Загадкові українські вірмени, які говорили, писали і молилися по-кипчакского і 400 років тому надрукували першу в світі кипчакскую книгу (3)
Гаркавець А. Н .. «З історії кипчакоязичних вірмен»
3. Вірмено-кипчакское письмове спадщина.
Письмове спадщина кипчакоязичних вірмен різноманітно і охоплює різні сфери їхньої економічної, політичної і культурного життя. Сьогодні можна виділити шість груп писемних пам'яток: 1) історичні хронікі- 2) правові кодекси і актові документи-3) філологічні труди- 4) культову літературу;
5) світські художні твори- 6) ес-тественнонаучную літературу.
Історичні хроніки
До теперішнього часу збереглися три вірмено-кипчацькі літописі: «Кам'янецька хроніка», «Венеціанська хроніка», «Хроніка Польського улусу».
«Кам'янецька хроніка» складена на вірменській і Кипчацькі мови священиком Агопом (1582 - 16/26 квітня 1621), а пізніше відредагована, значно доповнена і продовжена його рідним братом Аксентій в 1650-1652 рр.
Агоп і Аксентій - представники вірменської аристократичної верхівки р Кам'янця. Їх прадід Кевор був авакерецом (протоереем), дід Ованес (Івашко), який помер у 1610, був вірменським війтом і авакерецом, батько братів Крікор (Кіркор) довгий час служив писарем в суді вірменської громади, теж був війтом і авакерецом (з 1618 м). Духовною особою був і Агоп, старший з братів, який помер у віці 39 років і прослужив останні 11 років свого життя в сані священика.
На сторінках «Кам'янецької хроніки» Аксентій не раз повідомляє про подвижницьку діяльність брата з благоустрою храмів і потім докладно і дуже високо характеризує священика Агопа, уболіваючи про його передчасну кончину.
Перу Агопа належать списки ряду відомих нині рукописів на древнеармянском мовою. Серед них - «Четья-мінея» («Jajsmawurk '»), що зберігається в Санкт-Петербурзі. Закінчуючи переписувати її в 1620, Агоп залишив на останніх сторінках досить об'ємну пам'ятну записку (див. Нижче санкт-петербурзьку ркп. Арм. 2), опубліковану І. А. Абдулліним [1971: 118-129].
Як про дуже освічену людину говорить про брата і Аксентій. За освіченість і чудовий розум Агопа поважали і шанували не тільки в середовищі вірмен, але і в колах польської церковної знаті і українських священиків міста. І це в ту пору, коли в самому Кам'янці велася гостра боротьба проти нав'язуваної католицьким верховенством унії Вірменської церкви з Римо-Католицькою. Про участь Агопа в цій боротьбі говорить Аксентій, коли згадує про диспутах, на яких Агоп майстерно протистояв своїм опонентам. А адже його основними супротивниками були єзуїти, що відрізнялися надзвичайної освіченістю і вмінням вести суперечки.
Та й брат Агопа Аксентій володів неабиякою літературної обдарованістю, що демонструє його нехитрий, відвертий і одночасно дуже вправний розповідь про дивовижні, гідних епічного опису події та про факти, на перший погляд, буденних, суто житейських. Як людина захоплена, Аксентій часто не може встояти перед гіперболою, будь то в оцінці сил тієї чи іншої сторони, будь то у визначенні ролі деяких історичних особистостей. У той же час, як хроніст початківець, який не має кваліфікованих попередників, Аксентій нехтує скрупульозністю. Через це його со-тимчасовим читачам і в першу чергу видавцям доводиться, скажімо прямо, дуже нелегко, коли мова йде про встановлення тієї чи іншої особистості або місцевості. Наявність паралельних джерел, правда, дещо полегшує це завдання, але в ряді моментів проблеми залишаються нерозв'язними. У всякому разі, оцінити по достоїнству публікується письмовий пам'ятник можна буде пізніше, після його ретельного вивчення істориками-медиевистами. Але вже зараз можна з упевненістю сказати, що багато з повідомляються фактів унікальні.
«Хроніка» Агопа і Аксентій відображає події, що відбувалися на Правобережній і Запад¬ной України, в Молдавії та Валахії, але головним чином в самому Кам'янці-Подільському з 1430 по 1652 Її кипчакская частина відноситься до періоду загострення польсько-турецьких відносин, кульмінацією якого стали битва під Цецорою і Хотинська війна. Перша кипчакская запис «Хроніки» присвячена обранню війта вірменської громади Кам'янця в січні 1611, а остання повідомляє про кончину проповідника родом з Кафи, вартабеда Месроб в Замості 12 травня 1622
«Кам'янецька хроніка» існує у двох списках - в короткому і в розширеному. Обидва списки опубліковані, причому при публікації повного списку видавці, врахувавши їх початкову ідентичний-ність в обсязі короткого списку, на жаль, не повторили видання останнього. Таким чином, «повним» текстом кипчакской частини «Хроніки» можна розташовувати, маючи видання короткого спіс¬ка і доповнюють його частин розширеного.
Перший, короткий (чорновий) список хроніки зберігається в Національній бібліотеці в Парижі - рукопис №194. Жан Дені опублікував латинську транскрипцію хроніки, перевів її на французьку мову, забезпечив видання словником і індексом імен. Текст «Хроніки» містить записи з січня 1060 [1611] по 3 [13] листопаді 1062 [1613] р [Deny 1957: 26-37].
Другий список «Кам'янецької хроніки», більш повний, зберігається в бібліотеці Конгрегації мхітаристів у Венеції на острові св. Лазаря (рукопис № 1700) і містить 169 сторінок, з яких 151, 156 і 161 - чисті. Розповідь починається записом, датованій 15 жовтня 1006 [1560] р, однак після цього запису автори звертаються до фактів 1430 Вірменська частина рукопису передує кипчакской, а потім продовжує її: вона описує події з 1430 по 1610 і з 1648 по 1652 м (стор. 7-73, 161-169). Вірмено-кипчакскій текст охоплює 1611-1622 рр. (Стор. 74-160). Текст короткого списку в повному варіанті займає стр. 74-89. Повний текст венеціанської рукописи опублікований в оригінальній вірменської графіку Г. Алишанов [Алішан 1896- кипчакская частина: стор. 68-110].
Е. Шюц опублікував англійський переклад значної частини кипчакского тексту цього рукопису, що описує хід Цецорської кампанії та Хотинської війни-переклад забезпечений словником, покажчиками, примітками, коментарем, великим введенням, оглядом хроніки вірменського автора XVII в. Ованеса Каменаці і щоденника подорожей, складеного його сучасником Сі¬меоном Лехаці, а також нарисом граматики мови пам'ятника [Schutz 1968].
Фрагменти, відсутні у Шюца і Дені, видав у транслітерації з англійським перекладом і глосарієм, покажчиками імен та географічних назв І. Вашарі [Vasary 1969: 141-163].
Наш неповний російський переклад кипчакской частини «Кам'янецької хроніки» побачив світ у виданні «Османська імперія в першій чверті XVII століття» (М .: Наука, 1984) [Османська імперія: 53¬71- коментар: 168-171] і в українському викладі в журналі «Жовтень» (1985, № 4) [Кам'янецька хронша].
«Венеціанська хроніка» і «Хроніка Польщі» («Хроніка Польського улусу») відомі по рукопису Національної бібліотеки в Парижі № 194, арк. 60-65 об.- 65 об.-67. Обидві надруковані Г. Алишанов [1896: 115-121- 122-123].
Фрагменти «Венеціанської хроніки» видав Ж. Дені [Deny 1957: 38-41].
«Хроніка Польщі» по рукописи і з факсиміле публікації Г. Алішана перевидана Ярославом Дашкевичем і Едвардом Триярскім [Dachke- vytch, Tryjarski 1981]. Обидві літописі, складені на вірмено-Кипчацькі мови, надзвичайно короткі і описують події від Різдва Христового до 1537 і 1530 рр. відповідно. Незважаючи на фрагментарність і нескладну уривчастість звісток, деякі свідчення цих летопі¬сей цінні своєю оригінальністю і неповторністю в інших місцевих джерелах. Зокрема, це цікаві дані про діяльність вірмено-кипчацьких колоній Кам'янця і Львова, про Вірмено-Григоріанської Церкви на Україні та ін.
Спеціально ці два пам'ятники поки не досліджувалися. Ж. Дені висловив припущення, що «Венеціанська хроніка» виникла на підставі якоїсь «Львівської хроніки». Судячи зі змісту, далеко не «Львівської». Синоптичні записи 14-го - початку 16 століть явно вказують, що хронікальні замітки, покладені в основу «Венеціанської хроніки», велися протягом 5-6 поколінь в Кам'янці-Подільському та інших місцевостях Поділля, Молдавії і Галичини. Потім записи були зведені в один список, хронологічно не послідовні і не позбавлений повторів. Сподіваємося, що наша публікація з російським перекладом дозволить вирішити багато здивовані питання.
Правові кодекси і актові документи
Юридично-кодификационная, судово-адміністративна, а також господарсько-фінансова діяльність вірмен знайшла різноманітне документальне відображення.
З метою легалізації на державному рівні застосовуваних у вірменській громаді норм кримінального та цивільного права був зроблений переклад «Судебника» Мхитара Гоша 12 в. [Паповян 1964] з вірменського на латинську, потім з латинської на польську, і нарешті - з польського на вірмено-кипчакскій мову. Судебник, латинський текст якого з численними виправленнями, доповненнями та обмежувальними коментарями був затверджений Сигізмундом I Старим в 1519 р, використовувався в кипчакской і в польській версіях 1523.
