Яким стає освіту? Компетентнісний підхід
Система освіти в Росії кардинально змінюється. Всі стандарти навчання пишуться з нового аркуша. Вводяться кредитні одиниці (тимчасові витрати). Навчання в школах і в університетах ставить учня в центр інтересів. Учень стає більш активним в освітньому процесі (використовуються проектні форми навчання, моделювання, різні ігри).
Вчені та педагоги прагнуть вирішити проблеми, які виникають у зв'язку з новими змінами. Вирішенням багатьох проблем стає компетентнісний підхід.
Компетентнісний підхід - це сукупність загальних принципів визначення цілей освіти, відбору змісту освіти, організації освітнього процесу та оцінки освітніх результатів (Лебедєв О.Е.).
Які ж це принципи?
1. Сенс освіти полягає в тому, щоб розвивати в учнів здатність самостійно приймати рішення на основі отриманого досвіду.
2. Змістом навчання стають дії та операції, що співвідносяться з навичками, які потрібно отримати.
3. Необхідно створювати умови для формування в учнів досвіду самостійного вирішення поставлених проблем.
4. Оцінка результатів навчання заснована на аналізі рівня освіченості, досягнутого учнями, тобто на рівні його компетенцій.
Простіше кажучи, знання в навчанні перестають відігравати головну роль (Визубрив, молодець!). Знання, безумовно, важливі, проте головне завдання освіти - Навчити учня користуватися цими знаннями для вирішення різних проблем.
Компетентнісний підхід будується на необхідних компетенціях, якими повинен володіти учень, тобто загальнокультурними і професійними компетенціями.
Цей підхід акцентує увагу на Внаслідок освіти, при якому його підсумком розглядається не сума засвоєної інформації, а здатність людини діяти в різних проблемних ситуаціях. Акцент робиться на деятельностном змісті, на те, якими способами навчати.
Компетенції - Це рівень освіченості учня. Цей рівень оцінюється в залежності від сфери діяльності і ступеня невизначеності ситуацій, в яких учень може діяти самостійно. Також він залежить від можливих способів діяльності, якими володіє учень, і від переваг у виборі одного з цих способів.
Що стосується шкільного навчання, то тут компетенції розуміються в наступних формах. Учень повинен бути здатний ефективно діяти не лише в навчальній діяльності, а й в інших сферах. Він повинен уміти вирішувати проблеми, які є актуальними для школярів. Учневі необхідно приймати самостійні рішення та способи реалізації цих рішень, а також самостійно оцінювати отримані результати.
Цілі шкільної освіти з точки зору компетентнісного підходу полягають в наступному:
1. Навчитися вчитися, тобто навчитися визначати цілі пізнавальної діяльності, вибирати джерела інформації, знаходити оптимальні шляхи до мети, оцінювати результати і самостійно організовувати свою діяльність.
2. Навчитися пояснювати явища дійсності, їх суть і причини, використовуючи відповідний науковий апарат.
3. Навчитися орієнтуватися в ключових проблемах сучасності (економіці, політиці, міжкультурному взаємодії і т.д.).
4. Навчитися орієнтуватися у світі духовних цінностей.
5. Навчитися вирішувати проблеми, пов'язані з реалізацією різноманітних соціальних ролей.
6. Навчитися вирішувати проблеми, спільні для різних видів професійної діяльності.
7. Навчитися вирішувати проблеми професійного вибору, включаючи підготовку до подальшого навчання.
Таким чином, навчання приймає абсолютно нову форму. Принципи, закладені в компетентнісний підхід, повинні у результаті навчати самостійних, впевнених у собі особистостей. Особистостей, що володіють достатніми компетенціями для подальшого життя, для самореалізації та розкриття свого потенціалу.
Ось тільки чи зможе нове утворення переламати изжившую себе систему і реалізувати ці принципи не тільки на папері, а й у стінах шкіл та університетів? Час покаже.
