Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?

Адвокат Мєлков Олексій Валерійович

Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?

Постійне зростання обсягів будівництва і перманентно зростаюча вартість робіт, на жаль, мало сприяють неконфліктності взаємин замовників і підрядників. Навпаки, число суперечок тільки збільшується, а їх фактичний склад ускладнюється. Актуалізуються і нові проблеми, зіткнутися з якими можуть як організації, так і фізичні особи. Про одну з таких проблем піде мова далі.

Основні поняття

Почнемо, мабуть, з прикладу. Підрядник за договором будівельного підряду подав до арбітражного суду позов про стягнення з замовника вартості виконаних додаткових робіт - 6 млн. Рублів. При цьому загальна кошторисна вартість будівництва не перевищувала суми в 5 млн. Руб. Замовник за позовом платити відмовився, пославшись на те, що підрядник не повідомив йому про необхідність проведення додаткових робіт, а тому не може вимагати їх оплати. Ознайомившись з матеріалами справи, суд із замовником погодився і в задоволенні позову відмовив.

Справи, подібні до цього, все частіше зустрічаються в судово-арбітражній практиці. Підрядники складають спеціальні позови, спрямовані на стягнення з замовників вартості додаткових робіт. Нерідко підрядники висувають свої вимоги і у вигляді зустрічних позовів до замовників, які звертаються до суду за стягненням неосвоєного авансу, вартості невикористаних матеріалів і т. П. Примітно, що необхідні підрядниками суми найчастіше перевищують загальну вартість робіт або дорівнюють їй, що і було показано в наведеному вище прикладі. У зв'язку з цим реакція замовників, категорично небажаючих виконувати вимоги підрядників, недивна.

Сама можливість виконання додаткових будівельних робіт при роботі на об'єкті сумнівів не викликає, але породжує масу питання, включаючи правові. Наприклад, чому вимоги підрядника про відшкодування вартості додаткових робіт з'являються раптово або після пред'явлення замовником майнового позову? Чи збігається справжня вартість додаткових робіт із заявленими підрядником вимогами? Як уберегти себе від несумлінності підрядника,

Крейди Олексій Валерійович

«Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?»

необгрунтовано збільшує ціну договору? Як поступати підрядникові у випадках, якщо замовник категорично відмовляється відшкодовувати вартість додаткових робіт, використовуючи для цього формальні недоліки договору підряду, кошториси та технічної документації? Що робити підряднику, який отримав відмову у стягненні з замовника компенсації за надкошторисних роботи через недоведеність підстав позову? Ці та безліч подібних їм питань часто залишаються без відповіді навіть по завершенні провадження у справі. Але повернемося до понять.

Ймовірно, додаткові роботи, які згадувалися в прикладі, було б правильніше називати надкошторисних, т. К. Роботи з усунення недоробок, по суті, також є додатковими, проте платити за них замовник не зобов'язаний. Про це свідчить Ухвала Вищого Арбітражного Суду №ВАС-16538/10 від 20.12.2010 р .: розгляд обставин справи показало, що спірні роботи є додатковими - частина з них проводилася з метою усунення допущених раніше недоліків. Цікава також судова точка зору, наведена в Постанові Федерального Арбітражного Суду СКО №Ф08-1360 / 2007 від 10.04.2007 р .: згідно ст. 743 Цивільного кодексу, додатковими роботами слід вважати роботи, які були виявлені в ході будівництва і не були враховані в технічній документації. Спірні роботи додатковими не є, оскільки їх передбачає договір. Відсутність угоди між сторонами про збільшення вартості проектно-кошторисної документації та договору не позбавляє позивача можливості вимагати оплати вже проведених і прийнятих замовником робіт.

Значить, в розглянутому прикладі мова йде про додаткові роботи, але тільки в спеціально-юридичному, вузькому сенсі, який передбачений у ст. 743 Цивільного кодексу.

