Що являє собою процес читання?
Кожен день людині, доводиться щось читати: книги, газети, журнали, вивіски на вулиці, рекламу ... Що ж являє собою процес читання?
Коли ми читаємо, то наша свідомість частково, а іноді й повністю, занурюється в написаний текст. Ступінь заглибленості, я вважаю, залежить від багатьох факторів і головний з них, звичайно, зацікавленість в об'єкті. Також це, безумовно, захопливість і значимість самого об'єкта, тобто тексту. Велике значення також має навколишнє нас обстановка, наявність або відсутність шуму, різні відволікаючі фактори.
До того ж на зосередженість впливає і наш фізичний і емоційний стан, і можлива заклопотаність різними проблемами і подіями реального життя. Загалом, для повноцінного і безперешкодного сприйняття тексту потрібно відсутність усіляких сторонніх чинників, проблем, хвилювань і спокій в душі.
Що відбувається в нашій свідомості, в нашій голові, коли ми читаємо? Очі сприймають букви, які складаються в слова, які становлять пропозиції, і потім виходить зв'язний текст, який доносить до читача певну думку, певну ідею. При обробці тексту людський мозок через асоціації і зіставлення трансформує графічні знаки в реальні об'єкти нашого світу. Слова самі по собі не викликають у нас будь-яких емоцій, почуттів. Але значення слів, їх конотації народжують в нашій свідомості образи, картинки. Уява допомагає нам представити їх, наповнити їх фарбами і різними деталями. Люди з менш розвиненою уявою обмежуються в наборі фарб і промальовуванні подробиць.
Читання зазвичай викликає у зацікавленої думаючої людини якісь емоції, переживання, думки і міркування. Адже автор тексту, без сумніву, хотів щось донести до людей, поділитися якоюсь ідеєю, розповісти про свою точку зору на те чи інше питання. І цілком закономірно, що у людини з'являється відповідна реакція на послання автора, він може погоджуватися чи навпаки сперечатися з позицією автора.
Первинне читання відрізняється від вторинного. При повторному читанні вже відомий загальний зміст, загальна концепція сказаного, тому більша увага приділяється деталям, нюансам, якимось ключовим, поворотним моментам. До загального начерку картини додаються додаткові штрихи, кладуться тіні, опрацьовуються дрібні деталі.
Багато людей отримують задоволення від читання, від сприйняття закладеного в тексті сенсу, від того, що вони як би переносяться в інший світ, забуваючи про свої проблеми і заботах- їм цікавий сюжет, його розвиток і завершення, вони переживають за героїв, проходячи разом з ними їхній шлях, долають труднощі, відчувають ті ж емоції.
Але лише деякі люди отримують насолоду саме від самого процесу читання, просто від того, як побудовано пропозицію, від ритму, закладеного в тексті, від мелодії, що звучить між рядків. Але й не будь-який текст може доставити таку насолоду. В основному це класичні автори, майстри слова і їх безсмертні твори: Пушкін, Чехов, Гоголь, Булгаков ... Душа видна в їхніх творах, у кожного є свій стиль, є склад, є такт! І саме тому від читання таких речей люди-естети, люди, які розуміють толк в літературі, отримують справжню насолоду.