Не виключено, що в попередній період Судебник застосовувався і в оригіналі, бо священики та інші високоосвічені вірмени знали не тільки среднеармянскій, а й древнеармянскій мову. У всякому разі, у вірмен не було якого-небудь ще зводу законоположень, яким вони могли б користуватися відповідно найдавнішої привілеї Казимира III від 1344, грамоті Яна з Чижова 1443, намісника польського та угорського короля Владислава III, і відповідно до цілим рядом аналогічних узаконений, повторявших майже дослівно положення королівської грамоти Яна I Ольбрахта 1496 р .: «вірменам дозволяється судитися за власними законами, перед своїм війтом, не підкоряючись іншої юрисдикції» [Сі- Зоненко].
Крім виданого кипчакского списку, датованого 1523 роком, який тепер зберігається під №1916 в Національному інституті імені Оссолінських у Вроцлаві [Lewicki, Kohnowa 1957: 241-251- 274-277- в ЦДІА України у Києві є мікрофільм цього рукопису: КМФ 15, опис 2, №294], відомі ще два списки: львівська версія 1568 - ркп. №176 (стор. 40-112) Національної бібліотеки в Парижі [Macler 1908: 97¬98] - і кам'янецька версія 1575 - ркп. №468 (лл. 68-102) Бібліотеки Конгрегації вірменських мхітаристів у Відні [Daschian 1896: 220-221- 943¬945].
Польсько-кипчакская версія Судебника майже дослівно повторює 98 світських статей вірменського оригіналу. В той же час, досить істотні розбіжності між польсько-кипчакскім Судебником і його вірменським прототипом. У польсько кипчакскій звід законів не включена повністю перша частина Судебника, присвячена церковним законам і налічує 124 статті, і 27 свет¬скіх статей (8, 10, 19, 29, 38, 39, 50, 62-65, 69, 75, 77, 85, 87, 93, 94, 96, 97, 101, 110, 114, 126-129). Стаття 1 другій частині Судебника Мхитара Гоша в кипчакской версії перенесена у запровадження (по-польськи введення немає). У додаткових статтях 2 і 3 почасти використані норми статей 16, 85 і 99 відповідно. Стаття 63 об'єднує статті 72 і 73. Статті 90 і 91 розвивають зміст статті 109.
24 статті (дод. 1, дод. 2, дод. 4, статті 1, 4, 9, 11, 16, 20, 21, 22, 24, 32, 37, 38, 42, 45, 60, 63, 69, 80, 88, 104, 117) польсько-кипчакской версії Судебника доповнені обмежувальними нормами, доданими при узгодженні тексту в польської королівської канцелярії.
Польський і кипчакскій тексти Судебника містять 25 нових статей, пов'язаних із специфікою місцевого правового оточення. Ці статті включені в основний текст документа поряд з вихідними.
Кипчацькі списки, крім того, включають додатковий третій розділ процесуального змісту. У паризькому і віденському списках таких статей 41 (6-31, 33-47). У вроцлавському списку дополнітелной статей 94 (6-99), остання з них - за 1594. Ці статті і склали абсолютно оригінальний Вірмено-кипчакскій Процесуальний кодекс, який після був переведений на польську мову, якісно перероблений і отримав остаточну редакцію в 1604 році під назвою Porzadek sad6w 1 spraw prawa Оrmianskiego. Польська версія опублікована на основі тексту 1604 з урахуванням 9 пізніших списків О. Бальцер, який запропонував свою розбивку тексту на статті [Porzadek 1912].
Вірмено-кипчакскій Процесуальний кодекс 1523-1594 років найбільш повно представлений в рукописі №1916 Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві (лл. 294 об.-297). Щоб не вносити плутанину, кипчакскій оригінал кодексу в нашому виданні ми розбили на статті точно так само, як це зробив О.Бальцер, і в підсумку получі¬лось 94 статті. Хоча в принципі можна було запропонувати і інше поділ, більш строго відповідає кипчакского оригіналу.
Цивільні і духовні органи вірменського самоврядування, офіційні та громадські організації вірмен і приватні особи фіксували хід і результати своєї діяльності в актових книгах і у вигляді окремих документів.
У Кам'янці-Подільському актовий книга Вірменського суду була єдиною, і в ній протягом століть вироблялися записи найрізноманітнішого характеру: фінансові, адміністративні, судові та ін.
Актові книги цехів і братств до нашого часу не дійшли. Згадки про них не дають достатнього уявлення про їхній зміст.
У Львові для записів різного характеру існували спеціальні книги: метричних записів, духовних справ, касові, судові та ін.
Записи в актових книгах велися на армяно- кипчакского, польською, латинською, вірменською, італійською, єврейською та українською [наприклад: Акт.КП 11: 16 об.- 51 об.- 276 об.-277] мовами.
Найдавніші записи з числа текстуально відомих відносяться до 1521 і зроблені на вірмено-Кипчацькі мови [Бжшкянц '1830: 87].
Найбільш пізні, також судові, зроблені в 1786 р польською мовою [ЦДІА України в Києві, ф. 39, оп. 1, д. 113, л. 1166].
Судові записи на Кипчацькі мови доль¬ше всього велися в Кам'янці-Подільському: остання датована 10/20 березня 1112/1663 р [ЦДІА України в Києві, ф. 39, оп. 1, од. хр. 42, л. 266].
Останній документ з Кам'янця-Подільського відноситься до 8/18 грудня 1118/1669 р - це заповіт дружини Симона Харахаш Зосі [Бібліотека АН України у Львові, ф. Баворовських, ркп. 1660 III, лл. 6-9].
До найбільш пізнього часу відносяться метричні записи, зроблені в вірменської церкви у Львові в 1681 р [ркп. № 440 Бібліотеки Конгрегації вірменських мхітаристів у Відні].
Сьогодні текстуально відомо 40 актових книг на вірмено-Кипчацькі мови. Три з них загублені, і ми маємо лише опублікованими фрагментами: 298 записів з найдавнішої актового книги вірменського Войтовського суду м Ка- Менц-Подільського (1559-1567 рр.) По ркп. № 4386 Центрального архіву давніх актів у Києві видав Т.І.Грунін [Документи 1967], а ще чотири тексту звідси опублікував по рукописних копіях Х.І.Кучук-Іоаннесова і Ф.Е.Корша І.Абдуллін [Абдуллін 1976] - дві записи з актового книги цього ж суду за 1585 по рукописи, що зберігалася згодом під № 4395 в цьому ж архіві, опублікував М.Бжшкянц [Бжшкянц '1830: 158] - йому ж належить публікація фрагмента запису на вірмено-Кипчацькі мови, датованій 1521, з книги Львівського Вірменського духовного суду за 1463-1564 рр. [Бжшкянц '1830: 87].
Решта 37 книг зберігаються:
в ЦДІА України в м.Києві, ф. 39, оп. 1, од. 8, 11, 12, 14, 15, 17, 19а, 20, 22, 24-37, 40-42, 157, 158 (всього 28 книг вірмено-кипчакского войтов¬ского суду м Кам'янця-Подільського за 1572-1663 рр . загальним обсягом понад восьми тисяч аркушів) ;
в Бібліотеці Конгрегації вірменських мхіта- Ристов у Відні, ркп. № 440 (книга метричних за-пісей Львівської вірменської церкви за 1636-1736 рр., 120 о.- по 1681 - на вірмено-Кипчацькі мови) - № 444, 446 (дві актові книги Львовско¬го вірмено-кипчакского Войтовського суду за 1608-1624 і 1564-1608 рр., 79 і 177 лл. соответст¬венно) - ркп. № 446 на лл. 59-78 (за новою пагіна¬ціі - 62-81) містить друге послання апостола Павла до коринтян, текст якого опублікований Е.Триярскім [Т ^ агеИ 1976с: 287-344] - № 452 (касова книга цього ж суду за 1598- 1637 рр., 140 л.) - № 441, 447 (актові книги Львівського ар¬мянского духовного суду за 1572-1630, 1643-1667 рр., 212 і 470 л.) [Schutz 1971] ;
в Бібліотеці Конгрегації вірменських мхітаристів у Венеції, ркп. № 1788, актовий книга Львівського вірменського духовного суду за 1630- 1642 рр., 1 + 179 о.;
в приватних зібраннях у Польщі у спадкоємців Маріана Левицького, який тривалий час займався виявленням і збором східних і, зокрема, вірмено-кипчацьких писемних пам'яток, мікрофільмів та фотокопій [Deny, Tryjarski 1964- Дашкевич 1977], є дві кні¬гі: 1) актовий книга Львівського вірменського Войтовського суду за 1625-1630 рр., 48 л. (Продовження ркп. № 444 Бібліотеки Конгрегації вірменських мхітаристів у Відні) - 2) книга метричних записів Львівського вірменського архієпископства за 1660-1675 рр., Обсяг якої невідомий.
Загальний обсяг збережених правових склепінь і актових книг, що містять вірмено-кипчак- ські записи, перевищує 18 тисяч сторінок.
В архівах Львова, Відня та Варшави зберігається значна кількість окремих документів - оригіналів (шлюбні договори, розписки, заповіти, листи) і виписок з актових книг, часто з загублених. Переважна частина цих пам'яток знаходиться в ЦДІА України у Львові.
Філологічні праці
Філологічні праці представлені двома кипчакского посібниками з вірменської мови, кількома глосаріями (з граматики: Мат. 3883: 206 об.-210 об.- Вен. 84: 1-5 об.- СПб. 8: 276-278 об. Та ін. ) і п'ятьма вірменсько-кипчак- ськими словниками.
