Як іпотека може вплинути на сексуальне життя подружжя? Еротико - банківська сага

- Ну, і чого ти до мене зі своїми докучаннями лізеш? - Кількох роздратовано відштовхнула від себе Аліса Пєчкіна чоловіка.

-Як це чого лізу ?! - Сторопів Юрій Печкін.- Лізу не аби як, а зі своїми чоловічими обов'язками!

Подружжя лежали на широкій, з рюшечками, двоспальному ліжку у своїй новій двокімнатній квартирі. Час стрімко наближалося до півночі, і чоловік відчував себе виснаженим після важкого робочого дня. Очі злипалися, але молодий і міцний організм вимагав задоволення чоловічих бажань.

- З чоловічими обов'язками?! - Єхидно перепитала дружина, - А про інших своїх обов'язках ти не забув?

-Я жіночої ласки бажаю, а не картоплю чистити! Майже ніч на дворі, а ти про рутинної оранці теревенити!

У зв'язку з тим, що Аліса три тижні тому, протираючи запорошені плафони у вітальні, «навернулася» з драбини і жорстоко зламала великий палець руки, то за взаємною згодою підготовку до термічної обробки бульб Пєчкін благородно взяв на себе.

-Я не про картоплю, милий! Ти прострочив платіж по іпотеці! Мені вже дзвонили з банку на стільниковий! А тобі хіба ні?

-Да уж! Мені теж подзвонили, - невдоволено буркнув чоловік.

-І коли ж ти плануєш внести цей прострочений внесок? - Строго поцікавилася Аліса.

-Скоро! А ці? Як їх там! Мої чоловічі потреби? - Посилено ляскаючи віями щоб не заснути, видихнув Пєчкін.

-Буде квитанція про оплату, буде і «підключення»! Так кажуть у телефонній компанії!

-Підключення до чого? - Не зрозумів чоловік.

-Ні до чого, а до кого! До моєму тілу, лапочка! До мого тіла! Даєш квитанцію - отримуєш секс. Ні квитанції - немає сексу! - Категорично заявила Пєчкіна.

-А іншу послідовність можна? Секс спочатку, і тільки після - квитанція? - З надією глянув на дружину Юрій.

-Ні! Я не можу займатися любов'ю, коли в будь моменту можуть увірватися судової пристави і викинути нас з нашого дому! Вірніше, він начебто як наш, а ніби і власність банку! Мені так некомфортно, ти це розумієш?

Пєчкін прикрив очі і представив раптом в засипаному мозку, як вони з дружиною вдаються до любовних утіх, але в спальню вриваються якісь темні фігури, хапають його за ступні і висмикують з-під ковдри. У чому мати народила, тягнуть на сходову клітку, примовляючи при цьому: «От заплатив би вчасно за іпотечним кредитом, пред'явив би встановлену законом форму квитанції, то і колобродив б на ниві любові хоч по десять разів на дню!»

Пєчкін зіщулився, трусонув головою.

-Вони ж не можуть ось так відразу нагрянути-то! - Випалив він спересердя.

-Хто знає, хто знає! - Філософськи видихнула дружина, - Але все одно від відчуття, що можуть, мені на душі кішки шкребуть! Дискомфорт від усвідомлення, що ми комусь грошей повинні! А тобі?

