Який буває психотерапія?
Пам'ятайте, дорогі читачі, я вам обіцяла розповісти про різні види психотерапії? Хочу зараз виконати свою обіцянку. Повідаю про найцікавіші психотерапевтичних напрямках і постараюся пояснити їх сутність, не вдаючись до наукових термінів. Навіщо вони вам?
Отже, почнемо!
1. Гуманістична психотерапія. Батько-засновник - Карл Роджерс. З назви стає зрозумілим, що в центрі цієї психотерапії стоїть людина. Особистість з усіма її проблемами, людина з усіма недоліками і перевагами, людина як головна цінність, як той, кому потрібне розуміння і співчуття. Терапевт співпереживає клієнту, спілкується з ним на рівних, переймається його думками і сподіваннями.
2. Поведінкова психотерапія. Гарне (правильне, потрібне, бажане) поведінка людини підкріплюється (підтверджується) позитивними стимулами (позитивними відчуттями, емоціями, матеріальною винагородою). Негативне ж (погане, небажане) поведінка або нічим не підкріплюється, залишається проігнорованим, або супроводжується «покаранням» - негативними емоціями, невдоволенням терапевта і т.д.
3. Провокаційна терапія. Психотерапевт звертається з клієнтом жорстко, часом навіть жорстоко (не фізично, а словесно), викликаючи у клієнта праведний гнів, обурення. Також психотерапевт повинен використовувати гумор. Він має право висміювати (в допустимих, що не образливих кордонах) поведінку і вчинки клієнта, але зобов'язаний сміятися і над собою, інакше це вже знущання, а не терапія.
4. Психодрама. Кабінет психотерапевта перетворюється на театральну сцену, де і клієнти, і сам терапевт - актори. Причому бажано, щоб клієнтів було декілька: сім'я, шкільний клас, група людей, об'єднана спільною проблемою, спільним горем. У таких драмах розігруються проблемні ситуації з життя кожного клієнта, кожен може стати на місце іншого, взяти його роль.
5. Казкотерапія. Якщо ви думаєте, що її можна використовувати тільки при роботі з дітьми, то це не так. Дорослі теж люблять казки, повчальні, терапевтичні, іносказання, притчі, що дозволяють поглянути на проблему з іншого боку.
6. Арт-терапія. Кабінет психотерапевта перетворюється тут в майстерню художників. Знову ж, не тільки дітям може допомогти цей вид терапії. Якщо людина з якихось причин не може розповісти про свою проблему, проговорити її (маленька дитина, глухий людина, що страждає недоумством, німий), то його малюнок скаже більше, ніж будь-які слова.
7. Раціонально-емоційна терапія. Упор тут робиться на те, що у клієнта є думки, погляди, що заважають йому рости як особистості, жити, спілкуватися, будувати відносини. Так от, ця терапія допомагає змінити такі думки й емоції на інші, більш адекватні та корисні людині.
8. Ігрова терапія. Використовується, звичайно, в основному в роботі з малюками, у яких проблеми в сім'ї. Діти віддають своїх іграшок «ролі» членів сім'ї. Тобто, наприклад, плюшевий ведмедик грає роль злого вічно п'яного батька, лялька - роль старшої сестрички - захисниці і улюблениці, а інша лялька - роль вічно втомленої мами. Але часто сама дитина грає роль батька, а ляльці віддає роль покірного покірливого малюка.
9. Психоаналіз. Це поняття вам давно знайоме. Абсолютно вірно, клієнт надається спогадами дитинства, аналізує всі відбулися з ним і його близькими події, що виникають у пам'яті, призводить асоціації на слова, сказані терапевтом, психотерапевт ж майже завжди пасивно мовчки слухає, лише зрідка спрямовуючи думки клієнта. Звичайно, існує багато різновидів психоаналізу, і таким, як я його зараз описала, його використовують досить рідко.
10. Тілесно-орієнтована психотерапія. За назвою можна здогадатися, що величезне значення тут приділяється не тільки душі, а й тіла. Звертається увага на жести, міміку, пози. У цьому виді терапії активно використовуються дотику, іноді й танці. Головне, не переборщити, щоб дотику психотерапевта не носили сексуального характеру ... Не всякому клієнту це сподобається! Ще й до суду подасть!
Я перерахувала далеко не всі відомі мені види психотерапії. Кожне з названих напрямів має свої відгалуження і по-різному підходить до вирішення наших проблем.
