"Осінь смачна пора!"
Осінь - смачна пора!
Що тільки не вирощують клопітливі господарі на своїх дачних 5-8 сотках! Причому вирощують багато. Думається - навіщо? «Зима все з'їсть!» - Казала іноді моя сусідка по дачі, стара, зігнута - а ось без роботи на своєму улюбленому ділянці жити не могла. Як терплячий ослик невпинно возила на невеликий візку гній на грядки, прополювала НЕ-Померла бур'яни. Кабачки і баклажани у неї часом величиною нагадували мінометні снаряди, або невеликі ді-ріжаблі. А вже про гарбузах і говорити не доводиться - такі вони величезні. Хто не любить поласувати малиною або вишнею? Нещодавно побувала в гостях і, хоча сама дачниця, здивувалася: стільки харчів, але все, крім пельменів - з дачної продукції.
На столі гіркою парував жовтий розсипчастий картопля, присипаний кропом і петрушкой- маслянисто блищали круглі часточки зажарених баклажанов- жовтувато-зеленими шматочками красиво смотрелись солоні патіссони- апетитно виділяли запах малосольні пупирчатие огурчікі- червоніли в майонезі помідори, обсипані кільцями цибулі салат-лечо з червоними , жовтими й зеленими кружальцями солодкого перцю так і манив погляд-в кришталевих вазах-салатницях - приголомшливо прикрашені гірки салатів з моркви, буряка, капусти, квасолі ікра з кабачків і гарбуза по облямівки салатниць обкладена, як намистом, зеленим горошком- гострі приправи з хрону і помідорової маси з часником перехоплювали дух! У карафах переливався бурштиновий сік з облепіхі- матово відсвічував віноградний- смачно поширювали запахи полуничний, малиновий і вишневий соки. На великому блюді вмістилися яблука (від уралки до Мельба), виноград, заморожені сливи і пензлики червоної і чорної смородіни- на іншому - як розпустилися бутони квітів - нарізані часточками дині та кавуни.
Тости підкріплювалися винами з ягід чорноплідної горобини і білої смородини.
А до чаю було запропоновано, щонайменше, 9-10 сортів варення: від схрещеною з вишнею черемхи до жимолості з пасленом- пиріг, на скоринці якого запеклися хитромудрі візерунки з ягід і фруктів, а також торт зі збитими вершками і малиновим сиропом. Але це пишність ми «їли» одними очима, так як проковтнути ще шматочок було вже просто не під силу ...
1998
Опублікована в обласній газеті «Зірка Прііртишья» - Павлодар, 1998- в журналі «Нива» - Астана, № 3, 2005 в рубриці «У родинному колі».