Граматичні посібники складені у Львові в 1581 г. (ркп. 2267 Матенадарана в Єревані, лл. 29-42) і в 1613 р (Бібліотека Конгрегації вірменських мхітаристів у Відні, ркп. № 84, 178 л.).
Перекладні загальні алфавітні вірменсько-кипчацькі словники складені, очевидно, там же, хоча на першій сторінці словника Arm. 3 говориться, що він куплений в Молдові. Ось ці словники: ркп. 51 I відділу рукописів Бібліотеки Львівського університету, 366 стр.;
ркп. Арм. № 8 Державної публічної бібліотеки ім. М.Є. Салтикова-Щедріна в Санк-Петербурзі, 280 стр.;
ркп. Арм. 3 (106 л.) Національної бібліотеки в Вене;
ркп. № 84 (178 л.) І ркп. № 311 (301 л.) Кон-грегаціі вірменських мхітаристів в Вене;
У 1968-1972 рр. Е.Триярскій опублікував у Варшаві конкорданс до кипчакской частини трьох віденських рукописів перекладних словників, давши тлумачення заголовних слів по-польськи і по-французьки, подав тексту широке впровадження, а також навів факсиміле окремих сторінок усіх п'яти рукописів перекладних словників [Tryjarski 1968-1972] . На підставі лексикографічної роботи Е.Триярского проведені цікаві етимологічні розвідки Г. Дёрфером Doerfer 1972], К. Менгес [Menges 1972], і Дж. Клосон [Clauson 1971], що дають привід для низки суттєвих екстралінгвістичних припущень і висновків.
Тлумачний вірменсько-кипчакскій глосарій диякона Лусіга, в якому розкрито значення важкозрозумілі слів і виразів Псалтирі, - ркп. 2267 Матенадарана в Єревані, лл. 43¬52, - виданий нами в оригінальній вірменської графіку і в латинській транскрипції [Garkavets, ^ і ^ і ^ ап 2001: 557-582].
Культова література
У бібліотеках та архівних зібраннях Європи зберігається значна кількість вірмено-кипчацьких писемних пам'яток церковно-релігійного змісту. Відомо п'ять рукописних Псалтир, один збірник Послань Апостола Павла, дев'ять молитовників, чотири збірки проповідей богослова Антона, кілька збірок житій святих і творів з історії християнства з нотатками з астрології та про уточнення календаря, один вічний календар з пасхалією, один календар на 18 років і один список вірменських та древнетюркских назв років 12-річного тваринного циклу. Не у всіх випадках відомо, хто є перекладачем даних текстів з давньо-вірменського, а почасти і з інших мов.
Візьмемо наприклад чудовий повний переклад Псалтиря, який включає традиційно долучаються до псалмів пісні, молитви і гімни з інших книг Старого Завіту, в тому числі неканонічні. Перший переклад Псалтиря, як виявляється з Колофона, зроблений у Львові в 1575 році. Але ні автор, ні писец в рукописи не вказані. Ми висловили припущення, що цей переклад належить теж львівському диякону Лусігу, який через п'ять років склав нову редакцію кипчакского тексту. Але в принципі першим перекладачем міг бути і хтось інший. У 1581 диякон Лусіг знову повернувся до свого перекладу і вніс до нього нові суттєві зміни. У всякому разі, 3 з 5 збережених кипчацьких Псалтир явно написані рукою диякона Лусіга.
Перекладами займалися багато знавців древ-неармянского, єврейського, латинського і кипчакского мов, завдяки чому ми маємо задоволення порівнювати між собою різні версії.
В єдиному списку зберігся повний збірник Послань Апостола Павла, переведений і написаний рукою священика Мікаеля, сина Кости, в 1562 році в Львові. У колофоне автор перекладу зазначає, що одним з основних його занять було вчителювання. Оскільки Павло часто цитує Святе Письмо, у тому числі псалми, ми звернули увагу на схожість кипчацьких перекладів священика Мікаеля і перекладів тих же місць в Псалтирі 1575, і у нас мимоволі виникла думка про його причетність до цієї анонімній Псалтирі і про те, що диякон Лусіг, що склав по-рядковий глосарій до Псалтирі в 1580 р, - один з найталановитіших його учнів.
Переклад завжди був потужним стимулом активізації ресурсів рідної мови. І кипчакскій не опинився винятком. Завдяки перекладацькій діяльності цілої плеяди переважно безіменних вірмен-кипчакофонов в живу тканину іудейських і християнських творів були на-вічно вплетені поряд з повсякденними словами багато архаїзми того часу, що представляли дохристиянські вірування кипчаків, їхній світогляд, їх історичну пам'ять про многовекой соціально-економічній, культурній та духовного життя. Язичницька лексика кипчаків-небопочітателей, знайшовши новий зміст, ясно вказує і на специфіку колишніх вірувань і колишньої суспільного життя. Візьмемо для прикладу лише кілька слів - «бог», «господь, владико, князь, правитель, суддя», з одного боку, і «імперія» - з іншого. Бог іменується словом terjri, а господь, владико, князь, правитель, суддя - словом бий. В останньому значенні використовуються також слова yaryuci і toraci. Імперія, а конкретніше - Візантійська імперія, називається Xaуanat, а виходець з цієї держави - xaуan (по-старому), або urum (по-новому), т. Е. «Грек». Подібних словесних алмазів і перлин в канві кипчацьких текстів безліч, і в своїй сукупності вони представляють скарбницю стародавньої кип- Чакской і общетюркской історії, яку ще належить розкрити в усьому її багатстві.
Один з кипчацьких молитовників унікальний тим, що він не написаний за допомогою гусячого пера чорнилами з дубових горішків, а надрукований вірменськими літерами з металевих складальних форм друкарською фарбою. Титульний текст на обкладинці свідчить: Ajot'k 'hasaragac k'ristoneic. Alyis Bitiki. Hali avalgi basildi haybatina Biy Te ± rini ± yergalikina kora Ermeni surp yu% ovUnu. ±. Der Jovhanes asira Karmadaneenc. Ilovda. Tvagan 1067, p'ed (rvar) 27 «Молитви для простих християн. Молитовник. Нині вперше надрукований на славу Господа Бога за каноном святий Вірменської церкви. Батьком Йованнесом Кармаданенцом. У Львові. Року 1067 [1618], 27 лютого [5 березня] ». У цей день набір був початий, а закінчений, як сказано на останній сторінці, 20 [30] березня 1067 [1618] року. На титулі по-вірменськи сказано: «Молитви для простих християн (Загальнонародні молитви християн)». Значить, книга задумана як масове видання для місцевих простих вірмен, рідною мовою яких була кипчакскій і які вірменської мови, як, наприклад, священики, що не зна¬лі. Єдиний відомий примірник цієї книги обсягом 172 (2 + 168 + 2) сторінки сьогодні зберігається в бібліотеці Лейденського університету. Очевидно, це перша у світі кипчакская друкована книга. До майбутнього 400-річного ювілею кипчакского друкарства Центр євразійських досліджень «Дешт-і-Кипчак» готує наукове перевидання унікального пам'ятника. Тут публікуємо повну транскрипцію цієї унікальної книги.
Крім зазначених творів, відома одна замітка з поясненню знаків Зодіаку [Tryjarski 1968] і ще кілька текстів різного змісту в різних рукописах (фрагменти Євангелія, пам'ятні записки та ін.). У рукописному «Житії святих» («Хайсмавурке»), складеному на древнеармянском мовою і зберігається під шифром Арм. № 2 в Державній публічній бібліотеці ім. М.Е.Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі, міститься колофон (пам'ятна запис) 1620 на вірмено-Кипчацькі мови (лл. 605-606), який опублікований І.А.Абдул¬ліним [Абдуллін 1971] - аналогічний колофон є також в збірнику, що зберігався до останнього часу в румунському місті Герла [Коланджян 1969: 441-442].
Особливої уваги заслуговує один-єдиний вірмено-кипчакскій епіграфічний пам'ятник: на двох сторонах дерев'яного сволока (стельової балки) вірменського будинку у Львові досвідченим різьбярем в 1609 р виконана пам'ятний напис, що містить фрагмент псалма 120/121 [Дашкевич, Триярскій 1973- Абдуллін 1973] . Цей текст помітно відрізняється від усіх маю-трудящих в нашому розпорядженні рукописних кип- Чакской перекладів цього псалма.
Світська художня література
Із зразків світської художньої літератури поки виявлено лише вірмено-кипчакскій варіант поширеного на Сході дидактичного твору «Історія мудрого Хікару», або «Сказання про Акіра премудрого». Це ркп. № 468 (лл. 54 об.-62) Бібліотеки Конгрегації вірменських мхітаристів у Відні. Цьому твору присвячена спільна робота Ж.Дені і Е.Трияр- ського, в якій автори припускають, що це переклад вірменської версії [Deny, Tryjarski 1964a], і публікація пам'ятника моїм Алматинському учнем Сісенбаем Джолаевічем Кудасова [Кідасов 1990]. До світським художнім творам примикають високохудожні літературні твори на релігійні теми. Виправлену транскрипцію цього дидактичного шедевра ми включили в даний збірник.
Природничонаукові твори
З пам'яток, що відносяться до природничих наук, виявлено один. Це праця по алхімії та іншим науковим дисциплінам «Таємниці філософського каменю» львів'янина Андрія Торосовича 1626-1631 рр. із зібрання ЦДІА України в м.Києві - ф. 250, оп. 3, од. 32 (раніше: ф. 228, оп. 1, од. 89), 176 л. [Гаркавець 1981- 1993: 199-202]. У цій унікальній за змістом рукописи на Кипчацькі мови описані численні досліди автора з хімії, садівництва, селекції, є хронікальні нотатки та виписки з праць видатних вчених давнини і середньовіччя.
