Президенти на міжнародних переговорах. Хто їх переводить?
В ЖЖ було поставлено питання: «У президентів перекладачі-синхроністи ідеальні або такі ж похмурі і затинається, як на телебаченні? Тобто президент чітко розуміє всі інтонації, тонкості і т.п., коли розмовляє з яким-небудь іноземцем? »
Моя відповідь став текстом доповіді на науковій конференції в День перекладача.
Рівень роботи синхроніста дуже сильно обумовлений знайомством з переказаної проблематикою і загальної ерудицією. Як правило, для перших осіб переводять співробітники МЗС відповідної країни, добре знайомі з основними аспектами перекладного матеріалу.
За рівень перекладу для перших осіб турбуватися не варто - тут завжди відбирають кращих з доступних. Оскільки мовні навички дуже важливі, але не є єдиним чинником і критерієм для відбору, коло претендентів дуже обмежений. Робота пов'язана з необхідністю збереження секретності (конфіденційності), тому механізм відбору не розкривається широкій публіці.
Мені довелося особисто спілкуватися з перекладачем переговорів Володимира Жириновського з Саддамом Хусейном (близько півроку) - ми з ним разом працювали - і з перекладачкою переговорів глави Світового банку з Єльциним (по телефону).
Можу запевнити, що з дикцією і членороздільною мовою у них все в порядку. Це люди, дуже добре орієнтуються у своїй сфері і здатні передати найтонші нюанси висловлювань ... Перекладача Жириновського я спостерігав в роботі з арабами - він навіть жестикулював, як араб, незважаючи на свою європейську зовнішність і чисто російське походження.
Нещодавно мені довелося побачити місця, де проводилися переговори Обами з Медведєвим. У кожного перемовляються є з синхронного перекладача, таким чином економиться час перших осіб. Коли переговори йдуть між делегаціями, то перекладач (і) сидить далеко від столу, а його переклад інфрачервоними променями транслюється на приймачі, які знаходяться при учасниках переговорів, і ті слухають сказане через навушники. Ця технологія цілком відома, я сам по ній працював в Swisshotel в Москві.
Що стосується ТБ, то тут може бути два варіанти почути перекладача-синхроніста - живий переклад і в записі. Проблеми з живим перекладом і претензії до його якості можуть бути пов'язані з тим, що одна зі сторін висуває вимогу про офіційне перекладі виступу свого лідера саме своїм перекладачем, для якого мова перекладу є нерідною (згадаймо про конфіденційність).
Людина, що живе у відриві від мовної стихії перекладного мови і відчуває при цьому напруга, порівнянне з напругою штангіста, який тримає над головою штангу, не завжди в долі секунди здатний знайти найкращий варіант перекладу. Крім того, його завдання не виконати текст на рівні читця - майстра художнього слова, а донести думку мовця (іноді вперше висловлену на даній мові) до аудиторії з мінімальними втратами.
У мене чималий особистий досвід, в тому числі досвід роботи з ТБ. Я перекладав конференцію і переговори делегації на чолі з депутатом в Чехії в період Єльцина живцем з німецької та англійської на російську і навпаки).
Ангелу Меркель з німецького на англійську синхронно під наступне переозвучка диктором (це пов'язано з технологічними вимогами ТБ).
Мова Генсека ООН на відкритті Генасамблеї, мова Джорджа Буша, там же і питання журналістів Ніколя Саркозі англійською, на які той відповідав на французькому (пара англійська - російська).
З інших високопоставлених клієнтів згадується швейцарський мільярдер (англійська-російська і назад з вкрапленнями німецької).
У перекладачів можливо поділ функцій - одні переводять переговори, інші - заяви для преси.
У синхронному перекладі є два методи - ототожнення себе з промовистою або відсторонений переклад. Я працюю в основному за першим методом, хоча володію і другим. Думаю, що саме тому постійні замовники часто відзначають у мене артистичність перекладу.
Зазначені недоліки - сумовиті і затинається побудови речень і фраз - притаманні другого методу, але викликано це об'єктивними причинами: тут не буває співрозмовників, тому гострої необхідності в артистизмі немає.
