Як з'явився гімн емансипованих жінок і фемінізованих чоловіків «I will survive»? До дня народження Глорії Гейнор
Незважаючи на те, що стиль «диско» кілька монотонний і у великій кількості нуднуватий, є кілька пісень, які різко виділяються на загальному тлі. Такий «візитною карткою» є добре всім знайома «I will survive», яка впізнається вже з першого заспіву. Власне, і Глорію Гейнор запам'ятали в основному з цього хіту - але запам'ятали всерйоз і надовго.
У дитинстві маленька чорношкіра дівчинка Глорія навіть і не мріяла про подібний успіх. Вона виросла в багатодітній сім'ї, співати на людях боялася і мріяла вступити до педагогічного коледжу. Але так як грошей на навчання не було, довелося закінчити курси секретарів та бухгалтерів і піти працювати в універмаг.
Вечорами вона співала будинку своєму маленькому дитині, і на її вокалізи звернув увагу сусід, а за сумісництвом - менеджер клубу. Він-то і витягнув Глорію на сцену. Виступ пройшов настільки вдало, що дівчину попросили приєднатися до групи PACESETTERS.
Але з музичною кар'єрою Глорії спочатку не щастило. То група розпадеться, то звукозаписна компанія закриється. Перелом настав, коли співачка уклала контракт з лейблом MGM і в 1975 році випустила альбом «Never Can Say Goodbye». Це був один із знакових музичних альбомів, з якого почалося панування стилю диско, що тривало до початку 1980-х.
На платівці вперше в історії клубної музики був застосований принцип «music non-stop». На першій стороні пластинки розташовувалися три танцювальні пісні - перший хіт Гейнор «Honey Bee», кавер на пісню ще молоденького Майкла Джексона «Never Can Say Goodbye» і улюблена нашими слухачами «Reach Out, I'll Be There». Нововведення полягало в тому, що пісні були представлені в більш довгих, ніж на синглах, версіях і між ними не було пауз. В результаті перша сторона платівки перетворювалася на безперервний 19-хвилинний мікс, відразу оцінений клубними диск-жокеями. З тих пір формат «нон-соп» став постійно використовуватися в пластинках інших диско-виконавців.
Уже в 1976 році асоціація диск-жокеїв Нью-Йорка удостоїла Глорію титулом «Королеви Диско». Проте головний хіт чекав її попереду.
Втім, його могло б і не бути, тому що в березні 1978 року співачка впала на сцені і серйозно пошкодила спину. З лікарні Глорію виписали тільки до 3 липня - якраз до шоу «International Billboard Disco Convention», куди її привезли в інвалідному кріслі. І хоча цим вечором блищала інша велика диско-співачка - Донна Саммер, тріумфаторка помітила колегу, перервала концерт і оголосила, що в залі знаходиться Глорія Гейнор - «Перша Леді Диско», зірвавши бурхливу овацію.
Натхненна Гейнор почала готувати свій наступний - четвертий за рахунком - лонгплей під назвою «Love Tracks». Під час роботи співачці запропонували записати для синглу кавер пісні групи CLOUT «Substite». Продюсував запис Фредді Перрен, який був ще й композитором. Тому він наполіг на тому, щоб на 2-й стороні синглу була його власна пісня. Незважаючи на те, що пісня виконувалася від імені жінки, текст до неї теж написав чоловік на ім'я Діно Фекаріс. Правда, на репетицію він листок зі словами забув і опустив їх по пам'яті. Так з'явилася пісня «Я буду жити (Я виживу)» - «I will survive». Тільки що оправилася від травми Глорії настрій пісні виявився надзвичайно близький, і вона заспівала її з непідробним драматизмом.
Глорія Гейнор:
«Ніхто не вірив, що я знову вийду на сцену. В цей же час і записувалася «I Will Survive», яка стала і для мене підтримкою. А для народу вона стала хітом в часи кризи 1979 року. Тоді, у важкі часи, людям були потрібні саме такі пісні. Та й взагалі - адже ми щодня переживаємо хвороби, розлучення, догляд близьких. ... Коли ти переможений, ти піднімаєшся, відкидаєш всі напасті і виживати - не можна боятися майбутнього! »
Уривок з перекладу Оленки Пєтухової:
«На початку я боялася, ціпеніла від жаху,
Все думала, що не зможу жити без тебе.
