Як переспорити Хому Упертого? Секрети вдалого диспуту
У житті бувають ситуації, коли спір з ким-небудь набуває принципово важливий для вас характер, але переспорити не виходить. Як мовиться, хоч помри, а опонент стоїть на своєму. Але ви впевнені, що правота на вашому боці. Тоді що робите не так?
Спробуємо розібратися. Перш за все, переконайтеся в тому, що ваші аргументи спираються на хорошу доказову базу. Емоції - не аргумент. А вже посилання на думку невідомих опонентові осіб - тим більше не аргумент. Чому? Погодьтеся, що фраза «Так вважає мій знайомий ...» звучить комічно. По-перше, це ваш знайомий, а не опонента. По-друге, опонент не зобов'язаний про нього взагалі що-небудь знати. По-третє, помилятися може кожен, навіть ваш найкращий знайомий.
Існує таке поняття, як підготовка до суперечки. Мова, звичайно, про важливе для вас суперечці, а не про те, чи зміниться завтра погода. Почнемо з аргументації, без якої спір не буде суперечкою, перейшовши в розряд банального обміну думками. Розрізняють два види аргументів.
Доказові аргументи. Вони можуть бути різними. Але в основі у них знаходяться факти, що не викликають сумнівів, що приймаються беззастережно або ж з додатковими «підпорами» на авторитетні джерела інформації. Як правило, доказові аргументи повинні бути чіткими і доступними для швидкої перевірки. Наприклад, по друкованим виданням, по Інтернету або за допомогою телефонного дзвінка фахівця, чиї знання високо цінуються в його сфері.
Контраргументи, вважаю, коментарів не потребують. Але все ж трохи скажу. Збираючись сперечатися, заздалегідь спробуйте зрозуміти, які доводи проти ваших аргументів висуне опонент. Чи не викладайте в ході суперечки всі свої аргументи. Почекайте, коли противна сторона торкнеться моменту, де ви зможете швидко і ефективно «притиснути» до стінки іншими своїми доводами із серії заздалегідь обґрунтованих контраргументів. Часто саме цим методом вдається змусити «ворожу» сторону капітулювати, оскільки очевидною стає ваша хороша компетентність у питанні.
Протиріччя, випадково допускаються опонентом - теж вельми хороший спосіб для перехоплення ініціативи, тому що можна логічно вибудувати з дрібних протиріч образ «погано плаваючого» в суті справи людини. Є сенс не перебивати спорить з вами, а терпляче вислуховувати його до кінця (як би приймаючи його доводи), але в потрібний вам момент «вчепитися» за допущену неточність і з мухи зробити слона. Опонент буде змушений почати виправдовуватися. А саме це вам і потрібно.
Порівняння зі свідомо усіма (або переважною більшістю) визнаними прикладами не на користь вашого опонента дозволять вам змусити його почати сумніватися у своїх доводах. Фраза типу «Аналогічне вашому рішення було прийнято лише з урахуванням таких поправок ...» виб'є з колії кого завгодно. Особливо, якщо поправки були суттєвими.
Формально погоджуючись з чим-небудь, не забувайте додати: «... але давайте подивимося ще й ось з цього боку». Зовні вийде, що ви майже взяли аргумент, але непомітно перевели суперечка в площину, більш знайому вам і з заздалегідь припасеними вами «домашніми» доводами.
Ігноруйте мовчанням ті аргументи співрозмовника, які очевидні за своєю доказовості і де опонент очікує тільки вашої згоди. Киваючи головою зверху вниз, ви розв'язуєте йому руки для того, щоб розвинути успіх і почати «сипати» іншими переконливими фактами. Не давайте йому такий шанс! Просто вислухайте і переведіть тему в іншому напрямку, де його додаткові доводи вже не грають ніякої ролі. Простіше кажучи, ви змушуєте обговорювати тільки ваші аргументи.
Маніпулюйте увагою співрозмовника. Для цього дуже добре діє спосіб «загинання пальців». Ви починаєте перераховувати прозвучали аргументи протилежної сторони, ефектно загинаючи пальці (створюється повне відчуття, що ви з ними згодні), але в якийсь момент різко розтискати долоню і вимовляєте підступне: «Але все це не спирається на приклади з практики!» По суті своєї, тут вже майже нокаут. Рідко хто може за лічені хвилини згадати приклади з життя, які на 100 відсотків були б переконливими. Навіть якщо і знайдуться такі приклади, почніть обговорювати їх з недоліків. Опонент просто видихається на цьому.
Відстрочити своє рішення по суті спору вам ніщо не заважає. Просто скажіть, що вам саме зараз ніколи. Ви не перемогли в цій суперечці. Але й не програли. Часто другий варіант більш вигідний, ніж перший. Ви не придбали собі ворога, але в очах спорившего з вами отримали статус людини, прекрасно знає справу. І автоматично з цим - рекламу в колективі.