Законодавча точка зору

Згідно з п. 1 ст. 743 Цивільного кодексу, підрядник, який виконаємо весь обсяг робіт, передбачений договором та супутньої документацією, має право розраховувати на ту суму грошей, яка вказана у кошторисі. При цьому мається на увазі, що всі роботи виконані

Крейди Олексій Валерійович

«Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?»

належним чином, відповідно до кошторису і технічною документацією.

Одночасно закон враховує, що практично у всіх випадках підряднику доводиться проводити роботи, які не були враховані ні в договорі, ні в кошторисі, ні в технічній документації. Наприклад, для монтажу обладнання деколи буває необхідно нанести на поверхню металоконструкцій антикорозійне покриття, хоча в договорі цей момент може бути втрачений. Або під час будівництва фундаменту виявиться, що ніде немає і слова про необхідність риття котловану та вивезення грунту з будівельного майданчика. Або в ході ремонту будівлі підрядник виявить приховані недоліки несучих конструкцій або інженерних комунікацій.

Умови та порядок проведення надкошторисних робіт регламентується ст. 743 Цивільного кодексу. Відповідно до її становищем, підрядник зобов'язаний сповістити замовника відразу після того, як він виявить не враховані технічною документацією роботи і виявить необхідність проведення додаткових робіт. Яким чином замовник може бути повідомлений? Будь-яким способом, який дозволяє зафіксувати факт повідомлення. Інакше підрядник не зможе довести факт настання умови для компенсації вартості додаткових робіт і виявиться в збитку. Безумовно, прецеденти, коли замовник отримував повідомлення про необхідність додаткових робіт до введення об'єкта в експлуатацію та не виявляв проти них заперечень, оскаржуючи тільки обсяг робіт та їх вартості, мають місце. Але такі випадки поодинокі і не можуть служити приводом для широкого розповсюдження фактичних відносин.

Отже, повідомлення направлено замовнику. Тепер потрібно дочекатися від нього відповіді, який повинен бути отриманий протягом 10 днів або в інший, передбачений договором або законом термін. Якщо відповіді немає, то підрядник повинен призупинити будь-які роботи на об'єкті. Якщо підрядник не повідомив замовника про необхідність додаткових робіт або не припинив роботи у разі мовчання замовника, т. Е. Фактично самовільно продовжив будівництво, то його право на вимогу оплати додаткових робіт анулюється навіть тоді, коли дані роботи були відзначені в акті приймання за підписом представника замовника

Крейди Олексій Валерійович

«Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?»

(Інформаційний лист Президії ВАС «Огляд практики вирішення спорів за договором будівельного підряду» від 24.01.2000 р).

У Визначенні №ВАС-16538/10 від 20.12.2010 р ВАС відмовив у новому розгляді справи і вказав: підрядник, який не виконав обов'язок, визначену п. 3 ст. 743 Цивільного кодексу, не має права вимагати від замовника виплати вартості проведених ним додаткових робіт і відшкодування понесених внаслідок цього збитків, якщо не зуміє довести необхідність негайних діях, зокрема в тому випадку, якщо призупинення роботи могло спричинити пошкодження або загибель об'єкта будівництва (п . 4 ст. 743 Цивільного кодексу). Суд визнав, що товариство «КПсК-1» порушило встановлені законом вимоги і не підтвердило факт узгодження додаткових робіт, а також не довело, що неприйняття термінових заходів з виконання оспорюваних робіт могло стати причиною пошкодження об'єкта будівництва.

Таким чином, законом не тільки встановлюється можливість виявлення додаткових робіт, але і регламентується досить жорсткий порядок їх проведення: підрядник зобов'язаний повідомити замовника про необхідність додаткових робіт, а також узгодити всі питання, які так чи інакше пов'язані з їх виконанням.

Життєві реалії

На жаль, «картинки з життя» разюче відрізняються від теорії - учасники будівельної діяльності вражають, а іноді і шокують своєю правовою безпечністю.

