Якому поколінню в кризу складніше?
Криза широко крокує по країні, і лише небагатьом вдається зберігати самовладання і не вдаватися загальній паніці, що підсилюється під впливом постійного обговорення цієї теми в засобах масової інформації. Хтось скорочений, хтось урізаний в заробітній платі, комусь пощастило, і він поки затребуваний і тримається на плаву. Як довго це триватиме, чого чекати і до чого бути готовим - ці питання задає, напевно, більшість працездатного населення країни.
Але давайте подивимося, кому зараз роботодавець віддає перевагу, коли перед ним постає питання про скорочення персоналу, або найму нових співробітників. Обговорити хочеться не спеціальності працівників - про це написано вже багато, а таке вимога роботодавця як вік співробітника, будь то працюючого і знаходиться в штаті компанії, або здобувача.
Загальновідомо, що останнім часом роботодавці все частіше ставлять однією з умов при прийомі на роботу певний вік кандидата. Причому максимум виглядає якимось мінімумом: це 30-35 років, в кращому випадку 40-45. Бажання взяти в колектив більш старшого працівника вже вітається менш. Криза ж дещо змінив уподобання роботодавців, і ситуація на ринку праці змінилася.
Не секрет, що зараз багато компаній масово позбуваються від «офісного планктону». І статистика невблаганна: більшість скорочених - молоді фахівці. А при пошуку фахівців віковий ценз зрушився на користь більш досвідчених службовців. А досвід, як відомо, приходить з роками. Так, співробітники кадрових агентств констатують зростання верхніх меж потенційних кандидатів до 50-55 років.
Часто компанії набирали в штат молодих фахівців, щоб потім виростити співробітника «під себе». Та й самі претенденти віддавали перевагу роботодавцю, здатному надати максимальний соціальний пакет. Навчання та можливість кар'єрного зростання були одними з головних критеріїв у молодих фахівців при виборі місця роботи.
Але зараз не до жиру, і тримати працівників на перспективу багатьом компаніям просто не по кишені, та й соціальний пакет скорочується до мінімуму. Тому й звільняють недосвідчених бійців, вважаючи за краще бачити в своїх рядах більш універсальних працівників, які зможуть надати не тільки реальну допомогу компанії в гонці на виживання, але і взяти на себе обов'язки звільненого вузькопрофільного молодняку.
Таким чином, складається ситуація більше благоволить до досвіду. Накопичені за роки трудової біографії знання та вміння як ніколи затребувані роботодавцями, хапаються за таких співробітників як за рятівну соломинку і викидають за борт непотрібний вантаж у вигляді молодих фахівців, що володіють лише теоретичними знаннями і не вміють застосовувати ці знання на практиці.
Так як прогнози щодо тривалості складних часів невтішні, а заробляти на шматок хліба потрібно, то молодим фахівцям необхідно підлаштовуватися під тимчасові труднощі і, в разі неможливості знайти роботу за фахом, намагатися застосувати себе на тимчасовій роботі.
