Як працівнику розірвати трудовий договір за власним бажанням?
Процедура розірвання трудового договору з ініціативи працівника (за власним бажанням) регулюється статтею 80 Трудового кодексу.
Працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця в письмовій формі за два тижні. Письмова форма заяви про звільнення обов'язкове. Усну заяву працівника про розірвання трудового договору не може бути підставою для видання роботодавцем відповідного наказу про звільнення.
Обов'язок працівника попередити роботодавця про розірвання трудового договору за власним бажанням за два тижні (а керівника організації - за один місяць) не означає, що працівник не може зробити це за більш тривалий термін. Два тижні слід розглядати як мінімальний термін, за який працівник зобов'язаний поставити до відома роботодавця про бажання припинити трудові відносини.
За угодою між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути розірваний і до закінчення строку попередження про звільнення. Але якщо роботодавець не дав згоди на розірвання трудового договору до закінчення строку попередження, працівник зобов'язаний відпрацювати встановлений термін. Дострокове припинення роботи в цьому випадку є порушенням трудової дисципліни.
Порушенням трудової дисципліни буде і припинення роботи без попередження про звільнення. Працівник, самовільно залишив роботу, може бути звільнений за прогул.
До закінчення строку попередження про звільнення працівник має право в будь-який час відкликати свою заяву. Звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошений у письмовій формі інший працівник, якому відповідно до трудового законодавства не може бути відмовлено в укладення трудового договору.
Роботодавець не вправі звільнити працівника до закінчення двох тижнів після подання ним заяви про розірвання трудового договору, якщо в заяві не вказана дата звільнення, або до закінчення терміну, зазначеного в заяві. Протягом усього строку попередження за працівником зберігається його робоче місце або посада.
Після закінчення строку попередження про звільнення працівник має право припинити роботу.
В останній день роботи (день звільнення) роботодавець зобов'язаний видати працівникові трудову книжку, інші документи, пов'язані з роботою, за письмовою заявою працівника, і провести з ним остаточний розрахунок.
Роботодавець не вправі затримувати працівника. Ніякі причини (грошова заборгованість, необхідність доробити почату роботу, не здані матеріальні цінності, що не звільнено гуртожиток та ін.) Не можуть служити для цього підставою.
У тому випадку, коли роботодавець після закінчення терміну попередження не звільнив працівника, працівник має право не виходити на роботу.
Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то роботодавець в цей же день повинен направити йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримати трудову книжку або дати згоду на відправлення її поштою.
У випадках, коли заява працівника про звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовження їм роботи (зарахування в навчальний заклад, вихід на пенсію та інші випадки), а також у випадках встановленого порушення роботодавцем законів та інших нормативних правових актів, містять норми трудового права, умов колективного договору, угоди або трудового договору, роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір у строк, зазначений у заяві працівника.
Якщо після закінчення строку попередження про звільнення трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, то дія трудового договору продовжується. При цьому будь-яких додаткових угод з цього приводу не потрібно.
Працівник має право подати заяву про звільнення не тільки в період роботи, але і в той час, коли він з якихось причин відсутній на роботі, наприклад, в період тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці, у відрядженні.
Разом з тим, подача працівником заяви про розірвання трудового договору за власним бажанням не завжди є дійсним бажанням працівника припинити трудові відносини. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника припустимо у випадку, коли подача заяви про звільнення була добровільним його волевиявленням. Якщо працівник стверджує, що роботодавець змусив його подати заяву про звільнення за власним бажанням, то ці обставини підлягають перевірці та обов'язок довести їх покладається на працівника в суді.
Закріплюючи за працівником право розірвати трудовий договір за власною ініціативою в будь-який час, трудове законодавство не зобов'язує працівника при звільненні за власним бажанням вказувати в заяві причину, по якій він хоче розірвати трудовий договір.
