Чи допомагає полеміка встановити істину?

Полеміка - це суперечка при обговоренні, з'ясуванні якихось проблем, питань (Словник Ожегова).

А що ви знаєте про полеміку як методі дослідження?

Я недавно готувала до семінару доповідь за темою «Полеміка як метод дослідження систем управління». Вибрала таку тему тому, що самій було цікаво дізнатися, навіщо потрібен дослідникам такий метод, як суперечка. Виявилося, що в дослідженнях систем управління (в моєму випадку) і взагалі соціально-економічних процесів категорично не можна обходитися без полеміки.

Для початку визначимося, що я розумію під полемікою. У підручнику Е.М. Короткова, на якому я грунтувалася, дається таке визначення: полеміка - це аргументоване обговорення в групі дослідників проблем і способів їх вирішення. Вона потрібна не для того, щоб відстояти свою думку, а для того, щоб проаналізувати гіпотези з різних точок зору і спробувати прийти до найбільш точного і повного розуміння питання.

Полеміка дозволяє перетворювати припущення в переконання, допомагаючи знаходити додаткові аргументи, відточувати формулювання, зміцнювати позиції і думки, конкретизувати рекомендації, посилювати докази. Але позитивні сторони полеміки тільки тоді будуть ефективні для дослідників, коли вони будуть дотримуватися певних правил.

1. Прагнення зрозуміти опонента в його мотивах, позиції, аргументах.

2. Уникати абсолютного заперечення правильності думок, ставлячись до них скептично і аналітично, але доброзичливо.

3. Мати чітку мету полеміки і проводити її в питаннях, висловлюваннях, аргументах.

4. Оцінювати висновки, пропозиції, думки, а не їх автора. Ставитися з повагою до опонента.

5. У вираженні своєї позиції прагнути в максимальному ступені до чіткості, аргументованості, конкретності і ясності.

6. Визначати поняття, якими виражаються думки і на яких будуються докази.

7. За допомогою питань уточнювати позиції, мотивувати додаткові аргументи.

8. Уникати оперування думкою авторитетів і посадових осіб.

9. У дослідницькій полеміці не можна встановлювати істину думкою більшості, голосуванням.

Всі ці правила можна звести до наступної думки: полеміка ефективна тільки тоді, коли в ній беруть участь не сперечальники, а дослідники, що ставлять на перше місце не особисті інтереси, а прагнення докопатися до істини.

Дуже часто обговорення проблем скочується до «здоровому глузду», до доказу бажаного, а не об'єктивного. Дослідник повинен оперувати поняттями ймовірності і доводити ступінь імовірності. Ще одна можлива небезпека - обговорення по «замкнутому колу». Дуже важливо вловити той момент, коли полеміка перетворюється на розмову глухих. Це повністю залежить від самих дослідників.

Останнім часом все більш популярними стають методи колективного обговорення. Взяти хоча б зростаючу популярність «мозкового штурму». Однак полеміка переслідує дещо інші цілі. Вона робить акцент саме на обговоренні проблем і вже висловлених ідей. Адже не дарма кажуть, що в суперечці народжується істина. Але не будь-який спір буває плідним. Результат полеміки залежить не від самого факту обговорення, а від дослідників та їх готовності до конструктивного діалогу.

Нехай всі ваші суперечки будуть тільки корисними і конструктивними!