою, що вимагає від адресанта сплатити в майбутнє час обумовлену суму власникові векселі або іншій особі, зазначеній у документі. Однаковий торговий кодекс США під векселем розуміє оборотний документ, який означає безумовний наказ або обіцянку сплатити n-ую суму грошей з відсотками або без, зазначеними в наказі або обіцянку.
Своєрідне поняття має вексель в цивільному законодавстві КНР. Так, ст. 19 Закону «Про векселі» визначає перекладної вексель як документ, що видається векселедавцем з його підписом і містить доручення платнику на вчинення безумовного платежу певної суми
Крейди Олексій Валерійович
«Вексель як складне правове явище»
векселедержателю або одержувачу платежу у встановлений термін або за пред'явленням.
Своє тлумачення прості і переказні векселі дає і Конвенція ООН про міжнародні переказні і прості векселі 1988 року, зараз не вступила в силу. Так, під переказним векселем розуміється письмовий документ, який:
• містить наказ безумовного характеру від векселедавця платнику на виплату певної суми грошей одержувачу або за його пріказу;
• підлягає оплаті у визначений термін або за пред'явленіі;
• підписаний векселедателем;
• датований.
Відповідно, простий вексель - це письмовий документ, який:
• містить зобов'язання безумовного характеру від векселедавця на виплату певної суми грошей одержувачу або за його пріказу;
• підлягає оплаті у визначений термін або за пред'явленіі;
• підписаний векселедателем;
• датований.
Таким чином, вексель, з моменту своєї появи до теперішнього моменту витерпить разючі зміни, сьогодні настільки різне представлений у світових законодавствах, що дати йому чітку, незаперечну характеристику практично неможливо. Якщо виділяти тільки загальні риси, властиві векселями всюди, то характеристика вийде вкрай бідній і не дає ні найменшого уявлення про інстітуте- якщо ж описувати всі властивості, засвоєні тим чи іншим законодавством, можна приписати векселем особливості, «рідні» в одному законодавстві та чужі в другом. Дана наукова колізія поки не знайшла свого вирішення.
Збірний характер явища
Проблемність векселя в плані пошуку відповідного визначення свідчить про те, що дане правове явище слід розглядати собирательно і визначати стосовно до конкретних правовідносин по одному з наступних аспектів:
1. об'єкт цивільних прав;
2. обязательство;
3. сделка;
4. юридичний факт;
5. боргова розписка (документ).
Як об'єкт цивільних прав вексель може бути або ордерним цінним папером, або складовою частиною цивільно-правових угод. Про це свідчить Постанова Пленуму ВС і Пленуму ВАС №33 / 14 «Про
Крейди Олексій Валерійович
«Вексель як складне правове явище»
деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів »від 4 грудня 2000 року, згідно з п. 36 якого у випадках, коли одна зі сторін зобов'язується віддати вексель, а інша - сплатити за нього гроші, застосовуються норми угоди купівлі-продажу, якщо в законі не описані спеціальні правила (п. 2 ст. 454 Цивільного кодексу).
Як зобов'язання вексель можна охарактеризувати наступним чином: простий вексель є обіцянка сплатити n-ую суму певній особі в обумовлений термін-перекладної вексель є пропозиція сплатити n-ую суму певній особі в обумовлений термін на користь 3-ї особи.
Ще одне значення векселя - це угода. Коли конкретний вексель знаходиться в обороті, то можна говорити про те, що між окремими суб'єктами була укладена угода, а значить, вони є володарями певних прав та обов'язків. Їх відносини регулюються відповідними цивільними та вексельними правовими нормами.
Безумовно, вексель є юридичним фактом, оскільки він породжує, регулює і припиняє вексельні відносини. Зокрема, вексель свідчить про укладення договору позики, про що говорить ст. 815 Цивільного кодексу та Постанова Президії ВАС №4863 / 97 від 16 грудня 1997 року. Як юридичний факт вексель також свідчить про наявність самих вексельних відносин. Адже якщо векселі немає (він не виданий і не прийнятий), то немає і зобов'язань індосантів, посередників, авалистов. Значить, вексельне зобов'язання саме є правостворюючі підставою для інших відносин за векселем.
Нарешті, вексель може виступати в якості боргового зобов'язання або боргової розписки. Приміром, у випадках, коли боржник за допомогою векселя підтверджує взяте грошове зобов'язання перед кредитором.
На підставі всього вищесказаного можна зробити висновок, що правозастосовна практика щодо спорів, пов'язаних з питаннями обігу векселів, в першу чергу повинна з'ясовувати, у зв'язку з чим виникла суперечка: з приводу векселя як цінного паперу, з приводу вексельної угоди, з приводу боргової розписки і т. д. І тільки потім визначати норми цивільного та вексельного права, які необхідно застосувати в даному конкретному випадку. І не варто намагатися знайти єдину і загальну конструкцію для роз'яснення природи векселя з правової точки зору.
