Діти-індиго: чи все так добре, як здається на перший погляд?
Діти-індиго. По-суті справи, цей термін позначає якусь загальну обдарованість, несхожість на інших. А що сучасна психологія розуміла і розуміє під терміном «обдарованість» взагалі? Це, насамперед, здатність суб'єкта виконувати будь-яку розумову роботу краще і якісніше інших. Це якщо говорити про загальну обдарованості. Але частіше все-таки зустрічаються люди, що володіють видатними здібностями до якогось одного виду діяльності. Будь то музика, художні нахили, математичні або здібності до мов. Як не покажеться дивним, але немає такого поняття як схильність до природничих наук. Та й взагалі деякі психологи схили вважати, що терміна «здібності» не існує як такого, а можна лише говорити про якісь задатки, які лише за певних умов СЕРЕДОВИЩА, в якій виховується дитина, можуть розвинутися. А якщо не буде створено для нього певних умов, то ці задатки можуть і не реалізуватися. Ось чому так багато часу витрачатися, щоб якомога раніше виявити ці самі задатки і не дати їм канути в лету. І особливо важливо виявити нахили до музики і мовам саме в ранньому дитинстві, тому дорослій людині значно складніше, практично неможливо досягти того рівня досконалості і чого-небудь домогтися, якщо упущені дитячі роки.
Тобто обдарованій людині частіше приходять в голову креативні ідеї, він задіє набагато більший обсяг мозку, ніж інші індивіди. Та й сама структура мозку у них дещо інша. Всім відомо, що мозок людини складається з семи шарів різних клітин. Так от, якщо згадати того ж В. Леніна, який хоч і був, безсумнівно, диктатором, «червоно-коричневим дияволом», але шар тих же пірамідальних клітин у нього був значно розвиненіша, ніж у решти індивідів, та й зустрічаються ці самі клітини не в останніх шарах мозку, як у багатьох людей, а починаючи десь з третього-четвертого шару.
Повернемося тепер до наших «баранів». Хто ж такі діти-індиго, і чи так добре йдуть справи, як здається на перший погляд. Медики стверджують, що диво-дітей на Землі вже кілька десятків тисяч, і вони - свого роду мутанти, спеціально створені для майбутнього життя. Завдяки незвичайним здібностям вони зможуть пережити екологічні катаклізми і стати родоначальниками нової ери в історії людства. А поки ці дітлахи в рік засвоюють навички читання, у вісім - видають книги про таємниці цивілізації Марса, ставлять діагнози різних хвороб.
Давно було помічено, що народження в більшій частині хлопчиків свідчить про настання незабаром війни, так не припускає поява дітей з видатними здібностями передумову насувається екологічної або якийсь інший катастрофи ?! До речі, сам термін «індиго» стався від яскраво-синього кольору аури, німб якої, нібито, бачать деякі екстрасенси. Народження першої такої дитини людство пам'ятає з незапам'ятних часів. Це - Ісус Христос, Людина-Бог, людина-загадка, але, безсумнівно, індивід, що володіє унікальними здібностями. Так, от у нього також відзначають яскраво-синю ауру, яка до моменту розп'яття змінилася на золоту - ауру святих і пророків.
Є також припущення, правда поки без будь-яких доказів, що діти-індиго - це посланці того ж Марса, люди, послані до нас на Землю, щоб пройти свій шлях повторно, вже тут, на нашій планеті, і навчити нас тому, що на їх планеті само собою зрозуміле, залишити свій слід, а потім також непомітно піти. Так це чи ні, але, безсумнівно, одне: ці діти як розумово, так і фізично значно перевершують своїх однолітків: жорсткі випромінювання діють на них у декілька разів слабкіше, якщо такі діти народжуються від матерів, хворих на СНІД, то ці діти з'являються на світ без жодних ознак хвороби, якщо від матерів-наркоманок, то без всякої наркологічної залежності.
Але ні сам факт появи, ні та місія, з якою прийшли на Землю ці діти не має значення. Проблема в іншому. У тому, що цим дітям погано, незатишно в нашому жорстокому, настільки наповненому всілякими стереотипами світі. Діти-індиго мислять неординарно, вони - особистості, і, тому вимагають до себе аналогічного ставлення. Їх не розуміють ні вдома, ні в школі, вважають дивними, зарозумілими, а вони нас - примітивними, мало не дебілами. І тому до 90% суїциду здійснюють ці діти, не досягаючи ще й свого десятирічного кордону. Воістину страшна цифра. Засуджувати їх, напевно, буде не зовсім коректно. Спробуємо уявити, що б відчували ми, потрапивши з нашими знаннями та досвідом у печеру неандертальця ?!
Тому, перш ніж звинувачувати сусіда, племінника, сина придивіться уважно до нижченаведених особливостям, характерним для всіх дітей-індиго і спробуйте зрозуміти, що перед вами не просто малюк, а, насамперед особистість - майбутнє людства.