Що можна зробити для близьких хворого? Досвід США

Коли захворює хтось із близьких, хворіє вся сім'я. Хворий страждає фізично, ми страждаємо душевно. Медики будуть лікувати хворого, а хто допоможе нам? Адже нам допомогу потрібна не менше - це ми повинні зберігати душевну рівновагу, щоб надавати підтримку нашому хворому. Тільки тоді медицина може розраховувати на успіх, коли її зусилля об'єднуються з зусиллями членів сім'ї та близьких.

Усім прекрасна медицина США (спасибі їй!), Але найпрекрасніше, що близькі хворого є точно такими ж клієнтами амбулаторій і госпіталів. Пацієнт і його сім'я йдуть як би в одному фужері, і родич або друг хворого є повноправним учасником лікування.

Відмінною рисою медичного сервісу США є мінімальне використання госпітального неінвазивного лікування. Тут не прийнято обстежуватися лежачи в стаціонарі, лікуватися в стаціонарі. Людини госпіталізують тільки в тому випадку, коли його захворювання не лікується амбулаторно. А амбулаторно в США лікується практично все. Тому, припустимо, сеанси хімотерапіі, радіоактивні опромінення, всі процедури, пов'язані із застосуванням медичної техніки, доступні пацентой амбулаторно.

Якщо людину привезли в кареті швидкої допомоги, то найчастіше його стабілізують вже в приймальному покої і відпускають додому. Якщо пацієнту показана планова операція, його відпускають додому проходити передопераційне обстеження. У призначений день він приходить в госпіталь на операцію. Якщо пацієнту показано оперативне негайне втручання, його відправляють прямо в операційну.

Всі операції і процедури поділяються на стаціонарні та амбулаторні: після стаціонарних операцій пацієнта залишають в стаціонарі, амбулаторні пацієнти йдуть у той же день додому.

Давайте уявимо, що ми привезли свого родича на швидкій. У приймальному покої вам виділяють бокс, де ви знаходитесь поруч з родичем. Не потрібно ніяких халатів, тапочок, шапочок. Вам докладно розповідають, що і навіщо роблять пацієнту, які свідчення у пацієнта (пульс, тиск, рівень кисню, що показав рентген). Якщо пацієнта відвозять на томографію або інші обстеження, ви йдете туди слідом за каталкою і перебуваєте при родича.

Далі вам повідомляють, яке рішення прийнято про госпіталізацію або амбулаторному лікуванні. Дотримується святе правило - без встановленого діагнозу і повної стабілізації пацієнта в палату некладуть. Вам повідомляють діагноз і дають варіанти плану лікування. Ви можете обговорити зі своїм родичем, яке лікування для вас краще.

Припустимо, людині запропонована планова операція. В день операції ви приїжджаєте з вашим родичем в госпіталь і маєте право перебувати з ним рівно до того моменту, поки його не покладуть на операційний стіл. Вся премедикация проводиться при вас. Тобто ви залишаєтеся з родичем аж до останньої хвилини перед операцією. Розмітка на тілі відбувається у вашій присутності, іноді ім'я хворого пишуть йому на лобі. Потім вас проводжають в зал сімейного очікування.

Що являє собою цей зал: він має кавову кімнату, де ви можете безкоштовно попити кави, там стоять автопоїлки, телевізори, зручні крісла з пуфиками для ніг. У залі чергує волонтер. На стіні залу знаходиться величезний електронний дисплей. У волонтера ви отримуєте пейджер і номер коду вашого родича.

Поглянувши на дисплей, ви знаходите рядок з його кодом і можете спостерігати за динамікою, наприклад: 7.00 - операція почалася. 9.00 - операція закінчилася. 9.30 - пацієнта перевели в постопераційну - фаза 1 (пацієнт ще спить під наркозом), фаза 2 (пацієнт прокинувся і орієнтується). На другій фазі у вас в руках починає пищати пейджер - в кімнату очікування входить санітар і визначає вас по звуку пейджера. Він і проводить вас в бокс до родича.

