Як правильно копати рибу?

Ми звикли, що копають, як правило, картоплю. А ось жителі Африки копають і складають у свої підвали саме рибу. Але не всяку, а Двоякодихаючих, і не завжди, а тільки в посушливі пору року. Мова йде про рибу, яка плавала ще в доісторичних океанах, про рибу, яка крім звичайних зябер має ще й легені, про рибу, яка вміє ходити по землі і відчувати смак плавниками.

Називається ця чудо-риба протоптер. До нашого часу збереглося чотири види, найбільший з них, великий протоптер, може досягати 1,5 метра в довжину, а малий - до 30 см. Тіло цієї риби довгасте, вугреподібних, вони і плавають як вугри. Але крім цього, протоптер вміє ще й ходити з допомогою своїх довгих ниткоподібних плавців. Цими ж плавниками риба відчуває смак, варто їй доторкнутися ними до видобутку.

Ходить протоптер не тільки по дну, але і по землі, правда, не так легко і вільно, як таїландський бродячий сомик. Але найцікавіша його визначна пам'ятка - легкі у формі видозміненого плавального міхура. Через його покриті капілярами стінки і відбувається газообмін.

Живе ця риба в Африці, а річки там мають одну особливість. Під час сезону дощів вони розливаються і затоплюють низини, куди в пошуках їжі перебирається живність з річок. Бенкетують вони там від 3 до 5 місяців, після чого вода починає висихати, а риби повертаються в річки. Але не так чинить протоптер. Це про нього говорять місцеві рибалки, що «Камбона - незвичайна риба: вона не йде слідом за водою, а вода сама приходить до неї».

Коли водойми починають міліти, протоптер приступає до будівництва гнізда. Робить він це так. Набирає в рот мул, якого багато на дні таких низин, і випускає його через зябра. З мулом риба справляється добре, але під ним знаходиться глина, рити яку набагато важче. Протоптер відкушує шматочок глини, пережовує його і виводить через ті ж зябра так, щоб шматочки побільше падали навколо норки. Коли глибина спальні вже достатня, риба розширює її так, щоб там можна було вміститися, склавшись навпіл.

Тоді протоптер влаштовується мордою вгору і, поки рівень води дозволяє, час від часу випливає вдихнути повітря. Коли ж вода доходить до кулі мулу, протоптер вже не вилазить зі спальні. Завдяки дихальним рухам частина глини (тієї, що залишилася біля входу в нору) втягується всередину і закриває вхід. Поки така пробка засихає, риба втикається в неї мордою, піднімаючи її у формі ковпачка. Ковпачок цей досить пористий, щоб протоптеру в його спальні було достатньо повітря.

Після того, як вхід закритий, в нірці починає накопичуватися слиз, з якої формується єдиний у своєму роді кокон, найтонші стінки якого (0,05-0,06 мм), облягають рибу так, що не залишається ні найменшого зазору. Єдине отвір веде в рот протоптера, по ньому надходить повітря. Проблема дихання вирішена, але ж рибі треба ще й чимось харчуватися під час тривалої, до 9 місяців, сплячки (один представник цього сімейства проспав в лабораторних умовах 4 роки). А харчується цей дивний протоптер своїм власним тілом. Після пробудження риба зменшується не тільки у вазі, але і в довжині, правда, ці втрати протоптер швидко відновлює.

Але найцікавіше навіть не це, а те, що під час сплячки в організмі риби накопичується величезна кількість токсичної речовини - сечовини. Концентрація її в організмі протоптера досягає 1-2%. Будь-яке нормальне тварина гине при концентрації в 2000 разів меншою, а ця риба продовжує спокійно спати. Прокинувшись, протоптер позбавляється від своєї сечовини за кілька годин. Перший час після пробудження риби злегка загальмовані, хвіст все ще загнутий, а плавники нагадують зім'яту дріт, але дуже скоро протоптер набуває свою нормальну форму.

А правильно копають рибу так. За растрескавшейся від спеки грунті, придивляючись до землі, ходять люди з мотиками. Помітивши схожі на маленькі кротовіни горбики землі, рибалки зрізають їх верхівку мотикою і виявляють провідну вниз нору. Це і є спальня протоптера. А зрізана верхівка - утрамбований рибою запобіжний ковпачок. Протоптера прямо в його глиняному будиночку несуть у підвал.

До речі, протоптери на відміну від загальноприйнятих риб, вміють видавати звуки. Якщо їх потривожити в спальні, то вони починають скрипіти і пищати. На суші при вдиху вони видають звук, схожий на зойк. Жителі Гамбії використовують цю їхню особливість при пошуку місця сплячки протоптера, так як в тиху погоду тубільні рибалки можуть по звуку знайти сплячу рибу.

А жителі Судану використовують спеціальні барабани, що імітують звук падаючих дощових крапель. Бідні обдурені протоптери прокидаються, видаючи характерний плямкали звук, відкриваючи своє місцезнаходження. А найбільш довірливі навіть вилазять на поверхню.

Протоптеров з успіхом можна тримати в акваріумах. Вдень вони повільні і воліють лежати десь під корчем, зате вночі оживають. Особливо активними вони стають, коли в акваріумі крім них знаходяться інші представники рибного царства. Якщо його сусід не надто великий, протоптер його просто з'їсть, а на великого він буде нападати, поки не покалічить. А потім все одно, якщо зможе, постарається з'їсти або вбити. У бійках ця риба дуже часто втрачає плавники, правда, вони швидко виростають знову.

Незважаючи на недружелюбність, протоптери дуже легко піддаються дресируванню. Якщо при дачі корму стукати по стінці акваріума, то вже через 2-3 тижні риба буде підпливати на стук.

Ось такі дивовижні риби дійшли до нас із глибини століть, дивуючи як своїм виглядом, так і нестандартним способом життя.