Капремонт за п'ять днів. Як це робиться в Німеччині?

Ще кілька років тому спальний мікрорайон Хеллерсдорф в Берліні являв собою сіру брилу споруд в стилі «назад в СРСР». І всього за кілька цих років комунальні служби повністю змінили його для того, щоб зробити найбільш привабливим для інвесторів.

Наприкінці 80-х Хеллерсдорф став однією з найбільш значущих будівництв в Східному Берліні. Але за кілька років на місці колишнього села виросли квартали багатоповерхових будинків, зведених за передовою, як тоді здавалося, технології великопанельного домобудівництва. Як і в СРСР, жителі НДР отримували квартири безкоштовно, лише незначна частина будинків будувалися у вигляді кооперативів. Таким чином, близько 80% всього житлового фонду перебувало у комунальній власності.

Але Стіна впала, а разом з цим змінилися й умови життя. Нова, об'єднана Німеччина стала жити за капіталістичним правилами, де чітко розуміють значення слова «власник», а під «суспільним» мається на увазі «нічий». Такого бути не повинно. Перед комунальними владою району постало питання: як же грамотно розпорядитися поки ще нічийним майном? У нашій країні пішли шляхом приватизації квартир, зберігши будинку на балансі ЖЕСов. У колишній НДР було вирішено послідувати прикладу ФРН і для кожного будинку знайти власника. При цьому за людьми залишили право вибору: при бажанні у сім'ї була можливість приватизувати квартиру. Правда, це могло виявитися не те житло, в якому сім'я проживала раніше, а квартира в будинку, де мешканці володіють майном на умовах часткою.

- Ми не хотіли, щоб в одному будинку було кілька власників, - пояснив один з ініціаторів процесу. - Це могло створити певні труднощі при вирішенні будь-яких важливих питань.

Однак, перш ніж продати, будинки необхідно було привести в належний вигляд. Тим більше що житло в новому мікрорайоні незабаром стало виглядати морально застарілим, та й самим будинкам знадобилася санація. У Хеллерсдорф була створена громадська ініціатива, до якої увійшли мешканці району, представники комунальних служб і будівельники, які підрахували, що проводити точковий ремонт за рахунок квартиронаймача буде більш затратно, ніж взяти кредит і відремонтувати будівлю повністю, після чого виставити його на продаж. Так почався процес санації будівель, який затягнувся на кілька років. За цей час близько 300 тисяч квадратних метрів житла були піддані повної реконструкції. Під капітальним ремонтом в даному випадку малася на увазі не просто заміна зношеного обладнання, систем комунікацій, як це робиться у нас. Тут провели тотальний ремонт всього будинку, включаючи квартири мешканців.

На капремонт однієї будівлі відводилися гранично стислі терміни - кожен будинок слід було зробити за один робочий тиждень. Тобто всього за п'ять днів. Розмах дійсно вражає, якщо згадати, що у нас тільки для того, щоб одягнути багатоповерхівку в «шубу», потрібно довгих три літніх місяці. Цікаво, що санація проводилася без виселення людей навіть у ті дні, коли в квартирах міняли сантехніку або кухню. На час ремонту біля будинку були виставлені біотуалети, щоб звести до мінімуму доставляється жителям дискомфорт.

Будинки в шість поверхів і вище обладналися ліфтами в кожному під'їзді. У п'ятиповерхівках застосували індивідуальний підхід: поряд з входом прибудували ліфт, але ... тільки там, де в цьому була необхідність. Тобто в тих під'їздах, де живуть сім'ї з маленькими дітьми, інваліди, літні люди. При цьому за комунальні послуги цей під'їзд платить стільки ж, скільки й інші квартиронаймачі. А послуга така надавалася з певним розрахунком: наявність ліфта дає гарантію, що люди залишаться тут надовго.

Ми заходимо в тихі квартали Хеллерсдорф. Тут немає звичних нам прибудинкових парковок біля кожного під'їзду. Для того щоб організувати паркінг, потрібно отримати згоду мешканців усіх будинків, кого це може торкнутися. Зате величезну за нашими мірками площу займає зелена зона з ігровим майданчиком. Але й тут варто повідомлення, в який час можна шуміти.

Зазвичай під'їзд має два виходи - у двір і на дорогу. Для транспорту швидкої допомоги, пожежників використовується другий вхід. Перший виводить безпосередньо в зелену зону. Для того щоб гості району могли оцінити розмах перебудови, в одному з будинків залишили в колишньому вигляді дві квартири. Одна з них показує стан житла до ремонту, у другій можна побачити перетворення, які квартира зазнала під час санації. Безумовно, елітне житло з «панельки» не зробили, зате кожен з нас зміг переконатися, що ще недавно значна частина східних берлінців жила так само, як живе сьогодні більша частина білорусів: традиційна «стінка», скромна електроплита і навіть дитяча швейна машинка. Експонати для квартири збирали всім миром.

Друга квартира помітно відрізняється від першої. Як мінімум світлими фарбами і сучасними меблями. Як нас запевнили, меблі - єдине, що не входило в програму санації житла. Після всіх перетворень комунальне житло було продано комерційним організаціям. Сьогодні в структурі власників будинків Хеллерсдорф значаться банки, великі компанії.

Німеччина вибрала традиційний для Європи шлях. Але, схоже, більшість населення це влаштовує, так як власниками квартир вирішили залишитися одиниці. І їхні інтереси також були враховані.