Як побудувати кар'єру з нуля?

Дуже часто можна чути про те, що в даний час випускнику вищого, а вже тим більше середнього спеціального навчального закладу, важко влаштуватися на роботу за фахом: скрізь вимагають досвід роботи, який повинен бути, як правило, не менше трьох років.

А де його взяти цей досвід, якщо не беруть нікуди? А якщо й беруть, то на мізерну зарплату, сильно ображає нашу гідність. А молодь нині амбітна пішла, що бажає отримувати все і відразу. Добре тим, у кого є батьки зі зв'язками, а що робити тим у кого їх немає?

Я починала свою трудову діяльність вісім років тому. За моєю спиною не було нічого, крім диплома юриста: ні зв'язків, ні практики. Я починала простим діловодом, а останні три роки є генеральним директором невеликої юридичної фірми. Я не буду описувати, яким чином особисто мені це вдалося, але хочу поділитися деякими секретами, якими керувалася, будуючи свою кар'єру.

Для початку ми повинні знати, що в першу чергу нам потрібна робота, і робота ця повинна бути хоча б віддалено пов'язана з нашою спеціальністю. Амбіції - це, звичайно, добре, але все добре в міру. Ніхто одразу вас з розпростертими обіймами і високою зарплатою нікуди не прийме. Вам доведеться обійти не одну фірму, подзвонити не по одному співбесіди, відіслати не одне резюме.

Невеликий практична порада: починайте шукати роботу ще до того, як закінчите вчитися. Найкраще це зробити під час проходження виробничої та переддипломної практики. Постарайтеся на обидві практики потрапити в один і той же заклад, зарекомендуєте себе там позитивно і, можливо, вам послідує пропозиція спробувати почати свою кар'єру у них.

Коли ж ви знайдете фірму, готову прийняти вас без досвіду роботи, швидше за все вам запропонують невелику плату, та ще й випробувальний термін встановлять. Так, згодна, за законом випускникам вищих і середніх спеціальних навчальних закладів не мають права встановлювати випробувальний термін. Але вам про це роботодавцю краще не нагадувати. Погоджуйтеся. Тут-то і можуть стати в нагоді ваші амбіції: адже ви молоді, здорові, енергійні, розумні, значить випробувальний термін ви пройдете.

А якщо раптом звільнять - то тут вже можете звернутися до суду, оскільки втрачати вам нічого, і довести, що роботодавець був не правий, беручи вас на випробувальний термін і уявляв, як не витримав його. Суд вас відновить, і навіть якщо після цього робота в колективі стане неможливою, ви вже цілком можете звільнитися за власним бажанням, а це вже зовсім інша запис у трудовій книжці, та й стаж роботи у вас хоч невеликий, але є. А відповідно, вже більше просто знайти роботу знову.

Але це, так би мовити, був найгірший варіант. А в кращому випадку, ви проявите себе як відповідальний працівник, що володіє певними навичками, вас оцінять по достоїнству, піднімуть зарплату, у вас буде йти стаж і незабаром ви вже зможете шукати собі щось, більш вас гідне і задовольняє вашим потребам.

Отже, роботу ви знайшли. Як же тепер зробити так, щоб оцінили вас гідно? По-перше, необхідно тимчасово відкинути думки типу: «За таку зарплату нехай тішаться, що я взагалі сюди приходжу» і «Не подобається, як я працюю, нехай пошукають іншого на такі гроші». Повірте, іншого обов'язково знайдуть, а ви ось залишитеся без роботи. Перші місяці доведеться потерпіти, поекономіть, ну, вам чи звикати - ви ж зовсім недавно були студентом, у яких стипендія теж не дуже велика велика.

Ну от, непотрібні думки ми відкинули і приступили до роботи. Краще всього відразу завести собі щоденник, якою б хорошою не була ваша пам'ять. Записуйте всі дані вам доручення. Так ви точно нічого не забудете, і це буде вам великим плюсом.

Намагайтеся не сидіти без діла і не відкладати яке-небудь не термінова справа «на потім». Якщо видалася вільна хвилинка - не лізьте розкладати пасьянс або писати смс друзям, щоб трохи відволіктися, займіться краще цим «нетермінових справою».

Якщо щось незрозуміло, не соромтеся і запитуйте у старших колег, навіть якщо вони до вас недружелюбно налаштовані. Краще згнітивши серце звернутися до них за роз'ясненнями, ніж зробити щось невірно і отримати прочухана від начальства. У невеликих фірмах можна напряму звернутися до керівника. Тільки не зловживайте. Не лізьте постійно з питаннями, задавайте їх тільки в тому випадку, якщо вам не вдалося самостійно знайти на них відповіді.

Наприклад, у мене були випадки, коли деякі з працюючих в моїй фірмі юристів задавали мені питання типу: «А ви не підкажете, з якого моменту я повинен рахувати відсотки за користування чужими грошовими коштами?». При цьому у співробітників в розпорядженні були кодекси, закони, правова система «Консультант +». Але замість того, щоб трохи попрацювати і знайти потрібну статтю, вони воліли йти, як їм здавалося, по шляху найменшого опору. Така «допитливість» очок їм не додавала.

А от якщо питання дійсно складний і ви вже вишукали всі можливості самостійного рішення, то сміливо підходьте і запитуйте - це буде говорити тільки про вашу відповідальності і зацікавленості виконати роботу як належить, а не як вийде.

І останнє. Не будьте занадто боязкі, ведіть себе впевнено. Якщо ви будете губитися і мимрити, у роботодавця та інших співробітників це не буде викликати нічого, крім роздратування. Але не плутайте впевненість у собі з самовпевненістю: не варто бути занадто розв'язним, зухвалим. Пам'ятайте, що «В чужий монастир зі своїм статутом не ходять», намагайтеся дотримуватися правил поведінки і спілкування, які склалися в компанії до вашого приходу туди.

Ось, мабуть, і все. Сподіваюся, мої невеликі поради вам обов'язково допоможуть. Успіху вам у ваших починаннях!