Добре відомо, що в договорах будівельного підряду посилання на конкретну технічну документацію та кошториси наводиться далеко не завжди. Не завжди визначається і повний перелік і склад супровідної документації. Фактично, будівельники починають роботу без чіткого уявлення про обсяг майбутніх робіт. Така недбалість нерідко призводить до того, що суд визнає договір будівельного підряду неукладеним. Як приклад можна навести Постанова ФАС ПО у справі №А55-3483 / 06 від 18.01.2007 р, в якому зазначено: суд встановив, що в договорі немає програми №1, що проектна документація не затверджена, а кошторис витрат не узгоджена. Заявник скарги ця обставина не оскаржував. Зважаючи всіх обставин

Крейди Олексій Валерійович

«Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?»

апеляційний суд дійшов висновку, цілком закономірного, про визнання даного договору неукладеним (ст.ст. 432, 743, 746 Цивільного кодексу).

Треба зауважити, що відсутність технічної документації само по собі не може бути підставою для визначення договору будівельного підряду як неукладеного. Якщо предмет договору встановлений, роботи проведені і прийняті, замовник не може ухилитися від їх оплати, аргументуючи свою поведінку тим, що договір будівельного підряду нібито не укладено (п. 5 інформаційного листа Президії ВАС №51 від 24.01.2000 р).

Нерідко підрядник направляє позов про стягнення заборгованості без визначення своїх вимог про стягнення вартості додаткових робіт. Цілком можливо, що робить він це навмисно, щоб уникнути питання про дотримання ним порядку проведення додаткових робіт і їх умов. У таких випадках дозвіл спору ускладнюється проблемою встановлення правової природи пред'являються підрядником вимог. Суду доводиться уточнювати, які саме роботи виступають предметом спору: визначені договором, кошторисом та технічною документацією або надкошторисних в сенсі ст. 743 Цивільного кодексу.

З наведених прикладів добре видно, що більшість проблем, з якими стикається судово-арбітражна практика, викликані, в першу чергу, архаїчністю правових зв'язків, які панують в будівельній діяльності. Зв'язків, які слабо узгоджуються з сучасним законодавством.

На чиєму боці суд?

Вивчення матеріалів судово-арбітражних справ показує, що багато суб'єктів будівельної діяльності сильно помиляються щодо правової позиції судів, які займаються позовами про стягнення вартості робіт, проведених понад кошторис. На їхню думку, подібна практика ще не склалася, а тому рішення судів можуть бути різними, а часом і несподіваними.

Сторони знають, що суд захищає інтереси підрядника в ситуаціях, коли договір визнається недійсним, проте між підрядником і замовником встановилися фактичні відносини зі зведення об'єкта.

Крейди Олексій Валерійович

«Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?»

Ці самі фактичні відносини і служать для арбітражного суду підставою для стягнення вартості будівельних робіт. Також має місце підхід, відповідно до якого позов з фактично сталих відносин належить до числа особливих позовів, які не збігаються ні з позовом про безпідставне збагачення замовника, ні з позовом з договору. Наприклад, при розгляді однієї із справ суд порахував договір будівельного підряду неукладеним, проте вартість будівельних робіт із замовника стягнув, позначивши, що фактичні відносини сторін підлягають не нормам про безпідставне збагачення, а нормам про будівельний підряд.

Треба мати на увазі, що це не стосується справ, пов'язаних зі стягненням вартості надкошторисних робіт. У таких випадках суд не стане спиратися на фактичні відносини і вимагати неухильного дотримання умов та порядку проведення позначених робіт. Підтвердженням тому є положення п. 10 інформаційного листа Президії ВАС №51 від 24.01.2000 р .: підрядник, який не поставив замовника до відома про необхідність виконання додаткових робіт, що не описаних у технічній документації, не мають права вимагати оплати цих робіт навіть тоді, коли такі роботи вказані в акті приймання, завіреному представником замовника.