Пейджери і коди на дисплеї потрібні для того, щоб зберегти конфіденційність як вашу особисто, так і пацієнта. Крім того, пейджер дасть вам сигнал, якщо ви перебуваєте в іншому місці на території госпіталю.

Ви отримуєте також карту госпіталю із зазначенням місць громадського користування. Багато родичів йдуть в молельню. Зазвичай це велике гарне приміщення з головним християнським вівтарем, але в інших частинах молитовні ви знайдете і будду, та інші атрибути різних конфесій. Лежить книга письмових молитов - люди можуть записати свою молитву і священослужитель її озвучить.

На полицях стоять і талмуди, і кора, і біблії і інші священні книги. У куточку акуратно згорнуті молитовні килимки для мусульман.

Ви можете запалити свічки, включити запис псалмів та інших церковних співів. Поруч з молитовнею знаходиться центр медитації та бібліотека. У ній повно брошур релігійно-психологічного характеру про хворобу, про смерть, про співчуття, про те, як вести себе при важкої хвороби близького або його смерті.

Можна вийти у внутрішній дворик - в сад медитації з красивими квітниками, деревами, валунами, водоспадами і мальовничим інтер'єром.

Крім бібліотеки при молитовні, в госпіталі також є загальна бібліотека, зал з комп'ютерами для родичів, музей даного госпіталю, просвітницький центр і зони рекреації. Все це оформлено виключно красиво. Багато госпіталі мають свої картинні галереї, зимові сади, механічні роялі. Родичам є де відволіктися від нервозності, підживитися енергією.

До Різдва в госпіталі виставлені горщики з червоними квітами, які вручають пацієнтам стаціонару в новорічний вечір. Ці квіти купують всі відвідувачі і родичі для незнайомих людей, які перебуватимуть у палатах у свята.

Коли наш пацієнт готовий до зустрічі з вами, в кабінку приходять оперував хірург і анестезіолог. Вони розповідають, як пройшла операція, і передають вас медсестрі. Та пояснює вам правила післяопераційного догляду, дає распрінтовку з інструкціями, рецепти на ліки, перев'язувальний матеріал на першу добу, паспорти на ті прилади або імпланти-протези, які були встановлені у вашому тілі. Дає рекомендації по дієті, гігієни, зачитує вголос інструкцію щоб переконатися, що в ній все зрозуміло і пацієнту і родичу.

Санітар довозить пацієнта прямо до дверей підігнаного вами автомобіля, садовить і фіксує пацієнта в мащіна. Якщо виписується дитина, то він везе з собою цілий карт іграшок, які йому дали в госпіталі.

Після виписки ранок вам подзвонять з госпіталю і дізнаються як пацієнт провів ніч вдома, які вітальні показники, чи не потрібна допомога. Для дрібних медичних процедур госпіталь направляє на будинок патронажну медсестру. Вона ж навчає домашніх особливим методам догляду та контролю за хворим: завмер тиску крові, забір крові для тесту на цукор, користування протезами і т.д.

Якщо ваш родич знаходиться в стаціонарі, ви маєте право перебувати з ним цілодобово (за бажанням) як в реанімації, так і в палаті. В інтенсивної терапії вам видадуть зручне розкладне крісло, ковдра, подушки, а в палатах зазвичай знаходиться диван для ночують родичів і кілька крісел. Ви маєте право користуватися телефоном, дивитися телевізор і приймати душ в палаті. Постільна білизна в будь-яких кількостях лежить в шафі палати - користуйтеся. Беріть з холодильника напої, заедкі. Ваш комфорт так само важливий госпіталю, як і комфорт пацієнта.

Який сенс витрачати такі гроші на родичів хворого? А сенс у тому, що все одно ці витрати вже вкладені у вартість медичного обслуговування, але присутність близької людини, його психологічна, а іноді і фізична допомога, благотворно позначаються на лікуванні. Крім того, це гуманно по відношенню до близьких - вони практично постійно знаходяться з пацієнтом і знаходяться в комфортних умовах. Виграють усі, а головне - наш близька людина! Здоров'я всім.