Юрій же вже уткнувся обличчям у подушку і промимрив щось нерозбірливе уві сні. Жінка зітхнула гірко і стала витріщатися в стелю. Вона згадувала, як багато-багато років тому, коли вона була ще школяркою, в їх будинок увірвалося горе. Тоді мама Аліси сказала їй, що тато дівчинки поїхав дуже далеко і коли приїде назад - невідомо. І тільки через п'ять років, будучи вже старшокласником, вона дізналася правду. Батько Аліси мав славу завзятим картярів у вільний від основної служби час. Програв по-крупному серйозного і впливового чиновника. Цей високопоставлений людина стала тиснути на їхню родину, пішли погрози. Вимога виплати боргу ставало все більш різкими і грубими. Замаячила реальна небезпека розправи в тій чи іншій мірі над нетягою, а заодно і його сім'єю. Не бачачи іншого виходу, батько-картяр, що присягнувся більше не сідати за гру, зважився на пограбування інкасатора, що привозив зарплату співробітникам їх управління. Тут же і числився сам бідолаха на офіційній посаді. Невдалий грабіжник надів маску, взяв на справа навіть не справжнє, а бутафорська зброя і кинувся на досвідченого перевізника великих сум. Інкасатор само не вражений театральним видом нападника, а просто пристрелив його з сьогодення, нарізної зброї. Коли з грабіжника зняли маску, то все з подивом визнали в убитому скромного і тихого мужичка, співробітника відділу постачання цього ж підприємства. Після загибелі чоловіка мамі Аліси довелося переписати хорошу двокімнатну квартиру в центрі міста на дружину того самого чиновника, а самій з маленькою дівчинкою переїхати в крихітну кімнатку в комуналці на околиці. До своєї безглуздої смерті батько категорично відкидав подібний варіант як варіант позбавлення від боргового ярма. Саме з тих самих пір Аліса зненавиділа відчувати себе боржником і ще більш тісноту житлових умов.

-Так коли ти планував внести платіж? - Ще раз поцікавилася Пєчкіна у чоловіка.

Відповіддю їй стала тиша, що порушується з однаковою періодичністю легким похрапиваніе законного чоловіка.

Всю тижнів Юрій орав як «папа Карло». У зв'язку зі світовою економічною кризою на маленькій фірмі, де трудився Пєчкін, прокотилася хвиля скорочення персоналу. Директор зібрав усіх співробітників, і виголосив натхненну промову. Глава фірми не був позбавлений деякого красномовства і іронічності, тому був ласкавий з працівниками.

-Дорогі мої колеги! Ні, не просто колеги, а великі друзі! Ми вже п'ять років йдемо з вами плечем до плеча, підтримуючи один одного при падіннях і підштовхуючи вперед при зупинках в нашому бізнесі. Але ось настав момент, коли безвідповідальна політика західних, а почасти й вітчизняних банків і фінансових інститутів на світовому ринку призвела до того, що мені доводиться скорочувати персонал на третину. Список у мене, друзі, готовий.

Шеф провів долонею по прилизаним назад волоссю. На широкому обличчі його відбилась скорботу. Почав читати гортанним покійним голосом. На щастя для себе, Пєчкін своє прізвище у переліку не почув.

Юрій став все суворіше і завзятіше ставитися до служби. Приходив на роботу раніше за всіх, покидав офіс тільки тоді, коли приміщення остаточно порожніли. Просив у керівництва все нових і нових завдань. Голова гула від підрахунків і склеювання в єдину картину аналітичних звітів, які фірма виконувала для багатьох сторонніх організацій. У нього навіть з'явилися нестійкі, але чутливі головні болі, типу «каски неврастеніка». Рум'яне обличчя його раптом стало набувати землистого відтінку. Стали траплятися незрозумілі короткочасні тремтіння нижніх кінцівок. Але, незважаючи на це чоловік тримався молодцем, адже у нього була чітко сформульована потреба оплатити іпотечний кредит. І він вносив гроші. Банк через SMS- оповіщення подякував Пєчкіна за своєчасність і дисциплінованість у фінансовому відношенні. Аліса з радістю допустила чоловіка до свого тіла. Начебто ситуація почала потихеньку налагоджуватися, але через три місяці почалися серйозні затримки з виплати заробітної плати. На фірмі, з пояснень начальника, через виниклої кризи неплатежів між клієнтами виникли серйозні фінансові труднощі.

Пєчкін займався любов'ю з дружиною, яка, злегка насупивши брови, дивилася в стелю. Взагалі-то назвати це злягання заняттям любов'ю було важко. З одного боку, з точки зору механіки та дотримання збалансованості рухів тіла все виглядало нормально. Процес йшов в традиційному ключі. Але з іншого, емоційного контакту між подружжям не спостерігалося. Чоловік сопів, жінка мовчки вивчала малюнок на натяжній стелі спальні. Якась думка явно свердлила її свідомість.

