Збільшення строку позовної давності стараннями боржника
Адвокат Мєлков Олексій Валерійович
Збільшення строку позовної давності стараннями боржника
Більшість постачальників і виконавців не з чуток знайомі з проблемою неплатежів, яка в рази посилилася після початку горезвісного світової кризи і подальшої рецесії. Колись надійні, перевірені не однієї угодою партнери з об'єктивних причин стали уникати оплати за зобов'язаннями. Але якщо на перших порах більшість компаній входило в положення контрагентів-боржників і не поспішало бігти в судові інстанції і подавати відповідні позови, то сьогодні підприємці старанно уникають «годування сніданками» і при першій же можливості закликають боржників до відповідальності. Для такої поведінки є об'єктивна причина: трирічний строк позовної давності, після закінчення якого вимагати повернення даних борг коштів марно. Правда, мало хто знає, що даний термін може бути продовжений, якщо в його межах боржник здійснив дії, які можна кваліфікувати як визнання боргу. У цьому випадку відлік строку позовної давності починається заново (ст. 196 Цивільного кодексу). На жаль, в законодавстві досі немає конкретних вказівок, які саме дії можуть стати причиною продовження терміну стягнення заборгованості та за яких обставин вони повинні бути вчинені. Спробуємо встановити їх «дослідним шляхом».
«Вдячні» дії
До числа так званих «вдячних» дій з боку боржника Постановами Пленумів ЗС №15 від 12.11.2001г. і №18 від 15.11.2001 р були зараховані:
1. Часткова виплата основного боргу та / або санкцій.
Тут важливо мати на увазі, що якщо кредитним договором передбачена можливість поетапної оплати, то дана дія не буде розцінено судом як вдячне. Також сплата боржником частини основного боргу в розмірі, зазначеному в претензії кредитора, не є підставою для висновку про те, що боржник визнає свій борг в повному обсязі, а значить, суд може порахувати, що у кредитора немає підстав для нового відліку строку позовної давності. Рівносильно, як і сплата повної суми основного боргу не може служити доказом визнання боржником додаткових вимог кредитора і вимог з відшкодування збитків.
2. Сплата відсотків із суми основного боргу.
Мова йде про договірну неустойку або відсотках, які стягуються за користування позиковими коштами.
3. Внесення змін до договору, що свідчать про визнання боргу боржником.
Прикладом таких змін може бути продовження терміну кінцевої сплати або письмове прохання боржника про розстрочення або відстрочення платежу.
4. Визнання претензії через відповідь на неї в письмовому вигляді.
Найчастіше така дія проявляється у вигляді гарантійного листа від боржника з наведеним графіком погашення заборгованості. Хоча може мати і форму листа-зі згодою виплатити, скажімо, 50 тис. Руб. на претензію про сплату боргу розміром в 100 тис. руб.
5. Акцепт інкасового доручення.
Прикладом застосування такого доручення може бути угода між одержувачем платежу та платником про надання останнім права списувати обслуговуючим банком кошти з рахунку без прямого розпорядження його власника.
Даний перелік не є вичерпним, однак дає загальне уявлення про характер «вдячних» дій. Кожен конкретний випадок має розглядатися судом в сукупності з усіма доказами, що приводяться зацікавленими сторонами.
Інші види «вдячних» дій
Свого роду «вдячними» можуть бути розцінені такі дії, як:
• добровільне напрямок кредитору гарантійного листа із запевненням про повну сплату за боргами в будущем;
• підготовка та підписання боржником проекту мирової угоди про погашення кредитної задолженності;
• складання та підписання боржником і кредитором акта звірки розрахунків;
• укладення угод про заміну первісного зобов'язання новим, про заміну зустрічних вимог із заліком частини боргу за зобов'язанням, про надання відступного в рахунок виконання договору.
Важливо, що навіть в разі наступного визнання названих угод недійсними, факт їх підписання боржником свідчитиме про визнання боргу, а значить, буде служити підставою для переривання строку позовної давності.
Умови визнання дій боржника «вдячними»
Саме по собі вчинення перерахованих вище дій боржником не може бути причиною перегляду терміну позовної давності. Ще має бути дотриманий ряд важливих умов. По-перше, дія повинна бути реалізовано в межах встановленого на даний момент строку позовної давності. По-друге, воно повинно мати безпосереднє відношення до кредитору. Наприклад, відображення боржником заборгованості щодо спірного зобов'язанням у своїй бухгалтерської звітності не може бути розцінено як визнання довго, т. К. Дана процедура є всього лише вимогою Закону «Про бухгалтерський облік» від 21.11.1996 р
По-третє, в скоєному боржником дією має бути пряма вказівка на зобов'язання, що призвело до виникнення спірної заборгованості. Так, в гарантійному листі або акті звірки розрахунків повинні міститися посилання на документи, що є підставою виникнення боргу, і дати утворення заборгованості. Інакше суд визнає ці дії неналежним доказом. Правда, якщо між кредитором і боржником немає інших відносин, крім спірного грошового зобов'язання, суд може закрити очі на недотримання цієї умови.
Нарешті, що визнало борг особа повинна мати право діяти від імені боржника. Таке право може випливати з:
• службових обов'язків, підтверджених трудовим договором;
• виданої доверенності;
• обстановки, в якій довелося діяти.
Судом не може бути розцінено як визнання боргу підписання відповіді на претензію або акта звірки головним бухгалтером, заступником директора або комерційного директора, начальником юридичного відділу. Виняток становлять випадки, коли зазначені особи мають відповідні документально підтверджені повноваження.
У висновку хочеться зауважити, що термін позовної давності може бути перерваний протягом якого завгодно часу будь-яку кількість разів. Тому кредиторам, чітко розуміє, що стягнення боргу вже неможливо, краще не провокувати позичальника на визнання боргу шляхом вчинення тих чи інших дій. Так у них з'явиться можливість визнати заборгованість безнадійною і хоча б зменшити податкове навантаження на неї. І навпаки, якщо достовірно відомо, що фінансові труднощі контрагента носять тимчасовий характер і шанс повернути позикові кошти і раніше великий, то кредитору слід потурбуватися проведенням регулярних звірок.
Крейди Олексій Валерійович
