Коли буває потрібна психотерапія?

На жаль, в нашій країні досі багато хто плутає психотерапію з психіатрією і тому принципово до психологів не ходять. Спробую пояснити, яка різниця між психологом-консультантом, психотерапевтом і психіатром і коли буває потрібна саме психотерапія.

Для початку уявімо собі ситуацію, що у вас нежить. Погодьтеся, далеко не завжди це привід йти до лікаря, адже багато чого можна зробити самостійно. Щоб вилікуватися, важливо визнати, що у вас саме нежить, і вжити необхідних заходів - бажано знати, які.

Але якщо ви не стали лікуватися, визнавши нежить нісенітницею, не вартою уваги, або методи самодопомоги не допомогли і захворювання прогресує, стає хронічним? Значить, зовні прості симптоми були оманливі, а ситуація серйозніша, ніж думалося. Тоді доводиться викликати лікаря або йти до нього. Не завжди ми можемо впоратися самі і це правда.

А якщо, не дай Бог, розболівся зуб? Тут вже відкладати не можна - терміново до стоматолога! Теж доведеться погодитися з тим, що лікувати зуби самі собі ми поки не навчилися.

Ну і крайні ситуації - апендицит, втрата свідомості. Тут і зовсім доведеться швидку викликати, а то можна і не вижити.

Ви запитаєте, до чого я наводжу такі приклади? Та якраз до того, що в психології-то все те ж саме відбувається!

Думаю, кожен погодиться з тим, що Душа часом поболює, а то й зовсім болить від різних непередбачених ситуацій. Бувають болючі теми, які зачіпають хворі місця і навіть рани. На них бажано «сіль не сипати», а то може бути хвороблива реакція, в якій людина за себе вже не відповідає.

Що можна зробити? Спочатку поміркувати, проаналізувати ситуації і свою поведінку. Спробувати розібратися самому - благо в наш час багато літератури типу «Сам собі психолог». У ній ви знайдете масу порад, як змінити своє життя, як не переживати з приводу і без приводу, як виплеснути агресію, якщо вона накопичується, як мислити позитивно. І це прекрасно, бо, як у випадку з нежиттю, з найпростішими ситуаціями треба вміти справлятися самому і якщо цього не робити, душевні переживання можуть стати хронічними, що значно складніше лікується і також загрожує ускладненнями.

Можна поплакатися друга чи подруги і отримати пораду: «Так плюнь ти на це!», Або, трохи краще і науковіший: «Зміни до цього своє ставлення, подивися на це з іншого боку!».

Загалом, в ролі консультанта з проблеми можете виступати ви самі, друзі-подруги і, звичайно, професійні психологи-консультанти. А якщо не допомагає? Якщо: «Все розумію, але нічого вдіяти з собою не можу і серцю не накажеш!»?

Так, саме це і є привід сходити до психотерапевта, з'ясувати, що ж вас так чіпляє, особливо якщо це повторюється неодноразово. Хворобливі ситуації ранять, залишають сліди і шрами в Душі. «Дотики» до цих ран викликають сильні неадекватні реакції, за які потім буває соромно. Тут пояснення не допоможуть і потрібна допомога фахівця, адже суть психотерапії - зцілення Душі. Це може бути робота з першопричиною, розширення поля зору, знаходження нових можливостей і способів поведінки, пошук ресурсів, які проллються бальзамом на поранену Душу! Причому це дуже цікава спільна робота з дослідження внутрішнього світу і життя, а сучасні методи психотерапії стають все більш гуманістичними і наближеними до найдавніших духовних практик самопізнання. Зверніть увагу на їх назви - арт-терапія, тілесно-орієнтована терапія, гештальттерапия (гештальт означає цілісність), казкотерапія, танцювальна терапія - всі вони покликані познайомити людини з самим собою, своїм багатющим внутрішнім світом.

Ось ще привід - фобії, неусвідомлювані страхи. Звичайно, можна не їздити на ліфті, не літати на літаку, обходити собак десятою дорогою, спати тільки при світлі. Але ж не зручно! Набагато простіше зустрітися з психотерапевтом, знайти і змінити ситуацію, яка є причиною фобії, а потім вільно рухатися по життю далі.

Звичайно, зустрічаються хронічні неврози, істерики, тривалі депресії, інші психічні розлади. Це вже душевні хвороби і сфера діяльності психіатрії, яка використовує медикаментозне втручання і примусову терапію в стаціонарі. Дуже схоже на операцію, що проводиться під наркозом, тобто без свідомості пацієнта, і подальше відновлення.

Таким чином, ми побачили, що є психологи-консультанти, які допомагають з'ясувати суть і причини проблеми, пояснять ситуацію, допоможуть знайти з неї вихід. Зазвичай основам психології та консультування навчають протягом року. Завдання психотерапевтів - зцілення психологічних травм, травм розвитку, допомогу у формуванні життєво необхідних навичок. Їх навчання займає 5-6 років. І ті й інші працюють з психічно здоровими, відповідальними за себе людьми, що мають якісь проблеми. І є психіатри або клінічні психологи, які працюють з душевнохворими людьми, що не усвідомлюють себе і реальність.

Бажаю вам здоров'я, щастя і усвідомленості!