Як видно з огляду, писемні пам'ятки на вірмено-Кипчацькі мови, значні за обсягом і дуже різноманітні в жанровому відношенні, що робить їх необхідними джерелами з історії тюрків і тюркських мов і літератур Південно-Східної Європи 16-17 ст. Величезною є лінгвістична цінність цих пам'яток, свого часу зазначена усіма видавцями текстів, бо у них знайшов відображення мова розмовна, що належить одному із стародавніх етно-лінгвістичних відгалужень кипчаків-куманів-половців і частково відомий для місіонерського пам'ятника кінця 13 - початку 14 ст. «Codex Cumanicus».
Зміст книги і особливості подачі матеріалу
У книзі представлені 110 унікальних кип- Чакской писемних пам'яток, складених вірменської графікою в 16- 17 століттях, інакше - пам'яток вірмено-кипчакского (вірмено-половець-кого) мови, який в самих текстах часто іменувався і як татарський.
Перш вважалося, що пам'ятників дещо більше.
За повідомленням мхітаристів, венеціанська рукопис №1270 - це Біблія вірменською мовою, і в ній кипчацьких текстів немає.
Рукописи № 81 в Конгрегації вірменських мхітаристів у Венеції, про яку Еганян зі си лан-кою на Саркісяна, повідомив, що це Псалтир, пе-Репісан рукою диякона Лусіга [Саргісян 1914: 359-362- Еганян 1962: 152], взагалі не суще¬ ствует. Швидше за все, ми маємо справу з друкарською помилкою, і мова повинна йти про венеціанської рукописи №11.
Крім того, тут не беруться до вніма¬ніе також турецькі та огузских-татарські вірмено-писемні пам'ятки, які раніше ошібоч¬но були віднесені до вірмено-кипчакскім. У част¬ності, це стосується рукописів 1764, 3291, 7117, 7316 Матенадарана ім. Маштоца, які на са¬мом справі є турецькими, і огузских-татар- ського збірника псалмів з западнонемецкое (Прусської державної) бібліотеки у м Марбурзі (МБ. ОГ. # 1413; # 1399; # 1383 ;. 3145) [Абдуллін 1974: 170].
Археографічних опис пам'яток в цьому збірнику зазвичай включає зразки текстів, іноді з перекладом на російську мову. Літописи і культові пам'ятники, що відрізняються багатством фактажу і мовним своєрідністю, як правило, відтворені в повному обсязі.
Кипчацькі тексти, українізми, полонізми та інші місцеві запозичення даються в транскрипції - заради передачі звукової специфіки кипчакской мови.
Власне вірменські вираження транскрибируются по западноармянскій типом - згідно характером читання вірменських букв в пам'ятках даного ареалу.
Скорочення, що не викликають сумнівів, типу A [sduadzo] j «Богу», d [e] r «господь- пан», A [nu] n A [sduadzo] j «В ім'я Бога», s [ur] p «свя ¬той », tv [agan]« рік », tv [aganni ±]« року », g [e] s« по¬ловіна », b [a] r [on]« барон, пане », g [a] t '[oyi] - g [o] s «католікос», yeres [po% an] «староста» і подібні, а також буквені позначення чисел і дат розкриваються без коментарів, хоча, наприклад, в що йдуть суцільним списком літописних датах такі абревіатури ми визнали можливим ос¬тавіть як є. Проблематичні скорочення ті¬па fli (froli), fliu, flu (frolU) «флорин», sb, sbg (sbi- dag, sbidaga, sbidagi), hrs «гроші-гріш" не рас¬криваем.
Стяженій позначення типу ayr [i '] /, alys, bla, byov, brov, cda-, c% -, Cxar-, clat-, cpcx, crax, crim, dr, dr, dzns, xlic, Xl-, xlin-, xr-, xrsz, xs-, xKsil-, Xstr-, xz, xzin-, -lx, -lx, nsan, rsvay, syin-, sn-, sndr-, -sz, -sz, tr, tn-, tr, yarlya-, yy-, yx-, yl, yrt-, а також ре¬дуцірованние графічні комбінації [k] k, [l] l, [n] n, [±] n, [s] s, [t] t розкриваємо, як правило, без застережень, бо це в більшою мірою данину вірменської графічної традиції, хоча в якійсь мірі має місце і відображення тюркської редукції.
Автор вважає своїм приємним обов'язком висловити глибоку вдячність багатьом і багатьом щирим доброзичливців в різних країнах за діяльну допомогу у виявленні вірмено-кипчак- ських писемних пам'яток та придбанні їх копій.
Едуарду Шагеновічу Хуршудяну і Руза Гагіковне Саркісян, крім того, ми вдячні за безцінні арменістіческіе консультації, Альжану Айтімбетовічу Шомаеву - за підтримку на етапі публікації, а Віктору Львовичу Шмонін і його співробітникам - за якісний друк і оформлення видання.
Кожен немов би виконував волю наших книжників, благали не забути пом'янути їх у своїх святих молитвах хоча б одним Отченашем.
Текст пам'ятника відтворюється зазвичай прямим шрифтом. Курсивом набираються армян¬скіе назви молитов і оригінальні ремарки на початку молитов, які вказують на те, що ці молитви проголошуються священиком (К'акапа або К'аНапа aytaг) або дияконом (Ба ^ ашаИ або Ба ^ ашаИ aytaг) або в певний час.
Символи, відновлені згідно парал-лельно текстам або відповідно до вимог граматики, також друкуються курсивом, а не в квадратних дужках, що візуально ускладнило б читання і ускладнило електронний пошук: апйп, кепга ±, kбrgйzdй. Якщо ж основний текст набраний курсивом, то відновлені літери пишуться прямим шрифтом: АШП, Ивпвшщ, kдrgйzdй.
Після транскрипції помилково вжитого слова в квадратних дужках зі знаком рівності наводимо правильну словоформу, заімствуемие зазвичай з паралельних текстів, наприклад: апй '± [= ай' ±].
У квадратних дужках наводимо також припущення фрагменти текстів - цілі слова, словосполучення, пропозиції, вірші, без яких зміст тексту втрачається або серйозно спотворюється.
У квадратних дужках після транскрипції в тих випадках, коли написання слова відрізняється незвичністю або припускає варіанти, наводимо його транслітерацію, наприклад: Ьау ^ зіпіг- Зеп [Ьауіузіпігзеп], kйnйmda [konumda].
При відтворенні армянопісьменних польських текстів носові голосні передаються букви-поєднаннями, а тверді і м'які свистячі і плавні за допомогою спеціальних графем не розрізняються - відповідно до специфіки їх вірменського позначення. # 8195;
Литература
Абдуллін І. А. «Пам'ятна записка» Агопа на вірмено-Кипчацькі мови (1620) // Радянська тюркологія.- 1971.- №3.- Стор. 118-129.
Абдуллін І. А. Вірмено-кипчакская епіграф // Тези доповідей Підсумкової наукової сесії Казанської філії АН СРСР за 1972 рік.- Казань, 1973.- Стор. 48-52.
Абдуллін І. А. Вірмено-кипчацькі рукописи і їхнє ставлення до діалектів татарської мови // Матеріали по татарської діалектологіі.- Казань, 1974.- Стор. 166-185.
Абдуллін І. А. Вірмено-кипчацькі тексти з архіву Ф.Е.Корша // Татар тілі ием едебія- ти.- Казан, 1976.- Кн. 5.- Стор. 5-23.
Абдуллін І. А. Протокол від 17 серпня 1580 // Дослідження мови древнепісьменних памятніков.- Казань, 1980.- Стор. 40-65.
Абдуллін І. А. Пам'ятна запис Кіркора на кип- Чакской мові // Лексика і стилістика та-тарского мови.- Казань, 1982.- Стор. 67-72.
Акти вірменського суду м.Кам'янець-Подільського (XVI ст.) / Підготовка тексту і передмова
В.Р.Грігоряна.- Єреван, 1963.
АЛШАН Г. Каменщ ': Тарепрк hайоц' Леhастанi йеу Руменюй hауастч'еай йауелуацовк '.- Венетш, 1896.
Анасян А.С. Бібліографія // Вірменський судеб¬нік Мхитара Гоша / Пер. з древнеармянского А.А.Паповяна.- Єреван: Изд-во АН АрмССР, 1954.- Стор. 249-259.
Бартольді В. В. Сочіненія.- М., 1968.- Т. 5.- 757 с.
Бжшкянц 'М. ЧанапарІордутЧун' 1 ЛеІастан йеу йайл когманс бнакялс '1 Іайказанц' серелоц '' 1 нахнеац 'АН1 к'агак'1н.- Венет1к, 1830.
Біобібліографічний словник вітчизняних тюркологов (дожовтневий період) / Под ред. і з введенням А. Н. Кононова.- М .: На¬ука, 1974.- 342 с.
Брун Ф. Черноморье.- Одеса, 1880.- Ч. 2.
Вiрменськi колони на Укра1н // Радянська енциклопедiя кторп Укра1ні.- К., 1969.- T.1.- Стор. 313.
Володимирський-Буданов М. В. Німецьке право в Польщі і Литві // Журнал Міністерства на-родного просвещенія.- 1868.- Ч. 11 (140), но-ябрь.- Стор. 519-586 (Вірменська юрісдікція.- Стор. 556-566).
Гаркавець А. Н. Конвергенція вірмено-кипчакского мови до слов'янських в XVI-XVII ст.- Київ, Наукова думка, 1979.
