Хто перетворив гравюру в мистецтво?
Хто знає, як пішло б розвиток мистецтва гравюри, якби не Альбрехт Дюрер, художник і графік родом з Нюрнберга (Баварія). Він по праву вважається найбільшим майстром ксилографії (гравюра на дереві, або відбиток на папері, зроблений з такою гравюри) в Європі.
В кінці XV століття Дюрер став першим з німецьких художників, хто працював в обох видах гравюри: на дереві і на міді. У ксилографії Дюрер досяг неповторною виразності і своїх сюжетів і персонажів. Дюрер переосмислив і реформував традиційні прийоми граверів і переніс на дерево методи, характерні для гравюр на металі.
Першим учителем Дюрера в створенні гравюр став його батько, золотих справ майстер (тобто ювелір). Потім, у віці 15 років, художник надходить в майстерню Вольгемута (1486), де продовжує вивчати техніку створення гравюр на міді й дереві.
Подорожуючи по Італії, Альбрехт Дюрер познайомився з роботами Мантеньи, Лоренцо ді Креді, Полайоло та інших майстрів. Це зробило настільки сильний вплив на художника, що після повернення з Венеції в 1495 році Дюрер починає роботу над цілою серією гравюр.
Але не тільки італійці сприяли зародженню в Дюрера любові до гравюри. Багато прийомів німецький художник перейняв у свого співвітчизника, знаменитого німецького гравера Мартіна Шонгауера. Його гравюри об'єднували в собі ранній Ренесанс і пізню готику. Саме у Шонгауера Дюрер взяв багато прийомів по роботі з металом, але застосував їх до створення гравюр на дереві, зробивши цілий переворот в ксилографії.
На своїй гравюрі «Носоріг» художник так майстерно передав характер та подання про звіра за допомогою різця, що малюнок надовго став еталоном зображення цього африканського тварини, хоч і містив масу неточностей. Останнє не дивно, так як німецький майстер ніколи не бачив живого носорога.
Втім, на перше місце в своїх сюжетах Дюрер завжди ставив людину. Саме в гравюрах художник вперше звернувся до оголеної натури. Звичайно, назвати роботи майстра еротичними гравюрами навряд чи буде доречно, однак звивисті напружені контури, що стали візитною карткою Дюрера, настільки виразно передають фактуру, світло і тінь, що персонажі гравюр буквально оживають.
Найголовніше досягнення німецького художника - це перетворення гравюри в справжнє мистецтво. Його роботи «Чоловіча лазня», «Геркулес», «Блудний син» та багато інших вважаються шедеврами. Також Дюреру приписується створення гравюри «Танець смерті», створеної для «Книги Хронік» Хартмана Шеделя. Навіть чисто ремісничий замовлення від імператора Максиміліана I на створення керівництва з фехтування Альбрехт Дюрер виконав блискуче, створивши унікальну «Книгу фехтування».
Гравюри Дюрера присвячені релігійним і міфологічним сюжетів, в них багато алегорій. Проте перш за все роботи німецького художника і графіка являють собою жанрові сцени з яскраво вираженим місцевим колоритом. І в цьому ще більша цінність гравюр, створених у кінці XV століття Альбрехтом Дюрером, одним з найбільших творців епохи західноєвропейського Ренесансу.
