Навчання за системою Монтессорі не гарантує результату?
Монтессорі-навчання не дає (не гарантує) конкретного результату, який можна було б приписати саме їй, а не характером конкретного дитини, його оточенню і принципам сімейного виховання.
Так, на жаль, неможливо визначити, що з умінь дитини обумовлено саме прийомами монтессори-педагогіки, а що якими-небудь іншими умовами його розвитку.
Ми можемо лише припускати, що ті чи інші компоненти заняття сприяють розвитку тих чи інших якостей дитини, її навичок і вмінь. Як, втім, і при заняттях в рамках будь-якого іншого педагогічного підходу.
Так, наприклад, згідно постулатам гуманістичної педагогіки прийняття (Ш.А. Амонашвілі), якщо дитині створити безоціночну атмосферу підтримки та прийняття, він зможе максимально повно розкрити свій потенціал можливостей і здібностей, закладених в нього природою. Звичайно, його необхідно підтримувати, негативна оцінка самої дитини часто призводить до втрати пізнавальної мотивації та іншим плачевних наслідків. Однак не представляється можливим визначити, наскільки успіхи дитини обумовлені його власним талантом, і який відсоток у цьому успіху обумовлений гуманістичним педагогічним впливом.
Безумовно, навчання дитини в зоні його найближчого розвитку (розвивальне навчання Ельконіна-Давидова), вносить свій внесок у досягнення дитини, але виміряти саме його також не представляється можливим.
Розглянемо, як співвідносяться технологічні елементи заняття в монтессори-класі і вікові особливості учня дитини.
Отже, основна аудиторія групи «Разом з мамою» - це мами і малюки у віці від року до двох. Розглянемо, якими віковими особливостями володіє дитина цього віку. Близько року дії дитини починають визначатися не тільки сьогочасної ситуацією, але і почала розвиватися образною пам'яттю. Він може знову і знову повторювати дії, домагаючись передбачуваного результату. Повторити дію, яка запам'ятав, дитина може не тільки відразу за мамою чи педагогом, але й через кілька днів, на наступному занятті. Це вміння готує дитину до його наступного етапу в розвитку - активного дослідження навколишнього світу методом проб і помилок.
Цей період у житті малюка був названий Ж. Піаже «маленьким ученим». У цей час дитина швидко вчиться найрізноманітнішого маніпулюванню з предметами, навіть досить тонкому. Різноманітна розвиваюче середовище монтессори-класу значною мірою цьому сприяє. Наприклад, дитина у віці 1,3-1,5 цілком може освоїти прийом розкладання дрібних намистин по пробірках. Спочатку разом з мамою, а потім і самостійно. Багаторазове повторення став стереотипним дії - розкладання кульок по лунках, складання серветок в колбу, розміщення циліндрів за відповідними отворам або прикрашання ялинки пластиліновими кульками - переконує дитини в сталості предметів, стабільності навколишнього світу, тобто відповідає його очікуванням, відповідає віковим особливостям, а отже, сприяє його розвитку.
Спілкуванню з мамою протягом заняття слід приділити особливо увагу. Переважна більшість дітей мотивовано розвивати свої навички та вміння, по-перше, власним позитивним досвідом, по-друге, чутливістю оточення до його дій. Протягом усього півторагодинного заняття мама і дитина знаходяться в постійному контакті і мовному спілкуванні, що сприяє мовному та когнітивному розвитку малюка.
У звичайному щоденному розпорядку навіть непрацюючої мамі буває важко виділити таку кількість часу, щоб присвятити його виключно взаємодії з дитиною, не відриваючись на робочі та побутові моменти. Завдяки мамі дитина отримує позитивний досвід у скоєнні тих чи інших дій, а також її позитивну реакцію на його звершення. Присутність і втручання педагога допомагає мамі витримувати максимально розвиваючу лінію поведінки з дитиною. Наприклад, не здійснювати якихось дій за дитину: коли дуже хочеться перейти до іншого матеріалу, або щоб створене дитиною виглядало максимально привабливо.
Таким чином, хоча внесок саме монтессори-занять у розвиток кожного відвідує їх дитини виміряти неможливо, тим не менш, його наявність заперечувати не має сенсу.