Гаркавець А. Н. Вірмено-кипчацькі писемні пам'ятки XVI-XVII ст. // Середньовічний Схід: Джерелознавство та історіографія.- М., 1980.- Стор. 81-90;
Гаркавець А. Н. Дві Новознайдені вірмено-кипчацькі рукописи // Тюркологічнізбірник сбор¬нік, 1977.- M .: Наука, 1981.- Стор. 76-80.
Гаркавець А. Н. Кипчацькі мови: Куманський і вірмено-кипчакскій.- Алма-Ата: Наука,
1987.
Гаркавець А. Н. Тюркські мови на Україні.- К .: Наук. думка, 1988.
[Гаркавець А. Н., Хуршудян Е. Ш.] Armenian - Qypchaq Psalter written by deacon Lussig from Lviv / Ed. by A. Garkavets, E. Khurshudian.- Almaty: Desht-i Qypchaq, 2001.- 656 pp.
Гаркавець А.Н. Вірмено-кипчакское письмове спадщина XVI-XVII ст. // Вітчизняна істо¬рія (Алмати), 2002, № 2.- Стор. 7-26.
Гаркавець А.Н., Сапаргаліев Г. кипчакского-польська версія Вірменського Судебника і армяно- кипчакскій Процесуальний кодекс.- Алма¬ти: Дешт-і-Кипчак, 2002 (у печ.).
Гаркавець О. М. Вiрмено-кіпчацькi рукописи в прикрашена, Вiрменil, розпис: Каталог.- Кі1в: Ук- ра! Нознавство, 1993.
Гаркавець О. М. урум Надазов'я: iсторiя, мова, казки, шсш, загадки, при ^ в'я, пісемш пам'яткі.- Алма-Ата: Укра1нській культур- ний центр, 1999. # 8195;
Гаркавець О. М. Урумській словнік.- Алма-Ата: Баур, # 1399-000.
Голубовський П. Печеніги, торки і половці до на-ходи татаров.- К., 1884.
Гордльовський В. А. Лексика караїмського перекладу Біблії II Вибрані сочіненія.- М., 1961.- Т. # 1399; .- Стор. 155-159.
Григорян В. Р. Про актових книгах вірменського су¬да м.Кам'янець-Подільський (XVI-XVII ст.) II Східні джерела з історії народів Південно-Східної та Центральної Европи.- М .: Наука, 1964.- T. 1. - Стор. # 1399-76; # 1399-96.
Григорян В. Р. Історія вірменських колоній України і Польщі: Вірмени в Подоліі.- Єреван,
1980.
Грунш Т. I. Про новознайден половецьш документи II Схвднш свгг.- 1930.- М12.- Стор. # 1399-54.
Дашкевич Я. Р. Вірменські колонії на Україні в джерелах та літературі XV-XIX веков.- Єреван, 196 # 1399 ;.
Дашкевич Я. Р. Вірменське друкарство на Ук-раїні в XVII в. II Історико-філологічний журнал 1963.- №4.- Стор. 115-130.
Дашкевич Я. Р. Адмшстратівш, судовi й фшан- совi книги на Украiнi в XIII-XVIII ст. II хто-річно джерела та iх вікорістання.- К., 1969.- Вип. 4.- Стор. 1 # 1399-9-171.
Дашкевич Я. Статут вірменської громади в Кам'янці Подільському 1616 II Rocznik Orientalistycz- ny.- 1976.- T. 38.- Стор. 101-109.
Дашкевич Я. Р. Львівські вірмено-кипчацькі документи XVI-XVII ст. як історичний ис-точник II Історико-філологічний журнал АН АрмССР.- 1977.- М2.- Стор. 163-164.
Дашкевич Я. Р. Вірмено-кипчацька мова: Бібліографія літератури 180 # 1399--1978 II Rocznik Orientalistyczny.- 1979.- T. 40, z. # 1399; .- Стор. 79¬
86.
Дашкевич Я. Р. Вірмено-кипчацька мова у висвітленні сучасників: Про використання екс- тралінгвістіческіх даних для історії тюркських мов II Питання язикознанія.;
1981, № 5.- Стор. 79-9 # 1399 ;.
Дашкевич Я. Р. Вірмено-кипчацька мова: Етапи історії II Питання язикознанія.- 1983, № 1.- Стор. 91-107.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Договір Н.Торосовіча з львівськими та кам'янецький вірменами 16 # 1399-7 р як пам'ятник вірмено-кипчакского мови // Rocznik Orientalistyczny.- 1969.- T. 33, z. 1.- Str. 77-96.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Вірмено-кипчацькі предбрачная договори зі Львова (1598-1638 рр.) // Rocznik Orientalistyczny.- 1970а.- T. 33, z. 2.- Str. 67-107.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Вірмено-кипчакскій документ з Константинополя 1618 // Folia Orientalia.- 1970б.- T. 11.- Str. 123-137.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Вірмено-кипчакская напис зі Львова (1609) і питання вивчення середньовічних пам'яток вірмено-кипчакс- кой епіграфіки // Rocznik Orientalistyczny.- 1973.- T. 35, z. 2.- Str. 123-135.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Вірмено-кипчакское заповіт зі Львова 1617 і сучасний йому польський переклад // Rocznik Orientalis- tyczny.- 1974а.- T. 36, z. 2.- Str. 119-131.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Вірмено-кипчацькі боргові зобов'язання з Едірне (1609) і Львова (1615) // Rocznik Orientalistyczny.- 1974б.- T. 37, z. 1.- Str. 47-58.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Найдавніший вірмено-кипчакскій документ з львівських коллек¬цій (1583) та вивчення билингв передшлюбних договорів львівських вірмен // Rocznik Orien- talistyczny.- 1975.- T. 37, z. 2.- Str. 33-47.
Дашкевич Я., Триярскій Е. П'ять вірмено-кипчацьких документів з львівських колекцій (1599-1669 р) // Rocznik Orientalistyczny.- 1978а.- T. 39, z. 1.- Str. 85-132.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Вірмено-кипчацькі грошові документи зі Львова (кінець XVI в. - 1657 г.) // Rocznik Orientalistyczny.- 1978б.- T. 40, z. 1.- Str. 49-69.
Дашкевич Я., Триярскій Е. Три вірмено-кипчацьких записи львівського вірменського духовного суду 1625 // Rocznik Orientalistyczny.- 1979.- T. 41, z. 1.- Str. 57-80.
Документи на половецьке мові XVI в. / Підготував Т. І. Грунін.- М .: Наука, 1967.- 430 с.
Еганян О. С. Про один вірмено-кипчакского граматичному посібнику // Питання язикозна- нія.- 1962.- №5.- Стор. 152-154.
Езян К. Насильницька унія вірмен Польщі з Римською церковью.- СПб., 1884.
Ізідінова С.Р. Фонетичні та морфологічні особливості кримськотатарської мови в арі-альном висвітленні: Автореф. дис канд. фи;
лол. наук.- М., 1982.- 21 с.
«Історія Хотинської війни» Іоаннес Каменец¬кого // Історико-філологічний журнал АН АрмССР.- 1958.- №2. Стор. 258-286.
Кам'янецька хронша // Жовтень.- 1985.- №4.- Стор. 95-105.
Кісь І. Участь вірмен у розвитку ремесла м.Львова в XV-XVII ст. // Історичні зв'язки і дружба українського і вірменського народов К., 1965.- Вип. 2.- Стор. 137-139.
Коланджян С. Короткий каталог вірменських рукописів міста Герла // Вісник Матенадара- на.- 1969.- №9.- Стор. 433-485 (на арм. Яз.).
Кононов А. Н. Історія вивчення тюркських язи¬ков в Росії (дожовтневий період) .- Л .: На¬ука, 1982.- 360 с.
Корхмазян Е. М. Вірменська мініатюра Криму (XVI-XVII ст.) .- Єреван, 1978.
Кривонос Н. К. До історії вірменських ремісничо-ків у Львові в першій половині XVII ст. // Изв. АН АрмССР. Товариств. науки.- 1962.- №8.
Кривонос Н. К. Деякі дані про бібліотеки вірмен у Львові в XVII в. // Історико-фило-логічний журнал АН АрмССР.- 1963.- №1.
Кривонос Н. К. До історії вірменської колонії у Львові в другій половині XVII в. // Історія-етичні зв'язки і дружба українського і вірменського народов Єреван, 1971.- Вип. 3.- Стор. 241-249.
Кримський А. Ю. Твори в п'яти томах К .: Наукова думка, 1974.- Т. 4. Сходознавство.
Крип'якевич І. П. До питання про початок вірменської колонії у Львові // Історичні зв'язки і дружба українського і вірменського народов К., 1965.- Вип. 2.- Стор. 122-127.
До # 165-дасов С. Ж. Вірмен жазули до, ипшак, ескерткь rni «Дана Хікару сез1нщ« тШ.- Алмати: ± и- лим, 1990.
Кульчицький В. С. Вірменський «Судебник» Мхитара Гоша і його застосування у Львові // Исто-рические зв'язку і дружба українського і вірменського народов К .: Наук. думка, 1965.- Вип. 2.
Куришжанов А. Форми і значення відмінків у мові «Codex Cumanicus»: Автореф. дис. ... Канд. філол. наук.- Алма-Ата, 1956.- 15 с. •
Куришжанов А. До вивчення куманских загадок // Питання історії і діалектології казахського мови.- Алма-Ата, 1960.- Вип. 2.- Стр.167-176.
Куришжанов А. До історії вивчення розмовної мови кипчаків XIII-XIV ст. // Изв. АН КазССР. Сер. товариств, наук.- 1970.- № 6.- Стор. 53-60.
Куришжанов А. К. До історії вивчення куманско- го яеика // Изв. АН КазССР. Сер. товариств. на¬ук.- 1972.- № 6.- Стор. 32-42.
