Крейсер «Аврора». Чим він відомий, крім холостого пострілу в 1917 році?
У травні цього року одному з найстаріших у світі кораблів, що входять до складу Військово-морського флоту, виповнюється 110 років. Для бойового корабля вік не просто вельми поважний, а унікальний. Широку популярність крейсеру «Аврора» приніс холостий постріл його знаряддя в ніч на 25 жовтня 1917 року, вважається, що саме він послужив сигналом до штурму Зимового палацу.
Корабель вже давно став символом революції, і не всі тепер знають, що за його кормою десятки тисяч миль океанських походів, участь у трьох війнах, а також багато тисяч підготовлених для флоту офіцерів.
«Аврора» була закладена на Санкт-Петербурзькій суднобудівної верфі «Нове адміралтейство» у травні 1897 року, а 11 травня 1900 спущена на воду. Свою назву крейсер отримав на честь парусного 44-гарматний фрегат «Аврора», що прославився в боях на Далекому Сході під час війни 1853-56 років. У лад бойових кораблів російського флоту крейсер вступив у липні 1903. Це був типовий корабель, паралельно з ним будувалися ще два крейсера цього ж проекту - «Діана» і «Паллада».
При солідних розмірах (довжині 126,7 метрів і ширині 16,8 метрів), «Аврора» мала слабке бронювання - корабель ставився до розряду бронепалубних крейсерів 1-го рангу. Спочатку на ньому навіть частина артилерійських знарядь не мала бронещітов. Крейсер мав добрий озброєнням, на ньому було встановлено: 152-мм гармат - 8, 75-мм - 24, 37-мм - 8, 63,5-мм - 2, а також три торпедних апарати. Згодом кількість, і калібр знарядь неодноразово змінювалися, з'явилися зенітні знаряддя, кулемети і пристрій для установки мінних загороджень.
При такому солідному озброєнні крейсер мав невисоку швидкість: максимальну - трохи більше 19 вузлів, економічну - всього 11 вузлів (для порівняння, у крейсера «Варяг» було 24 і 16 вузлів) і невелику дальність автономного плавання (2500 миль на економічній швидкості і 1320 миль на максимальній), що значно знижувало можливості його бойового застосування. «Аврора» призначалася для самостійних дій на невеликому видаленні від місць базування, а також для підтримки в бою броненосців при діях у складі ескадри.
У свій перший похід крейсер вийшов вже 25 вересня 1903, передбачалося, що він надійде на посилення ескадри в Порт-Артурі. Але у зв'язку з початком війни з Японією, крейсер «Аврора», який прилучився в Середземному морі до загону кораблів контр-адмірала А.А. Віреніус, був повернутий на Балтику.
У новий похід крейсер «Аврора» відправився в серпні 1904 року в складі ескадри віце-адмірала З.П. Рожественського, що йшла в Тихий океан для участі в Російсько-японській війні. Похід для крейсера почався невдало. 10 жовтня в нього помилково потрапило декілька снарядів з інших російських кораблів, які обстріляли англійські рибальські судна, прийняті в тумані за міноносці. На крейсері загинув корабельний священик і був поранений один матрос.
Бойове хрещення крейсер «Аврора» прийняв у Цусімській бою 14 травня. В ході бою, що тривав для крейсера з 14:30 до 18:00 годин, «Аврора» отримала близько 10 прямих влучень снарядів. На крейсері неодноразово виникали пожежі, було затоплено кілька відсіків, вийшли з ладу п'ять гармат і все дальномірні станції. Загинули командир корабля капітан 1 рангу Є.Р. Єгор'єв і 14 членів екіпажу, 83 людини було поранено. Але корабель не втратив ходу і вночі разом з крейсерами «Олег» та «Жемчуг», відбившись від японських міноносців, зміг відірватися від переслідування противника. Пробитися на північ у бік Владивостока крейсера не змогли, і змушені були піти у нейтральний філіппінський порт Маніла, де були інтерновані американцями.
На Балтику крейсер «Аврора» повернувся в 1906 році. Корабель пройшов капітальний ремонт, після чого став навчальним судном, на якому проходили практику кадети і гардемарини Морського корпусу. У той час учні кадетського корпусу, що успішно пройшли повний курс наук, отримували звання корабельних гардемаринів і прямували в тривале (до року і більше) плавання на бойових кораблях, після якого складали іспити і отримували перший флотський офіцерський чин «мічман».
До літа 1912 «Аврора» здійснила кілька плавань із загонами гардемаринів Морського корпусу інших навчальних закладів флоту, якийсь час була кораблем-стаціонером в бухті Суду на Криті. У період Першої світової війни «Аврора» у складі 2-ї бригади крейсерів воювала на Балтиці, в основному виконуючи розвідувальні та дозорні функції, прикриваючи постановку мінних загороджень і дії легких кораблів. У цей час була посилена вогнева міць корабля, замість шести 75-мм гармат були встановлені 152-мм гармати, а також п'ять зенітних гармат.
Наприкінці 1916 крейсер «Аврора» став на ремонт в Петрограді, де і взяв участь у революційних подіях. В екіпажі крейсера був сильний вплив більшовиків, тому в період підготовки до збройного повстання 25 жовтня 1917 кораблю доручили увійти в Неву і взяти під захист Миколаївський міст, що з'єднує Василівський острів з центральною частиною міста. Саме звідти і прозвучав знаменитий постріл «Аврори». На думку ряду істориків, постріл був даний значно раніше, ніж почався штурм Зимового. Принципової ролі це вже давно не грає, так як саме «Аврора» стала символом революції.
Завдяки участі в тих подіях, «Аврорі» було збережено назву, хоча більшість бойових кораблів були новою владою перейменовані. В ході Громадянської війни екіпаж «Аврори» значно порідшав. І в 1919 році корабель поставили на консервацію. Рішення про повернення корабля в дію було прийнято восени 1922 року. Крейсер «Аврора» знову став навчальним кораблем, на якому до 1940 року проходили морську практику курсанти військово-морських навчальних закладів.
Велику Вітчизняну війну крейсер «Аврора» зустрів в порту Оранієнбаума (нині південно-західна частина Санкт-Петербурга). Безпосередньо в боях сам крейсер практично не брав участь, крім відображення нальотів ворожої авіації. На кораблі залишалася лише невелика частина екіпажу, решта моряків, знявши з крейсера більшість знарядь, громили ворога на підступах до Ленінграда.
За три роки блокади в крейсер неодноразово потрапляли бомби і снаряди. Корабель довелося посадити на грунт, так як через пробоїни в трюми надійшла велика кількість води. Але навіть у таких важких умовах маленький екіпаж «Аврори» не припиняв боротьби за живучість корабля. Уже влітку 1944 року крейсер був піднятий з грунту і спрямований на ремонт.
У 1948 році відремонтований крейсер «Аврора» був поставлений на якорі біля Петроградської набережної. До 1956 року він використовувався як навчальний корабель Ленінградського Нахімовського училища, а потім на ньому був відкритий музей, що став філією Центрального Військово-морського музею. У 1992 році на крейсері «Аврора» знову (через 75 років!) Було піднято Андріївський прапор.
Вже 110 років крейсер «Аврора» знаходиться в строю. Після того, як він став музеєм, крейсер відвідали десятки мільйонів чоловік, щоб доторкнутися до живої історії славного російського військово-морського флоту. Природно, що від справжньої «Аврори», спущеною на воду в травні 1900, на крейсері залишилося менше 50 відсотків, але це не применшує історичну цінність корабля, з честю проніс Андріївський прапор через легендарне Цусимское бій. Не дарма ж кажуть, що на борту «Аврори» оживає історія.