Чи варто боятися трансгенів? Частина 1.
Трансгенна психологія
Дивна штука людська психологія. Люди частіше вірять не прямим твердженнями, а якимось чутками, думку натовпу, голосу народу. Так було з речей Кассандрою, яку побили камінням за те, що вона передбачила загибель Трої, так часто відбувається і в наші дні. То народ кидається скуповувати цукор, незважаючи на всі запевнення уряду, що з цим все гаразд, то вплутуватися у всякі сумнівні трасти, сподіваючись казково збагатитися. Навіть найзапекліші песимісти сподіваються на краще, на якесь диво.
Так йде справа з багатьма горезвісними біологічно активними харчовими добавками. В упор людям кажуть, що «Гербалайф» - не ліки, а народ все одно купує - раптом допоможе. З генетично ж модифікованими продуктами ефект спрацьовує з точністю до навпаки: вчені стверджують, що такі продукти зашкодити не можуть, а народ нишком думає: «раптом нашкодить».
Компетентні люди кажуть, що без трансгенної їжі нас чекає світовий голод, інші, не менш компетентні, але в іншому, кричать, що ми випускаємо джина з пляшки. І в більшості випадків марно апелювати до розуму і переконувати на рівні здорового глузду, що трансгенні продукти нешкідливі для здоров'я, а то й корисніше звичайних - тут розмова йде в категоріях віри чи невіри.
Розмах генних експериментів
А адже ми вже давно їмо трансгенні овочі. Але не завжди знаємо про це. За кордоном генетично модифіковані овочі і технічні культури займають десятки, якщо не сотні мільйонів гектарів. Вони дають підвищені врожаї, стійкі проти шкідників і хвороб. Так, урожай генетично модифікованої картоплі, наприклад, сягає 400 центнерів з гектара, що вчетверо перевищує врожайність звичайного російського картоплі.
Головним достоїнством трансгенної картоплі є те, що її не їсть колорадський жук. Коли знайомишся з тим, якої шкоди він завдає нашому картоплі, мимоволі спадає на думку відомий вислів: ми їмо недоїдки зі столу комах.
Так от, покуштувавши листя картоплі, в молекули ДНК якого щеплені гени з бактерії Bacillus thuringiensis, колорадський жук вже більше нічого їсти не стане. Вбудований ген виробляє білок, смертельно отруйний для комахи, але абсолютно нейтральний по відношенню до теплокровних тварин, включаючи людину. Безпека його ретельно і багаторазово перевірена.
Але і це ще не все. Досягнення генної інженерії дозволили розробити сорт картоплі, з якого технологічно простіше і дешевше робити чіпси, а також картопля з поліпшеним складом жирних кислот і підвищеним вмістом вітамінів.
Але картопля - це тільки початок. Багатообіцяючими виявилися досліди над найближчими родичами картоплі - помідорами. В їх генетичну структуру також вбудовують гени, що відповідають за вироблення отруйних речовин, природно, вибірково діючих на шкідників і нешкідливих для людини. Один з генів, введених в ДНК помідора, надає тому смак і запах щойно зірваного з грядки, незважаючи на досить тривалий термін зберігання.
Точно так само в ДНК кукурудзи та рису вбудовують гени, що захищають їх від комах-шкідників. В результаті не треба запилювати посіви отрутохімікатами, тобто, в кінцевому рахунку, їжа з таких генетично модифікованих рослин стає екологічно чистіше звичайної.
Вчені експериментують не лише з харчовими, але й з величезною кількістю технічних культур. Вже отримано бавовна, неїстівний для комах, на черзі конопля, що не дає наркотиків.
Досліди в Росії
Великомасштабні роботи по створенню нових сортів овочів з використанням досягнень генної інженерії розпочаті і в Росії.
І це не просто для того, щоб задовольнити цікавість вчених. Це життєво необхідно. Адже до 40% врожаю картоплі гине щорічно від грибкових захворювань бульб і від колорадського жука. Втрати виражаються в десятках мільярдів навіть не рублів, а доларів.
І ось, в три найбільш поширених сорти картоплі, які займають до 50% посадочних площ в країні - «Луговський», «Невський» та «Єлизавета» - введено ген, що вбиває колорадського жука. Їх висадили на експериментальному, поки ще «закритому» дослідному полі, поруч з посадкою звичайних бульб, що не зазнали генному втручанню. Вчені будуть ретельно дослідити наслідки експериментів, не допускаючи безконтрольного розповсюдження модифікованої картоплі. Не забута і цукровий буряк, 30% якої гине на наших полях, роблячи економічно невигідним виробництво вітчизняного цукру.