Куришжанов А. К. Мова старокипчакскіх писемних пам'яток XIII-XIV ст .: Автореф. дис. ... Докт. філол. наук.- Алма-Ата, 1973.¬58 с.
Куришжанов А. К. Про зауваження редакторів на полях рукопису «Кодекс Куманікус» // Рада-ська тюркологія.- 1974.- № 6.- Стор. 86-97.
Куришжанов А. К., Жубанов А. К., Белботаев А. Б. Куманша-казакша жшлш сездш.- Алма¬ти: Еилим, 1978.- 277 б.
Лексикон латинський G. Славінецького. Лексикон словено-латинський G.Славінецького та А.Корецького-Сатановського.- Кі1в, 1973.¬541 с.
Линниченко І. А. Риси з історії станів у Південно-Західній (Галицької) Русі XIV-XV ст.- М., 1894.
Линниченко І. А. Громадська роль вірмен в минулому Південно-Західної Росії // Читання в Історичному товаристві Нестора летопісца.- К., 1895.- Кн. 9.
Малов С. Є. До історії і критиці Codex Cumanicus // Изв. АН СРСР. Від. гуманітарних наук.- 1930.- Стор. 347-375.
Мацюк О. Я. джерелознавчий Значення фШграней докуменов львiвськіх вiрмен XVI-XVII ст. // Кторічш джерела та 1х вікорістання.- Кі1в, 1969.- Стор. 267-288.
Мацюк О. Я. Патр та фтграш на укра! Нськіх землях (XVI - початок XX ст.) .- Кі1в: Наук. думка, 1974.
Мікаєлян В. Історія вірменської колонії в Кри¬му: Автореф. дис. ... Докт. іст. наук.- Ере¬ван, 1965.
Мусаєв К. М. Граматика караїмської мови: Фо-нетіка і морфологія.- М., 1964.- 344 с.
Наджіп Е. Н. кипчакского-огузский літературна мова мамлюкского Єгипту XIV століття: Авто реф. дис. ... Докт. філол. наук.- М., 1965.¬94 с.
Наджіп Е. М. Про середньовічних літературних тра-діціях і змішаних письмових тюркських мовах // Радянська тюркологія.- 1970.- № 1.- Стор. 87-92.
Османська імперія в першій чверті XVII века.- М .: Наука, 1984.
Паповян А. А. Вірменський судебник Мхитара Го¬ша. Пров. з древнеарм.- Єреван, 1954.
Пашуто В. В. Половецьке єпископство // Ost und West in der Geschichte des Denkens und der kul- turellen Beziehungen.- Berlin, 1966.- S. 33-40.
Петросян Езнік, єпископ. Вірменська Апостоль¬ская Свята Церква: Єпархія Півдня Росії Вірменської Апостольської Церкви. 3-е вид.- Краснодар, 1998.
Шнпрян Г. П. З ^ торп БОРОТЬБИ укра1нськіх вiрменiв проти насільніцького запроваджен- ня унп в 30-х роках XVII ст. // Науково-шформацшній бюлетень Архiвного управлiння УРСР.- 1963.- №5.- Стор. 46-51.
Приєднання Криму до Росії.- СПб., 1885.- Т. 3.
Самойлович А. Н. До історії і критиці Codex Cumanicus / Докл. Ріс. Акад. наук.- 1924.- Стор. 86-89.
Сарпсян Б. Ц'уц'ак hайерен дзераграц 'Матенадаранiн мхгг'ареанц' i Венедiк.- Венедiк, 1914, т. 1- 1924, т. 2 1966, т. 3.
Севортян Е. В. Афікси глаголообразованія в азербайджанському мові.- М., 1962.- 644 с.
Сіцінський Є. Місто Кам'янець-Подольскій.- К., 1895а.
Сіцінський Є. Історичні відомості про приходи і церкви Подільської єпархії. 1. Каменец¬кій повіт // Тр. Подільського єпархіального історико-статистичного комітета.- Кам'янець-Подільський, 1895б.- Вип. 7.- Стор. 75-82.
Сіцінський Є. Матеріали для історії цехів в Подоліі.- Кам'янець-Подільський, 1904.
Збори актів, що відносяться до огляду історії вірменського народа.- М., 1838.- Ч. 1.
Список актових книг, що зберігаються в Київському центральному архіві // Університетські ізвестія.- 1864.- №7.- Додаток I.
Хачикян Л. С. Нові матеріали про древньої вірменської колонії в Києві // Історичні зв'язки і дружба українського і вірменського народов Єреван, 1961.- Вип. 1.- Стор. 110-120.
Хуршудян Е. Ш., Муканова Д. Д. З історії вірмено-казахстанських відносин.- Єреван, 1999.
Ц'уц'ак дзераграц 'МаштоцЧ Анва Матенадаран / Еганян О., Зейтунян А., Антабян П.- Ере¬ван, 1965, т. 1- 1970, т. 2.
Шевченко Ф. П. Вірмени в українському козацькому війську XVII-XVIII ст. // Історичні зв'язки і дружба українського і вірменського народов К., 1965.- Вип. 2.- Стор. 93-90.
Щербак AM Нариси з порівняльної морфології тюркських мов: Глагол.- Л., 1981.- 183 с.
Юдахин К. К. Киргизько-російський словник.- М.,
1965. - 973 с.
Abraham W. Powstanie organizacji Kosciola lacin- skiego na Rusi.- Lwow, 1904.
Acta grodzkie i ziemskie.- T. 3.- N 45.
Akinian PN Katalog der Armenischen Handschrif- ten zu Lewow und Stanislawow.- Wien, 1961.
Antoni J. (Rolle I. I.). Zameczki Podolski na kresach Multanskich.- Krakow, 1869.- T. 2. Kamieniec nad Smotryczem.
Armenie entre Orient et Occident: Trois mille ans de civilisation. Ed. R. H. Kevorkian.- Paris, 1996.
Asim N. Kipgak Turkgesine dair // Darulfunun Ede- biyat Fakultesi Mecmuasi.- 1916.- D. 1, b. 4.- 381-383 s.
Augustynowicz-Ciecierska H., Sczaniecki P. Kronika benedyktynek ormianskich // Nasza Przeszlosc, 1984, N 62, s. 97-150.
Balzer O. Sadownictwo ormianskie w sredniowiecz- nym Lwowie.- Lwow, 1909.
Balzer O. Statut ormianski w zatwierdzeniu Zyg- munta I z r. 1519.- Lwow, 1910.
Bang W. Beitrage zur Erklarung des komanischen Marienhymnus // Nachr. Gesell. Wiss. Gottingen. Phil.-hist. Klasse.- 1910a.- B. 1.- S. 61-73.
Bang W. Beitrage zur Kritik des Codex Cumanicus // Bull. Acad. Belg.- 1911a.- T. 1.- S. 13-40.
Bang W. Uber einen komanischen Kommunionshym- nus // Bull. Acad. Belg.- 1910b.- T. 5.- S. 230-239.
Bang W. Komanische Texte / / Bull. Acad. Belg.- 1911b.- S. 459-473.
Bang W. Die komanische Bearbeitung des Hymnus «A soils ortus cardine» // Festschr. Vilhelm Thomsen.- Leipzig.- 1912a.- S. 39-43.
Bang W. Uber die Ratsel des Codex Cumanicus // Sitzungsberichte Preus. Akad. Wiss. Phil.-hist. Klasse.- 1912b.- S. 334-353.
Bang W. Uber das komanische TEIZMAGA und Ver- wandtes // Bull. Acad. Belg.- 1913a.- S. 16-20.
Bang W. Uber die Herkunft des Codex Cumanicus // Sitzungsberichte Preus. Akad. Wiss. Phil.-hist. Klasse.- 1913b.- S. 244-245.
Bang W. Der komanische Marienpsalter nebst seiner Quelle herausgegeben // Bang W., Marquart J. Ostturkische Dialektstudien.- Berlin.- 1914.- S. 239-276.
Bang W. Turkologische Briefe aus dem Berliner Un- garischfen Institut. Erster Brief. Hegemonius Frage. KelejoV = kelepen des Codex Cumanicus. Eine unbekannte Quelle dieses Kodex // Ungar. Jahrbucher.- 1925.- S. 41-48.
Baranowski B. Ormianie w sluzbie dyplomatycznej Rzeczypospolitej // Mysl Karaimska, I, 1945¬1946, s. 119-137.
Baracz S. Pamiatki miasta Stanislawowa.- Lwow, 1858.
Baracz S. Rys dziejow Ormianskich.- Tarnopol, 1869.
Bischoff F. Das alte Recht der Armenier in Lemberg // Sitzungsberichte der Keizerlicher Akademie der Wissenschaften, Phil.-hist. Klasse, Bd 40, 1862.
Bischoff F. Das alte Recht der Armenier in Polen // Oesterreichische Blatter fur Literatur und Kunst, Bd. 28, 33, 37, 39, 1857.
Bischoff F. Urkunden fur Geschichte der Armenier in Lemberg // Archiv fur Kunde Oesterreichischer Geschichtsquellen, Bd 32, Wien, 1865
Blau O. Uber Volkstum und Sprache der Kumanen // Ztschr. Deutsch. Morgenland. Gesell.- 1874.- B. 29.- S. 556-587.
Bodrogligeti A. The Persian Vocabulary of the Codex Cumanicus.- Budapest. 1971.- 235 p.
Clauson G. Armeno-Qipcaq // Rocznik Orientalis- tyczny.- 1971.- T. 34, z. 2.- Str. 7-14.
