Краудсорсінг в Росії: бути чи не бути?
Продовжу тему явища, про який написав у статті «Що таке краудсорсінг?». Для тих, хто ще не знає, повторюся: краудсорсінг - це залучення всіх бажаючих для вирішення конкретної бізнес-завдання. Причому в основі методу лежить добровільну участь без гарантованої винагороди учасників-ентузіастів.
Чи приживеться краудсорсінг в Росії? Та, власне, чого ж йому не приживатися! Думки експертів поки обережні і приправлені часткою скептицизму, але якраз це зрозуміло. Експерт адже профі, чи то пак сидить на зарплаті. Як же йому визнати, що замість нього оцінювати явище буде натовп практично безкоштовних ентузіастів? Ось і висувають експерти різні тези про непопулярність або неефективності краудсорсингу у нас в країні. Ось зібралися, наприклад, в Красноярському краї придумати назву «народної» горілки, та народ підвів: одні банальності слав упереміж з непристойностями.
Однак теза про те, що компаніям не варто використовувати краудсорсінг в Росії, явно спірне. Адже серед «краудсорсеров» вже стоять і Ощадбанк, і МТС, та й скільки ще фірм влаштовують всякі конкурси в соціальних мережах - від регіональних банків до туристичних агентств! Швидше, краще говорити про те, що оскільки проекти всі ці нові, то і результатів поки немає. Тому чи є ефект від використання «ідей натовпу» у нас в країні, говорити рано.
Дійсно, на сьогоднішній день в Росії краудсорсінг використовується лише для вирішення нескладних маркетингових або рекламних завдань: придумати логотип або девіз. Не так вже й багато людей - як любителів, так і професіоналів - знають про подібні заходи, і ще менше готові в них брати участь.
Біда наша в тому, що все основне час йде на основну роботу. Тобто в Росії має сенс робити щось тільки за гроші. Інакше не виживеш. Ні, не на всіх це поширюється, і є достатня кількість щасливчиків. Але якщо брати горезвісну масу, то картина не особливо радісна. Адже в основі краудсорсингу лежить добровільну участь без гарантованої вигоди. Ні, ми нітрохи не жадібніше колег з ближнього і далекого закордоння. І у кожного є ідеї та навички, якими б хотілося поділитися з оточуючими, нехай хоч і задарма. Та ось тільки умови життя в Росії такі, що весь час витрачаєш на заробляння необхідних грошей. А щоб вистачало сил і часу на абстрактну діяльність ... Чи в багатьох є хоча б хобі (або час і гроші на оне)? Та знову ж виникає питання: навіщо застосовувати вміння і навички запросто так, якщо можна їх продати?
Другий фактор - недовіра до бізнесу, що залишився з часів побудови комунізму (Краудсорсінг, між іншим, чистої води!). Це з чого я буду цим буржуям допомагати? І правда адже - з чого? Якщо у людини є ідея, і він може її розвинути, то до чого ділитися з іншими майбутніми вигодами? А якщо силоньок не вистачає на проштовхування ідеї та пошук ресурсів для реалізації задуманого, так адже все одно без тебе все зроблять і навіть спасибі не скажуть. Ось такі думки і заважають нам віддавати ідеї. І начебто розумієш, що все одно пропадуть, але й бачити мрію, реалізовану іншими, важко, як не крути.
Подолати недовіру вийде зі зміною поколінь. Крім того, участь у конкурсах для молодого фахівця - Шанс розірвати порочне коло: без досвіду не беруть на хорошу роботу, без хорошої роботи не отримаєш досвід. Чи допоможе краудсорсінг підняти рівень життя в країні? Час покаже.
