Де росте найсмачніша кропива? Звичайно, у Кропивні!
На самому початку літа жителі села Кропивна (в минулому - місто), що розташоване в Щекінском районі Тульської губернії, на невеликій площі збивають імпровізовану сцену, на якій всі бажаючі зустрічаються в поєдинку, щоб помірятися «силою». В руках кожного «бійця» пучок пекучої кропиви, ухилитися від якого не вдається нікому. Проте яким б не був результат цих боїв, організатори свята обов'язково пригостять пирогами з кропивою переможців і переможених.
Місцеві кулінари використовують також в якості начинки кропиву з сиром, з рисом, грибами і овочами, сухофруктами. Причому розкуштувати цю цілющу траву можна не тільки в пиріжках. Всюди з лотків продають бутерброди і піци з кропивою, і навіть тістечка, прикрашені кропивою. А якщо порасспрашивать місцевих умільців про кулінарні рецепти, то напевно кожен з них назве ще сотню страв із кропиви. У їх числі - щі, супи, безліч салатів, млинці, коржі і різні напої з трав. Словом, все залежить від фантазії і вигадки самої людини.
Ось уже восьмий рік поспіль на початку червня (іноді - в кінці травня), коли кропива наливається цілющою силою, у Кропивні влаштовують свята на її честь. Проходять вони під відкритим небом і в будь-яку погоду. Кропивна завжди була знаменита своїми ярмарками, адже колись вона була купецьким містом. З ближніх і дальніх повітів, губерній з'їжджалися в сюди торгові люди, щоб придбати найрізноманітніші товари.
Кропивна завжди славилася своїми винними заводами, тут були також відмінні пивоварні, дерев'яні та шкіряні фабрики. Місцевий дворянин Андрій де Тейльс, який багато подорожував по селах і містах, залишив спогад про ярмарок у Кропивні: «Записні знавці-лошаднікі з хлистика в руках ... оглядали коней, молодецьки блимали червоним дівчатам».
Особливо великим попитом у покупців користувалися сани-гринджолята. Кропивна була одним з небагатьох міст в Росії, де існувала артіль по їх виготовленню. 90-ті роки ХIХ століття стали для Кропивна злетом економічного розвитку. Вона пережила не одне століття. Є запис про неї в заповіті князя Дмитра Донського, в якому він згадує місто у зв'язку з передачею його своїй дружині. Під час правління Івана Грозного місто Кропивна (раніше назва - Кропивна) стає фортецею на південних рубежах країни. У 1778 році Катерина II затвердила герб міста, який являє собою щит з шістьма кропив'яним гілками.
Тульських краєзнавців давно цікавило назва міста. За однією версією, Кропивна стала так називатися в зв'язку з тим, що в тутешній місцевості завжди росло багато кропиви. Але є й інша. Вважається, що назва міста походить від слова «кропити». Багато вчених вважають, що Кропивна стоїть на великому басейні з чистою водою, адже в селі чимало джерел.
За роки свого існування Кропивна не раз змінювала свій статус. З часом вона була передана з Московської губернії в Тульську. У 20-ті роки минулого сторіччя цей повітове містечко був ще райцентром. Але у зв'язку з націоналізацією багатьох підприємств економіка Кропивна занепадала. І в 1958 році Крапивенский район був ліквідований, а його територія перейшла до складу Щекинське району.
За свою історію Кропивна пережила чимало руйнувань, але вона завжди відроджувалася. Цікаво, що самі Крапивенцев вважають, що відбувається це завдяки ... кропиві. Так, на згарищах, де було спалено ворогами чимало будинків, особливо в роки Другої світової війни, кожну весну проростала кропива ...
Під час Крапивенского фестивалю місцеві краєзнавці влаштовують виставку народних промислів, на неї з'їжджаються майстри-умільці з різних регіонів Росії. На виставці можна не лише помилуватися на вироби визнаних майстрів, а й самому спробувати зробити іграшку-свистульку з глини, попрацювати на гончарному крузі, навчитися плетінню кошиків, ваз, килимків із прутів верби, змайструвати лялечки з клаптів матерії і багато іншого.
Тут вам неодмінно розкажуть, як у давнину з кропиви виготовляли мотузки, нитки, мережі та навіть одяг. Щороку бере участь у святі відомий російський ансамбль «Кропива». І ще жителі тутешніх місць говорять, що якщо в цей час обпектися кропивою, то хвороби вас обійдуть стороною на цілий рік.