Dachkёvytch Ya., Tryjarski E. «La Chronique de Po- logne» - un monument armёno-kiptchak de pre-miere moi ^ du XVII siecle // Rocznik Orienta- listyczny.- 1981.- T. 42, z. 1.- Str. 5-26.
Dashian Ja. Catalog der armenischen Handschriften in der Mechitaristen-Bibliothek zu Wien.- Wien, 1895.
Deny J. Les indications sur des textes i ^ dits en turk-kiptchak ou kiptchak-coman // Journal Asiatique.- 1921.- Ser. 11.- T. 18.- N 1.- 134¬135 pp.
Deny J. L'armёno-coman et les «Ephёmёrides» de Ka- mieniec (1604-1613) .- Wiesbaden, 1957.
Deny J., Tryjarski E. «Histoire du sage Hikar» dans la version armёno-kiptchak // Rocznik Orienta- listyczny.- 1964a.- T. 27, z. 2.- Str. 7-61.
Deny J., Tryjarski E. La litt ^ rature armёno-kiptchak // Philologiae Turcicae Fundamenta.- Wiesba¬den, 1964b.- Bd. 2.- S. 805-806.
Dodatek Tygodniowy przy Gaziecie Lwowskiej.- 1857, N 44, Str. 182- N 45, Str. 186- N 46, Str. 190.
Doerfer G. Das Krimtatarische // Phlloiogiae Turci- cae Fundamenta. Wiesbaden.- 1959.- T. 1.- S. 381-390.
Doerfer G. Literatur zum Armeno-Kiptschakischen // Ural-Altaische Jahrbucher.- 1968.- Bd. 40, H. 3-4.- S. 250-252.
Drimba V, Quelques lemons et ёtymologies Comanes // Revue Roumaine de Linguistique (RRL) .;
1966. - T. 11, f.5.- P.481-489.
Drimba V. Problemes d'une nouvelle ёdition du Co¬dex Cumanicus // RRL.- 1970a.- T. 15, f.3.- P. 209-221.
Drimba V. Miecellanea Cumanica (1) // RRL.- 1970b.- T.5, f.5.- P. 455- 459.
Drimba V. Syntaxe Cormane.- Bucuresti- Leiden, 1973.- 335 p.
Drimba V. Mlacellanea Cumanica (5) // Rocz. Orien-talist.- 1976.- T.38.- S.111-115.
Drimba V. Miecellanea Cumanica (9) // Rocz. Orienta-list.- 1978.- T. 40, z. 3.- S. 21- 31.
Drimba V. Miscellanea Cumanica (12) // RRL.;
1960. - T. 25, f.5.- P.485-493.
Drimba V. Sur la datation de la premiere partie du Codex Cumanicus // Oriens.- 1981.- T. 27 / 28.- P. 388-404.
Drimba V. Miscellanea Cumanica (15) // RRL.- 1983.- T.28, f.6.- P.467- 477.
Drimba V. Miscellanea Cumanica (16) // RRL.- 1985.- T. 30, f. 1.- P. 7-21.
Drull D. Der Codex Cumanicus: Entstehung und Be- deutung.- Stuttgart, 1980.- 143 S.
Drimba V. Codex Cumanicus.- Bucuresti, 2000.
Dubinska Z. Z badan nad psalterzami ormianskimi w jezyku kipczackim // Przeglad Orientalistyczny.;
1961. - T. 2 (38) .- Str. 203-214.
Gabain A., von. Die Sprache des Codex Cumanicus // Philologiae Turcicae Fundementa.- Wiesbaden, 1959.- T. 1.- S.46-73.
Gabain A., von. Komanische Literatur // Philologiae Turcicae Fundamenta.- Wiesbaden, 1964.- T. 2- S. 213 -251.
[Garkavets A., Khurshudian E.] Armenian-Qypchaq Psalter written by deacon Lussig from Lviv / Ed. by A. Garkavets, E. Khurshudian.- Almaty: Desht-i Qypchaq, 2001.- 656 pp.
Gieysztor A. Zarys dziejow pisma lacinskiego.- War-szawa, 1973.- 236 s.
Gromnicki T. Ormianie w Polsce, ich historija, prawa i przywileje.- Warszawa, 1889.
Gromnicki T. Ormianie w Polsce // Encyklopedia kos- cielna.-Warszawa.- 1891.-T. 17.- Str. 392-449.
Gr0nbech K. Codex Cumanicus: Cod. Marc. Lat. DXLIX in Faksimile herausgegeben mit Einlei- tung von ...- Kopenhagen, 1936a.- 176 S.
Gr0nbech K. Der Turkische Sprachbau.- Kopen- hagen, 1936b.- 182 S.
Gr0nbech K. Komanisches Worterbuch: Turkischer Wortindex zu Codex Cumanicus.- Kopenhagen, 1942.- 315 S.
Gyorfy G. Autor du Codex Cumanicus // Analecta Orientalia memoriae Alexandri Csoma de Koros dedicata.- Budapest, 1942.- T. l.- P. 3-30.
Hunfalvy P. Der kumanische oder Petrarka-Codex und die Kumanen // Hungarische Revue.- 1881.- S. 602-632.
Klaproth J. Notice sur un Dictionnaire persan, co¬man et latin, legue par Petrarque а la Republi- que de Venise // J. Asiatique.- 1826.- T.8.- P.114-117.
Klaproth J. Vocabulaire latin, persan et coman de la bibliotheque de Francesco Petrareha // Memo¬ries relafcifs a l'Asie, contenant des recherches historiques et philologiques sur l es peuples de l'Orient, par ...- Paris, 1828. - T. 3.- P.122-254.
Korwin L. Ormianskie rody szlacheckie w Polsce.- Krakow, 1934.
Kowalski T. Karaimische Texte im Dialekt von Tro- ki.- Krakow, 1929.
Kowalski T. Ormianskie oprawy lwowskich ksiag XVI wieku. Rocznik Orientalistyczny, t. XI (1935), 1936.- Lwow, 1936, s. 214-219.
Kraelitz-Greifenhorst F. von. Sprachprobe eines ar- menisch-tatarischen Dialektes in Polen // Wie¬ner Zeitschrift fur die Kunde des Morgenlan- des.- 1912.- Bd. 26.- S. 307-324.
Krochmal I. Ormianie przemyscy w XV wieku // Rocz- nik Historyczno-Archiwalny, t. X, 1995, s. 4-20.
[Krzysztofowicz]. Silwa rerum ksiedza Szymona Krzysztofowicza, kanonika katedry kamienieck- iej, officiala podolskiego, proboszcza mohylow- skiego (1763-1808) / Wyd. Stanislaw Krzyzanow- ski.- Odessa, 1864.
Kutrzeba S. Datastanagirk Mechitara Gosza i Statut Ormianski z r. 1519 // Kwartalnik Historyczny, 23, 1908, s. 658-679.
Kuun G. Codex Cumanicus bibliothecae ad templum Divi Marci Venetiarum.- Budapestini, 1880.- 529 p.
Lechicki Cz. Kosciol Ormianski w Polsce: Zarys his- toryczny.- Lwow, 1928.
Lewicki M. La terme nemic 'polonais, latin, europeen' dans la langue kiptchak des Armeniens polonais // Onomastica, v. 3, f. 2.- Wroclaw, 1956.- 249¬257 ss.
Lewicki M., Kohnowa R. La version turque-kiptchak du «Code des lois des Armeniens polonais» d'ap- res le ms. N 1916 de la Bibliotheque Ossolineum // Rocznik Orientalistyczny.- 1957.- T. 21.- s. 153-300.
Ligeti L. Prolegomena to the Codex Cumanicue // Co¬dex Cumanicus / Ed. by Geza Kuun.- Budapes- tini, 1981.- P. 1-54.
Lozinski W. Patrycijat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku.- Lwow, 1902.
Lozinski W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku.- Lwow, 1898.
Macler F. Catalogue des manuscrits armeniens et georgiens de la Bibliotheque Nationale.- Paris, 1908.
Macler F. Rapport sur une mission scientifique en Galicie et en Bukowine (juillet-aout 1925) // Re¬vue des Etudes Armeniennes.- 1927.- V.7, f. 1.- 11-177 pp.
Malowist M. Kaffa w drugiej polowie XV wieku // Sprawozdania z Posiedzen Towarzystwa Nauko- wego Warszawskiego, t. XXXII, 1939, s. 38-59.
Malowist M. Kaffa - kolonia genuenska na Krymie i problem wschodni w latach 1453-1475.- War-szawa, 1947.
Mankowski T. Archiwum lwowskiej katedry ormian skiej.- Archeion, t. 10.- Warszawa, 1932, s. 1-11.
Mankowski T. Ormianskie rekopisy iluminowane // Poslaniec sw. Grzegorza, zesz. specjalny: Wysta- wa zabytkow ormianskich we Lwowie.- Lwow,
1933, s. 23-28.
Mankowski T. Sztuka Ormian lwowskich.- Krakow,
1934.
Mankowski T. Lwowski cech malarzy w XVI-XVII w. - Lwow, 1936.
Mankowski T. Orient w polskiej kulturze artystycz- nej.- Wroclaw, 1959.
Matwijowski K. Prawo Ormianskie w dawnej Pol- sce.- Lwow, 1939.
Menges K. Zur Etymologie des Armeno-Kiptschaki- schen // Der Islam.- 1972.- Bd. 48, H. 2.- S. 298¬332.
Monchi-Zadeh D. Das Persische im Codex Cumani- cus.- Uppsala univ., 1969.- 219 S.
Muller F. Zwei Armenischen Inschriften aus Galizien und die Grundungsurkunde der Armenischen Kirche in Kamenec Podolsk // Sitzungsberichte der philosophisch-historischen Klasse der Kai- serlichen Akademie der Wissenschaften zu Wien.- 1896.- Bd. 135.
