Чи можуть фізичні навантаження принести шкоду?
«Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків, але жодні ліки не може замінити фізичні вправи» - це висловлювання А. Мюссе стало крилатою фразою. Борці за здоровий спосіб життя до оскоми часто повторювали її, як і античну мудрість «У здоровому тілі - здоровий дух» (до речі, про справедливість останньої можна ще й посперечатися: не один раз у світовій історії зустрічалися особистості, в недосконалому тілі яких жив геній, прогресивний і здоровий дух на відміну від духовності деяких здорованів). Але мова зовсім не про те.
Пропаганда про користь спорту та фізичної культури стала настільки звичною для нас, що ми перестали її помічати. А деяких фахівців (медиків, педагогів, психологів) вона спонукала на кардинально протилежні дослідження. Після кропіткої роботи вони доказово відповіли на запитання: «Чи завжди корисні фізичні вправи?»
Отже, професіонали кажуть, що заняття спортом під час застуди не рекомендуються. Будь-яке захворювання саме по собі є значним навантаженням на організм. Тому додаткові навантаження у вигляді фізичних вправ частіше приносять шкоду, ніж користь.
Для цілого ряду хвороб потрібні особливого виду і характеру руху, розроблені за допомогою спеціальних методик. Тому для заняття фізкультурою встановлені деякі протипоказання. До них відносяться:
- Гострі інфекційні хвороби-
- Всі хвороби в активній формі-
- Хронічні захворювання в період обостренія-
- Психічні захворювання-
- Органічні захворювання центральної нервової системи-
- Злоякісні новообразованія-
- Хвороби опорно-рухового апарату з різким порушенням функції суглобів і сильними болямі-
- Бронхіальна астма з частими, важко піддаються лікуванню пріступамі-
- Хвороби серцево-судинної системи.
При захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, хвороб ендокринних залоз у кожному окремому випадку потрібно висновок лікаря.
Як запевняє доктор Н. Н. Мохнач, більш докладний перелік протипоказань (а також рекомендованих видів фізичних навантажень) можна знайти в нормативних документах МОЗ та медичних довідниках.
І все ж не можна повністю ігнорувати рух. Не має сенсу заперечувати, що на стан організму великий вплив надає рівень загальної рухової активності людини. У це поняття входять всі види рухів, що здійснюються людиною за добу: робота на дачній ділянці і домашні клопоти, спортивні тренування і звичайна ходьба по дому від хвилювання чи нудьги. Деякі російські та японські вчені вважають, що здорова доросла людина повинна робити в день мінімум 10-15 тисяч кроків.
НДІ фізичної культури пропонує такі норми тижневого обсягу рухової активності: - для дошкільнят - 21-28 годин-- для школярів - 14-21 годин-- для учнів середніх спеціальних закладів і студентів вузів - 10-14 годин-- для людей працездатного віку - 6-10 годин. Дивно, але про пенсіонерів чомусь в цих рекомендаціях не сказано нічого. Мабуть, вчені віддали пальму першості їх мудрості: на пенсії - кожен сам собі НДІ.
А якщо серйозно, в будь-якому випадку займатися фізкультурою і спортом чи ні, вирішує сама людина. І нерідко сумніви в користі фізичних навантажень продиктовані не лише турботою про свій організм, але мають під собою психологічне підґрунтя: людина підсвідомо не хоче займатися. Так, може, має сенс подолати себе?
