Коли було створено перше держава морських піратів?

Морський розбій (піратство) виник разом з розвитком мореплавання. Напади на купецькі кораблі не були рідкістю у всіх морях, але на зорі розвитку мореплавства особливо процвітали біля берегів Південно-Східної Азії, у Південно-Китайському і Середземному морях.

Вважається, що першою згадкою про піратів в Середземномор'ї стала невелика глиняна табличка з єгипетського острова Фарос (1350 до н.е.), в якій є коротка згадка про напади з моря розбійників-берберів на прибережні африканські селища.

Довгий час піратські кораблі діяли поодинці або невеликими групами, покладаючись на раптовість нападу, удачу і неможливість торгових суден надати належний опір. Промисел виявився хоч і ризикованим, але прибутковим, природно, що з'являлося все більше бажаючих їм зайнятися. Для того щоб діяти напевно, пірати почали створювати цілі флотилії , протистояти яким були в стані тільки військові кораблі.

У VI столітті до н.е. на острові Самос в східній частині Егейського моря навіть виник потужний піратське держава, яка взяла під контроль частину Середземномор'я. Початком створення своєрідного держави послужило захоплення острова групою піратів. Авантюристів очолювали три брати, які за одними відомостями входили до складу аристократії острова, а піратів притягли собі в допомогу, за іншими - припливли разом зі спільниками.

Власне, весь острів братам захоплювати не довелося, було достатньо взяти під свій контроль однойменний з островом місто, в якому знаходилося і управління країною, і практично весь гарнізон, і великий порт. У Самосе були обманом захоплені і знищені місцеві правителі, створена нова адміністрація на чолі з трьома ватажками піратів - Полікратом, Пантагностом і Сілосонт.

Перший час брати правили спільно, але приблизно в 532 році до н. е. Полікрат, який вирішив правити одноосібно, розпорядився знищити братів, звинувативши їх у зраді. Вбити вдалося тільки Пантагноста, а Сілосонт зміг бігти і відправився до двору правителя Персії.

Самос - великий (приблизно 480 км # 178-) і родючий острів, але його ресурси не настільки значні, щоб створити на ньому самостійне процвітаючу державу. Тому Полікрат вважав за краще не просто продовжити звичний для його найманців морський розбій, а й звів його в ранг державної політики. Був створений великий флот (більше сотні різних кораблів), в якому флотилії очолювали досвідчені капітани, не раз перевірені Полікратом у справі.

У короткий термін Полікрат став фактично господарем Егейського моря, здійснюючи періодичні набіги не тільки на грецькі берега, але й наводячи жах на жителів прибережних районів Малої Азії і Пелопоннесу. Піратське держава швидко багатшало, що давало можливість Полікрата будувати нові кораблі і наймати досвідчених моряків, приваблюючи їх солідними заробітками.

Цікаво, що пірат виявився не поганим правителем. На острові були встановлені розумні податки, заохочувалося розвиток сільського господарства, ремісництва, торгівлі та освіти. Спроби свавілля власне піратів проти корінних жителів острова жорстоко припинялися. Активне будівництво порту, захищеного дамбою, міських стін, замку і храмів привертало на острів досвідчених архітекторів, праця яких високо оплачувалася. Для постачання міста чистою водою була побудована ціла водовідної система з акведуком і пробитими в горі штольнями.

Природно, що особливою турботою правителя був флоту. Що становив основу його могутності. При Полікрате на Самосі був розроблений новий тип швидкохідних вітрильних кораблів, які отримали назву «самени». За назвою кораблів так само стали іменувати і монети Самоса, на яких були зображені ці кораблі.

Пірат виявився не чужий мистецтву і не шкодував грошей для залучення на Самос поетів, філософів, художників, скульпторів. При його дворі блищав знаменитий поет Анакреонт, який оспівував радості любові і чуттєвих насолод. Міг би блищати і Піфагор, але чомусь не ужився з правителем і з Самоса поїхав.

Уміло лавірував Полікрат і у відносинах з потужними сусідніми державами. З фараоном Єгипту Амасисом він уклав договір про дружбу, обіцяючи єгиптянам підтримку на море. Примудрявся підтримувати певний нейтралітет і з персами. При цьому його піратські кораблі грабували практично всіх, хто зустрічався на їх шляху. Свою політику на море Поликрат обгрунтовував принципом, що «краще заслужити подяку друзів, повернувши їм відібране, ніж взагалі нічого не забирати у них».

Піратське держава процвітала, здавалося, що ніщо не загрожує його могутності. Удар був нанесений звідти, де Полікрат вже ніяк не міг його очікувати. Коли почалася чергова війна між Єгиптом і Персією, він вирішив підтримати найсильнішого і направив в 524 році до н. е. крупну флотилію на допомогу перського царя Камбізу. Але до персів його флотилія не дійшла.

За однією з версій, у цю флотилію були зібрані кораблі, капітани яких були незадоволені політикою правителя і задумували змову. Полікрат розраховував, що йому вдасться і персам надати допомогу, і видалити подалі від Самоса незадоволених їм мореплавців. Але у відкритому морі під флотилії стався заколот, прихильники правителя були перебиті, а заколотники, заручившись підтримкою Спарти, спробували захопити Самос.

На Самосе в цей момент не було великого флоту. Бунтівники змогли розбити виставлену проти них ескадру і висадитися на острів. Їх надії на підтримку з суші не виправдалися. Гарнізон і підтримали його городяни розбили заколотників, які звикли боротися на море. Тільки частина повсталих змогла пробитися назад до кораблів і піти в море.

Перемогу було здобуто, але по могутності держави Поликрата було завдано серйозного удару. До того ж він остаточно зіпсував відносини і з персами, яким не зміг надати підтримку, і з єгиптянами, яких відкрито зрадив. Розправитися з Полікратом вирішив новий цар Персії Дарій I. За його розпорядженням правителя Самоса виманили в Лідію для обговорення великої спільної морської операції, де захопили і стратили.

На Самос повернувся з Персії Сілосонт, ставши правителем держави. Але самостійну політику він уже проводити не міг, оскільки був змушений визнати себе васалом Персії, та й великих морських сил у нього вже не було. Піратський промисел занепав, а Самос перетворився на перську провінцію. Але в історії піратства Самос залишився як одне з перших держав, не тільки створене морськими розбійниками, але і зробила розбій на море основою своєї могутності.