Десь до 2000-го року в судах виходили з того, що додаткові роботи підлягають оплаті, якщо їх результат прийнятий. Такий підхід розцінювався як справедливий, розумний і сумлінний. Справді, якщо результат основних і додаткових робіт прийнятий, то він має споживчу вартість і замовник зобов'язаний його оплатити. Інакше можна говорити про безпідставне збагачення, т. Е. Щодо приросту майна замовника за рахунок майна підрядника. Проте в даний час застосовується інший правовий підхід, який базується на безумовному дотриманні визначеного законом порядку здійснення додаткових робіт. Будь-які роботи, їх обсяг і вид мають бути зазначені в договорі будівельного підряду, кошторисі та технічної документації. Більш того, підрядник повинен отримати у замовника дозвіл на проведення додаткових робіт (ст. 743 Цивільного кодексу). Тільки дотримання цих умов є підставою для оплати будівельних робіт понад кошторис. Якщо ж підрядник допускає порушення у визначеному законом

Крейди Олексій Валерійович

«Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?»

порядок проведення додаткових робіт, він серйозно ризикує залишитися без грошей (Постанова ФАС МО №КГ-А40 / 8499-10 від 12.08.2010 р).

Таке становище не тільки відповідає букві закону, а й відображає його дух. Адже якщо суд з разу в раз буде вставати на бік будівельників, що виконують додаткові роботи з порушенням умов та порядку, закріпленого законом, то вони ніколи не почнуть вести справи в належної правової формі. Зникнуть грані між послугами, роботами, їх видами, ознаки яких роками вироблялися в цивільному праві. Факт отримає привілей над правовою формою. А боку, не приймають до уваги правові форми в підприємницьких відносинах, залишаться без належного правового захисту, у тому числі судової.

Де шукати вихід?

Як підряднику відстояти свої інтереси, якщо замовник залишився задоволений результатом додаткових робіт, але не бажає платити за них, кажучи про порушення умов і порядку їх виконання? А раніше арбітражний суд при розгляді «розрахункового справи» відмовив підряднику в позові про стягнення вартості додаткових робіт?

У такій ситуації підрядник може вдатися до позову про безпідставне збагачення - універсальному правовому способу захисту у випадках, коли відносини між сторонами оформлені неналежним чином. Однак потрібно розуміти, що сама по собі можливість пред'явлення позову не є вирішенням проблеми, оскільки факт безпідставного збагачення ще потрібно довести. Відносно описаного вище випадку підрядник повинен довести суду, що в результаті виконання ним надкошторисних робіт замовник безпідставно збагатився. При цьому можна не сумніватися, що зі свого боку замовник буде наполягати, що вимоги про відшкодування вартості надкошторисних робіт вже вивчалися в «розрахунковому справі», рішення по якому має преюдиціальне значення для справи про безпідставне збагачення.

Значить, підрядник, який спочатку не дотримувався порядок та умови виконання надкошторисних робіт, не може розраховувати на їх оплату за позовом про безпідставне збагачення. Це є черговим підтвердженням того, що у підприємницькій діяльності, і

Крейди Олексій Валерійович

«Додаткові роботи в будівництві: як домогтися оплати?»

будівництві зокрема, набагато вигідніше спочатку дотримуватися правові форми, ніж потім намагатися відстояти свої права.

Коротко про головне

Отже, розглянуті правові норми і приклади з судової практики дозволяють зробити наступні висновки:

• ст. 743 Цивільного кодексу надає поняттю додаткових робіт спеціально-юридичний сенс, т. Е. Додатковими роботами визнаються тільки ті роботи, які відповідають встановленому цією статтею порядку і условіям;

• перспектива розгляду позову про стягнення вартості надкошторисних робіт в арбітражному суді встановлюється задовго до пред'явлення позову, т. К. Напряму залежить від якості правового оформлення будівельної діяльності;

• підрядник, який не поставив замовника до відома про необхідність проведення додаткових робіт, що не описаних у технічній документації, не може вимагати їх оплати і тоді, коли дані роботи включені в акт приймання, під яким стоїть підпис представника заказчіка;

• у випадку пред'явлення позову про безпідставне збагачення підряднику доведеться доводити ті ж факти, що і при розгляді «розрахункового справи».