Як поживають герої Булгакова? Бегемот і Коров'єв знову в Москві
Кремлівський годинник то зникали в літньому тягучому мареві, то з'являлися ... то зникали, то знову з'являлися ...
- Бегемот, це знову твої витівки, - відкрив одне око сидить разом з Котом у літньому кафе біля ГУМу Коров'єв.
- На це є сили набагато більш могутні, ніж мої, - відповів Бегемот, потягуючи чомусь через трубочку тепле і противне московське пиво. - Можна навіть сказати, сили з протилежного нам табору.
- Справи, - зітхнув колишній регент і зловив прилетів невідомо звідки білий повітряна кулька.
- Відпусти негайно, - посміхнувся Кіт. - Зараз ОМОН слідом за кулькою швидко прилетить. Білий колір в сучасній Москві не в пошані.
- Що таке ОМОН? - Поцікавився Коров'єв, відпускаючи на всякий випадок кульку.
- Це такі легіонери. Соціально нам близькі. Але коли входять в раж, мочать всіх, хто потрапив під руку.
- Так, Москва нині змінилася, - зауважив Коров'єв, дивлячись услід дівчині в міні-міні-спідниці. - Які ніжки, чорт мене забирай!
Бегемот в удаваному жаху заплющив очі:
- Месір і так скоро буде. Навіщо зайвий раз його турбувати? А ми ж все ще не підібрали йому підходящу квартиру. Може, тепер поселимося ближче до Кремля?
- Ні, тут занадто пильно і скандально, - відповів Коров'єв. - Месір любить чистоту і спокій. Замов-но мені, Бегемот, теж пива. Тепер, кажуть, в Москві можна не платити?
- Не платити можна, але тільки в одному бізнес-центрі біля Кремля. Недалеко звідси. Але ніхто чомусь цим не користується. Чесність сучасних москвичів мене особисто просто вражає.
- А мене вражає фокус з годинником. Ніяк не зрозумію, хто це придумав. Може, стрілочник, той, що на вежі чергує, автор цього фокусу?
- Ага, стрілочник, - погодився Бегемот, погладжуючи вздувшейся після пива черево. - У цій країні завжди винні стрілочники й американці.
- А при чому тут американці? - Здивувався Коров'єв.
- Американці - це зовнішній ворог, - почав було пояснювати регенту Бегемот. - А стрілочники - ворог внутрішній. Американці ж потрібні для посилення патріотичних флуктуацій в сучасному російському суспільстві. Біси, одне слово ...
Стрілки годинника на Спаській башті показали рівно опівдні. Пролунав дзвін курантів і заграв гімн. Бегемот негайно схопився, виструнчився по стійці «струнко» і заспівав: «Союз нерушимий республік вільних згуртувала навіки ...»
До Коту відразу ж підійшов чергував на площі поліцейський з явним наміром того заарештувати. Але, мабуть, перейнявся патріотичним поривом Бегемота, і, залишивши Кота в спокої, пішов допомагати іншим представникам правопорядку ловити літаючі по Червоній площі білі повітряні кульки.
Після виконання гімну курантами і Бегемотом годинник на Спаській башті знову зникли.
- Во, бачив? - Коров'єв захоплено похитав головою. - Ну, і фокусники нині в Кремлі оселилися. До речі, гімн ти співаєш проникливо, але неправильно. Зараз у нього інші слова.
- Слова інші, сенс колишній, - огризнувся Бегемот. - Людина, два пива, - спіймав він за фалди пробігав повз офіціанта.
- Чого бажаєте, - відразу розгледівши в відвідувачах іноземців, розплився в послужливої усмішці офіціант, - чеського нефільтрованого або німецької світлого?
- Очаківського теплого повтори, - відпустив офіціанта в бар Бегемот.
Над Москвою нависла темна хмара, що загрожує, поки здалеку, зливою і блискавками.
- От і мессир скоро з'явиться, - зітхнув Коров'єв. - Треба і йому фокус з годинником показати, нехай порадіє.
- А що йому радіти, якщо він сам давним-давно його придумав, - задумливо відповів регенту Бегемот. - Просто інші скористалися. Як би мессир не став обурюватися з приводу авторського права. Гаразд, пішли зустрічати шефа. Он і Азазелло здався, і Гелла вже на підльоті.
- Пора ще раз відтягнутися як слід в Москві. Давненько ми тут не бували. - Бегемот показав подошедшему офіціантові посвідчення співробітника ФСО, невідомо як опинилося в його лапах. Той вдячно кивнув і простягнув коту пятісотрублевимі папірець. Бегемот не замислюючись взяв і засунув її до кишені піджака Коров'єва.
- Ось такі тепер тут порядки. Заведи собі хороші скориночки і май все, що тобі заманеться. Я ж казав, тут стільки наших, соціально близьких стало! Можна тепер і Азазелло в ОМОН влаштувати, і Геллу на телебачення, і тебе за професією, а я в Думу піду. Ось сиджу я собі там, примуси лагодив, нікому не заважаю ...
- А мессіра ти на яку посаду хочеш влаштувати? - Пожартував Коров'єв і подивився крізь Мавзолей на Кремль.
Кот посміхнувся, але нічого регенту не відповів.