-Смс-ка прийшла вчора з банку, - буденно порушила мовчання Аліса. Юрій

зупинив рухи тіла. На вулицях гудів святковий день першого травня. У чоловіка ж думки текли несвяткові. Він здогадувався, яке повідомлення прислало кредитна установа, але вирішив спробувати прикинутися простак.

-З міжнародним днем солідарності трудящих привітали, напевно? - Він криво посміхнувся.

-Привітали, побажали успіхів у цьому самому труде. Але це в першій частині повідомлення. А в другій нагадали, що ти прострочив платіж по іпотеці. Ти насправді його прострочив?

-На роботі фінансові труднощі у зв'язку з цим проклятим фінансовою кризою триклятим! Так директор наш говорить. Але коли бути чесним, Лисонька, мені здається, що і двадцять першого числа, як ми звикли, переказу грошей на картку цього разу не буде. Фігове положення на фірмі. Мандраж весь персонал б'є!

-Вони можуть прийти і забрати обжите вже наше «гніздечко»! - Схлипнула після паузи чоловіка. - Живо продадуть квартиру, нас турнуть на околицю міста в комуналку, а всю різницю заберуть в рахунок погашення боргу! А я не хочу в комуналку! Не хочу! Надивилася вже цих комунальних принад за свою нетривалу, в общем-то, життя!

-Я теж мила такого не хочу! Але вони мають на це законне право. Ми ж підписував кредитний договір. Там подібна можливість прописана.

Аліса хмикнула носом. Видихнула НЕ нервово навіть, а філософськи:

-Прийдуть і шварк нас на вулицю!

Пєчкін знову уявив собі, як його висмикують з теплою подружньому ліжку і викидають на вулицю голого. Він всією шкірою відчув вуличний холод, відчув глузливі погляди перехожих, почув гавкіт бродячого собаки, що хотіла б його вкусити. Від виниклого почуття збентеження, Юрій зіскочив з тіла дружини і інстинктивно прикрив причинне місце. Про продовження любовних утіх не могло бути й мови.

-Чому ти вважаєш, що двадцять першого числа тобі не заплатять? - Досить суворо поцікавилася Аліса.

-Ти ж знаєш, що зарплату нам перераховують на банківську карту. А якраз недавно я отримав SMS-ку, в якій банк приносив вибачення за можливі затримки з грошовими переказами. І ще додали, що вони, тобто банкіри, дуже сподіваються на розуміння з боку клієнтів, тобто нас, і висловлюють упевненість, що спільними зусиллями ми всі разом зможемо подолати фінансову кризу. Ось такі пироги!

-Так! Становище наше посилюється! - Замислено дивлячись у темне вікно, пробурчала господиня дому.

Становище справді залишало бажати кращого. Незабаром Юрію довелося влаштуватися на другу роботу, уже нічну. В якості сторожа автостоянки він мав деяку можливість покемаріть на робочому місці, але лише кілька годин. Виплачувати внески по іпотеці стало легше, але інтимні стосунки в сім'ї Пєчкіна остаточно розладналися. Так, Пєчкін міг пред'явити Алісі квитанції про оплату іпотечних внесків і, звичайно, не отримав би відмови в близькості. Тільки цього разу, бажання пропало вже у чоловіка. Юрій приходив додому дуже пізно, коли дружина вже спала. Приходив, взагалі-то, занадто голосно сказано! Доковилівал до квартири, грів в мікрохвильовці вечерю, абияк пережовував їжу, човгав до ліжка і моментально забувався важким сном. Більше того, часто зміни по охороні чужих автомобілів випадали на вихідні. А якщо вже вдавався вільний день, то Пєчкін, подібно Івану на печі з російської казки, дрихнул «без задніх ніг» дні й ночі безперервно.

На основній службі Пєчкіна урізали зарплату, хоча до фінансової кризи обіцяли її значне підвищення. Багатьох колег Юрія скоротили, так що сам він тихенько радів тому, що місце за ним зберегли. А грошей, незважаючи на службу на двох роботах, все одно не вистачало.