А потім я провела так багато ночей, думаючи, як погано ти зі мною вчинив,
І я стала сильною, І я зрозуміла, як треба поводитися.
... А тепер іди, закрий за збій двері.
Розвертайся, бо тебе тут більше не раді бачити,
Хіба це не ти намагався зламати мене прощанням?
А ти думав, я розвалюся на частини? А ти думав, я просто ляжу і вмру?
О ні, не я, я виживу,
Адже, поки я вмію любити, я знаю, я буду жити.
У мене все життя попереду,
Мені потрібно дати стільки любові,
Я виживу, я буду жити ».
Як відомо, 2-я сторона синглу, або «бі-сайд», - це як би «доважок» до основного хіту. Але коли сингл вийшов, диск-жокей Річі Канзор з клубу Studio 45 побачив, що «I will survive» - не доважок, а зовсім навпаки, і замість 1-й боку став активно рекламувати 2-ю. Слухачі його вибір схвалили, продюсер тим більше, і при перевиданні синглу пріоритети помінялися - тепер на першій стороні була «I will survive».
У березні 1979-го сингл очолив топ США, зіштовхнувши з 1-го місця інший хіт епохи диско - «Do Ya Think I'm Sexy» Рода Стюарта. Ну а повноцінний диск «Love Tracks» став у тому ж році лідером продажів (145 млн. Копій).
Текст «I will survive» виявився близький не тільки кинутим або незалежним жінкам, а й певної категорії чоловіків, яких теж кидали ... чоловіки. Те, що серед улюблених геями пісень левову частку складають пісні в стилі диско, не дивно, якщо врахувати, що і сам стиль визрівав спочатку в барах для секс-меншин.
Забавно, що, коли в 1984 році Гейнор випустила ще одну пісню «I Am What I Am» («Я є те, що є»), вона теж стала гей-гімном, хоча сама співачка говорила: «I Am What I Am» я більше співаю з думкою про молоде покоління. Це моє звернення до тих, хто ще не знайшов себе ». Ну а геї зрозуміли, що це пісня про тих, хто ще не визначився ...
У 1980-му році Глорія Гейнор переживає пік слави - «I will survive» отримує «Греммі» як «краща диско-композиція року». Але далі події розвиваються не так райдужно. Переситився диско американські радіостанції оголошують цьому стилю справжній бойкот. Успіх залишає Глорію, «елементи солодкого життя» починають її обтяжувати, і в 1982 році вона вирішує подумати про душу і звертається до християнства.
Це звернення позначилося також і на тексті «I will survive».
Глорія Гейнор:
«У початковій версії пісні я співала про те, що все буде добре, що життя зміниться на краще, але я не сказала, як її змінити. У новій версії пісні я зробила це.
...Там змінилася тільки один рядок, навіть слово: спершу було «мені потрібні були всі сили, щоб не впасти», а стало «лише Господь дав мені сили, щоб не впасти». Щоб люди знали, хто надає мені сил, тому що просто слова «я виживу» самі по собі нічого не значать. Якщо у вас є джерело невиліковним сили, на яку ви можете спертися у важкі моменти життя, тоді ви дійсно можете вижити. Я хочу, щоб ця сила була доступна і допомагала всім ».
Незважаючи на всі злети і невдачі Глорія Гейнор впевнено застолбила собі місце в музиці вже однією цією піснею. У 1997 році «I will survive» в дуеті з самою Глорією пощастило виконати російській співачці Ларисі Доліної (див. Новорічну передачу «Старі пісні про головне - 3»).
У 1998-му році, не побоявшись гей-асоціацій, футбольна команда Франції обрала цей хіт своїм гімном.
А в 2000 році я відчував дивне «дежа вю», коли слухав хіт Робі Вільямса «Supreme», поки не зрозумів, що в ньому цілі шматки здерті з усе тієї ж «I will survive».
Глорія Гейнор:
«Слава і вічність стоять поруч. Поки люди пам'ятають твої пісні, слухають платівки, дізнаються по першій нотах композицію, значить, популярність не пройшла ».