№meth J. Die Ratsel des Codex Cumanicus // Ztschr. Deutsch. Morgenland. Gesell.- 1913.- B.47.- S.577-608.
№meth J. Zu Ratseln des Codex Cumanicus // Korosi Csoma Archivum.- 1930.- Bd.2.- S.366-368.
№meth J. Reise um zwei kiptschakische Ortsnamen in Hungaria // Ural-Alt. Jahrbucher.- 1961.- B. 33, H. 1 / 2.- S.122-127.
Oles M. The Armenian Law in the Polish Kingdom (1356-1519) .- Roma, 1966.
Pawinski A. Dzieje zjednoczenia Ormian polskich z kosciolem rzymskim w XVII wieku, z dwoch re-kopisow lacinskiego i wloskiego w przekladzie polskim.- Warszawa, 1876.
Pelczynski G. Ormianie polscy w XX wieku. Warsza¬wa 1997.
Petrowicz G. L'Union degli Armeni di Polonia con la Santa Sede (1626-1686) .- Roma, 1950.
Petrowicz G. Cli Armeni al sewizio diplomatico del regno di Polonia // Relationes Instituti Historici Polonici Romae, 16, 1959/1960, N 45/51, s. 211-212.
Petrowicz G. L'organisation juridique des Armeniens sous les monarques polonais // Revue des Etudes Armёniennes », N. s., IV, 1967, s. 321-354.
Petrowicz G. La Chiesa Armena in Polonia (1350-1624) .- Part 1.- Roma, 1971.
Petrowicz G. La Chiesa Armena in Polonia (1686-1954) .- Part 2.- Roma, 1988.
Porzadek sadow i spraw prawa Ormianskiego z r. 1604 / Wyd. O.Balzer.- Lwow, 1912.
Pritsak O. Armeno-Kiptschakisch // Philologiae Tur- cicae Fundamenta.- Wiesbaden, 1959a.- T. 1.- S.81-87.
Pritsak O. Das Kiptschakische // Philologiae Turcicae Fundamenta.- Wiesbaden, 1959b.- T. 1.- S. 74¬
87.
Przedziecki A. Podole, Wolyn, Ukraina: Obrazy miejsc i czasow.- Wilno, 1841.- T. 1.
Radloff W. Das turkische Sprachmaterial des Codex Cumanicus.- SPb., 1887.- 133 8.
Reczek J. Jezykowa polonizacja Ormian // Jezyk Polski.- 1987.- T. LXVII.- S. 1-8.
Reychman J., Tryjarski E. Z leksykografii Ormian polskich XVII i XVIII w. // Przeglad Orientalis- tyczny.- 1961.- N 4.- Str. 473-478.
Roszko K. Ormianie polscy jako autorzy slownikow // Przeglad Orientalistyczny.- T. 23, z. 3.- 1957: 307-311.
Roszko K. Rekopisy Ormianskie w zbiorach polskich // Przeglad Orientalistyczny.- T. 40, z. 4.- 1961: 479-483.
Roszko K., Braun J. Katalog rekopisow orientalnych ze zbiorow polskich: Katalog rekopisow ormian- skich i gruzinskich.- Warszawa, 1958.
Roszko K. Ormianie polscy jako autorzy slownikow ormianskich // Przeglad Orientalistyczny, t. 37, 1961, s. 479-483.
Salaville S. Un manuscrit chretien en dialecte turc, le Codex Cumanicus // Echos d'Orient.- 1911.- T. 14.- P.278-286, 314.
Salaville S. Un peuple de race turque christianisёe au XIII siecle // Echos d'Orient.- 1914.- T. 18.- P. 193-208.
Salemann C. Zur Kritik des Codex Cumanios // Изв. Акад. наук.- 1910.- Стор. 942-957.
Schutz E. An Armeno-Kipchak Print from Lvov // Acta Orientalia Hungarica.- 1961a.- T. 13, f. 1¬2.- 123-130 pp.
Schutz E. On the Transcription of Armeno-Kipchak // AOH.- 1961b.- T. 12, f. 1 / 3.- P. 139-161.
Schutz E. An Armeno-Kipchak Text from Lvov // Acta Orientalia Hungarica.- 1962.- T. 15, f. 1-3.- 291-309 pp.
Schutz E. Re-Armenisation and Lexicon. From Arme- no-Kipchak back to Armenian // Acta Orientalia Hungarica.- 1966.- T. 19, f. 1.- 99-115 pp.
Schutz E. An Armeno-Kipchak Chronicle on the Po- lish-Turkish Wars in 1620-1621.- Budapest, 1968.
Schutz E. Armeno-kiptschakische Ehekontrakte und Testamente // Acta Orientalia Hungarica.- 1971.- T. 24, f. 3.- S. 265-300.
Schutz E, Armeno-Kiptschakisch und die Krim // Hungaro-Turcica.- Budapest, 1976.- P.185-205.
Sluszkiewicz E. Formula przysiegi starszych lwow- skiej gminy ormianskiej wedlug rekopisu praw nadanych Ormianom przez Zygmunta I w r. 1519 (N1916, Ossolineum) .- Rocznik Orientalis- tyczny.- 1966.- T. 30, s.109-118.
Stopka K., Kosciol ormianski na Rusi w wiekach srednich // Nasza Przeszlosc, 62, 1984, s. 27-95.
Stopka K. Ormianie w Polsce dawnej i dzisiejszej.- Krakow: Ksegarnia Akademicka, 2000.- 176 s. + 16 ill.
Studia z dziejow kontaktow polsko-ormianskich, red. M. Zakrzewska-Dubasowa.- Lublin, 1983.
Teza E. Gli inni e le preghiere in lingua cumanica: Revisione del codice veneciano // Rediconti Ac- cad. Lincei. Cl. scieze morali, storiche e filologi- che.- 1891.- T.7, 1 sem. / l2.- P. 586-596.
Tietze A. The Koman Riddles and Turkic Folklore.- Berkeley, 1966.- 176 p.
Tryjarski E. O "Historii wojny chocimskiej» i auto- rach ormianskich kronik kamienieckich // Prze- glad Orientalistyczny, 2, 1959, s. 211-214.
Tryjarski E. Zodyak bolge burglarinin bir ermeni- kipgak listesi // XI. Turk Dil Kurultayinda Oku- nan Bilimsel Bildirilerden Ayri Basimi.- Anka¬ra, 1968.- 127-152 ss.
Tryjarski E. Dictionnaire armeno-kiptchak d'apres trois manuscrits des collections viennoises.- Warszawa, 1968-1972.- T. 1, f. 1-4.
Tryjarski E. Les noms de personnes dans les ecrits armeno-kiptchak: un essai de classification // Ac- tes du XIe congres international des sciences onomastiques, Sofia, 1972.- Sofia, 1975.- 365¬381 pp.
Tryjarski E. A Fragment of an Unknown Armeno- Kipchak Text from Polish Collections // Rocznik Orientalistyczny.- 1976a.- T. 38.- 291-302 pp.
Tryjarski E. An Armeno-Kipchak Sermon by Anton Vartabed from the 17th Century // Tractata Al- taica.- Wiesbaden, 1976b.- 647-674 pp.
Tryjarski E. Der zweite Brief des Paulus an die Ko- rinther in armeno-kiptschakischer Version und seine Sprache // Altaica Collecta.- Wiesbaden, 1976c.- 267-344 pp.
Tryjarski E. The Confession of Anton Vartabed // Studia Orientalia.- 1977.- V. 47.- 271-279 pp.
Tryjarski E. An Armeno-Kipchak Version of the Lord's Prayer // Harvard Ukrainian Studies.- 1979 / 1980.- V. 3 / 4.- 896-901 pp.
Tryjarski E. How to Live to Be (at Least!) A Hundred and Twenty? // Acta Orientalia Hungarica.- 1982.- T. 36, f. 3.- 539-544 pp.
Tryjarski E. A Fragment of the Apochryphal Psalm 151 in its Armeno-Kipchak Version // Journal of Semitic Studies.- 1983.-V. 28, f. 2.- 297-302 pp.
Tryjarsi E. A list of Armeno-Kipchak verbs including their basic grammatical forms // Bulletin of the Institute for the Study of North Eurasian Cultures.- 1984.- 69-109 pp.
Tryjarski E. The Story of Holy Mariane in the Kip- chak Language of the Polish Armenians // Jour¬nal of Turkish Studies, v. 13.- Harvard Univer¬sity, 1989.- 205-236 pp.
Tryjarski E. Armeno-Kipchak Advices about Gro¬wing of Fruits and Flowers // Silk Road Studies, V.- 367-377 pp.
Tryjarski E. One More Sermon by Anton Vartabed // Acta Orientalia Hungarica, T. L (1-3), 1997.- 301-320 pp.
Tryjarski E. O © uz (Ottoman) elements in Armeno- Kipchak // Acta Viennensia Ottomanica: Akten des 13. CIEPO - Symposiums (Comite Interna¬tional Etudes Pre-Ottomanes et Ottomanes) vom 21. bis 25. September 1998.- 1999 .- 359¬362 pp.
Tryjarski E. On the importance of Slavic elements in Armeno-Kipchak texts // Studia in honorem Stanislai Stachowski dicata / Folia Orientalia.- 2000.- XXXVI.- 343-351 pp.
Vasary S. Armeno-Kipchak Parts from the Kamenets Chronicle // Acta Orientalia Hungarica.- 1969.- T. 22, fasc. 2.- 139-189 pp.
Zachariasiewicz F. Wiadomosc o Ormianach w Pol