-Мабуть, і мені доведеться виходити на роботу. Дуже хочу швидше виплатити іпотеку! - З сумними голосі запропонувала Аліса в один із небагатьох моментів, коли подружжя опинилися разом за кухонним столом.

Юрій теж мріяв скинути з шиї іпотечний «хомут» і тому тільки розуміюче кивнув головою. Додав лише:

-Тільки от ким тобі йти працювати? Ти ж ніколи ніде не працювала. Досвіду немає. Освіта незакінчена, середнє.

-Ну, як це немає досвіду! Я ж прекрасно вмію помсти сміття мітелкою. Віртуозно протираю підлоги. Граціозно змітаю пил.

-Що є, то є! - Погодився чоловік.

-У нас в аптеці на першому поверсі, прибиральниця потрібно. Буду забиратися тут, в нашому будинку, а потім спускатися і шерстити вже в аптеці. А чого? Все більше грошей буде, щоб іпотеку виплатити!

У відповідь мужик, переінакшивши слова відомої пісні, проспівав:

«-Ех! Іпотека! Іпотека!

А я маленький такий!

Іпотека! Іпотека!

Розквитатися б з тобою! »

Аліса попрацювала прибиральницею в аптеці, а потім трудилася ще на одну роботу. Теж прибиральницею, в офісний центр. У робочий час життя в будівлі кипіла, укладалися контракти, безперервно дзвонили сотні телефонів, снували туди-сюди заклопотані менеджери, тягали на підносах пахучий кави секретарки. А вночі все тут завмирало, і Аліса починала підчищати сліди життєдіяльності цих менеджерів, секретарів, бухгалтерів та іншого офісного люду. Тепер Аліса і Юрій взагалі майже не бачили один одного. Вона приходила додому, коли чоловік уже покинув квартиру і пішов на роботу. Він завалювався в подружнє ліжко один, так як вона вже пішла прибирати офісний центр. Сексуальне життя подружжя зійшла на «ні», зате внески по іпотеці виплачувалися регулярно.

Минуло три роки. Банку подружжя Пєчкіна все ще залишалися повинні значну суму. Але вони не впадали у відчай, а працювали, стиснувши зуби. І тут сталося горе, обернулося радістю для них. У Біробіджані в автомобільній катастрофі загинув дядько Аліси, видатний місцевий бізнесмен. Правда, племінницю за життя він увагою не балував, і вони не бачилися дванадцять років. Але, як виявилося, Аліса стала єдиною спадкоємицею дядиного стану, так як той ніколи не був одружений і до цього не прагнув, дітей не мав. Дядя в заповіті, складеному на всякий випадок, вказав, що 70% всього, що він має, успадкує його рідний брат, батько Аліси. А сама племінниця отримає решту 30%.

Коли Аліса отримала свою частку, відразу звільнилася з обох робіт, і першим ділом заявилася в банк, що видав їм з чоловіком іпотечний кредит. Вона заявила, що бажає достроково погасити всю заборгованість. Після перерахунку банк і клієнт прийшли до конкретної цифри. А ще через тиждень, Аліса повністю розплатилася з кредиторами і отримала офіційне повідомлення про те, що боргів перед банком у неї немає, що у сім'ї Пєчкіна відмінна кредитна історія, і що при бажанні Юрій та Аліса можуть розраховувати отримати ще більшу позикову лінію, на ще більш вигідних умовах.

Скидання іпотечного хомута в сім'ї Пєчкіна святкували широко. Тиждень гуляли у себе в місті, і кожен почався з зорею день радував подружжя. А вночі вони віддавалися божевільної пристрасті так, що сусіди, відвиклі за останні роки від шуму в квартирі Пєчкіна, вирішили, що Аліса і Юрій від бажання більшого заробітку відкрили у себе в будинку порностудію. Спочатку сусіди стукали по батареях, приходили скаржитися. А після стали просто заздрити. Відгулявши в рідних краях сім днів, помолоділа, закохана пара Пєчкіна, вилетіла до гарячих пісках Карибського моря, де на тлі строкатої рослинності їх інтимне життя розцвіла новими фарбами і скипіла бурею відтінків.