Чи буває урожай ледачим?
Так склалися обставини, що я два роки не була на дачі. Приїхала в останніх числах травня і за голову схопилася. І город, і клумби, та й все навколо вимагало дбайливих робочих рук. А де їх взяти в розпал посадкового сезону?
Весь вечір роздумувала, як навести порядок, посадити овочі, щоб і з урожаєм бути, і не впасти «смертю хоробрих» на своїх шести сотках? Вранці піднялася разом із сонечком і - за справу.
Коли виносила суху траву та сміття на компостну купу, раптом згадала, що не раз доводилося чути про баштанних і гарбузових, вирощених на компості. Та й про картоплю в бочці якось в електричці захоплено старий дачник розповідав. Якщо чесно, я йому тоді не повірила. Думала, хвалиться, заради красного слівця. А тут такий випадок самої представився.
Побродила по ділянці, позаглядивать в усі куточки в пошуках потрібної тари. Бочку, звичайно, не знайшла, зате знайшлася висока стара каструля на 50 л. Поставила її у компосту, насипала на дно землі (третина каструлі) і поклала пару-трійку картоплин, зморщених, з невеликими очками. Це добро сусідка хотіла викинути, а я попросила для себе. Присипала щедро земелькою і зверху поклала ще кілька картоплин. Повторювала цю процедуру, поки каструля повністю не заповнилася. У кожен шар землі додавала перегній з компосту. Добре полила теплою дощової водичкою (стояла поруч у відрі), а зверху прикрила сухою травою, щоб волога зберігалася.
Компостна купа після збирання ділянки теж виглядала неохайно. Вирішила і їй надати пристойний вигляд. Згребла свіжу траву в сторону, а перегнилий компост трохи розпушити зверху. Зробила невеликі дірочки і посадила в них насіння гарбуза і кабачка. Зверху прикрила сухою травою, щоб земля не сохла, і трохи полила.
Вихідні закінчувалися, але я поставила перед собою мету: реанімувати дачу з користю для врожаю. Встигла ще приготувати вітамінну суміш для овочів. Нарізала без коріння трави, все, що під руку попалося: кропиву, хвощ, деревій, снить, щириця та ін. Подрібнила. Склала в пластмасовий бачок і залила водою до самого верху. Накрила кришкою, бо запах цієї настоянки не викликає приємних асоціацій, і зі спокійною душею поїхала додому. Забігаючи наперед, скажу, що через 10 днів готової вітамінної сумішшю вже щосили можна користуватися. Літрової банки на відро води достатньо, щоб поливати овочі та квіти, що я успішно і робила все літо. Коли настоянка закінчувалася, готувала нову.
В один із приїздів я виявила, що картопля в каструлі пишно зійшла, а на компостній купі з'явилися паростки кабачка і гарбуза. Я їх додатково замульчувати свіжою травою, що залишилася від стрижки газону. Цією ж травою прикрила і землю під картоплею в каструлі. Іншу траву висипала на грядки, які не встигла засадити, щоб бур'ян на них не буйствував. У кожен приїзд зверху на підсохнула траву додавала свіжу, подрібнену газонокосаркою або звичайним ножем. Незабаром гарбуз і кабачок розпустили товсті батоги. Вони у вільному польоті поповзли на землю і виглядали дуже красиво, підносячись на компостній купі. З'явилися перші плоди.
Того літа у мене був хороший урожай кабачків, та й гарбуз на кашу і сік я виростила знатну. Експериментальна картопля в каструлі відчувала себе комфортно. Я регулярно рихлити землю, поливала її вітамінної сумішшю, тому що влітку дощів майже не було. Колорадських жуків (як без них?) Збирала вручну. Це не займало багато часу і сил.
У серпні, коли кущ пожовтів, просто перекинула каструлю на бік і вивалила всі її нутрощі на землю. Зібрати бульби (один в один) не склало великих труднощів. Їх виявилося майже відро (без верху). Звичайно, на зиму такого врожаю не вистачило б, але ні часу, ні насіння у мене в той рік на посадку не було. Зате я отримала величезне задоволення від самого процесу експерименту і залишилася задоволена його результатами. Та й робота на дачі не здалася такою стомлюючої.
