Як виростити чудовий коренеплід дайкон?
Дайкон, або японська редька, або байлобо, або китайська редька - коренеплідні рослина, підвид редьки посівної (Raphanus sativus) з сімейства капустяні (Brassicaceae). Вважається, що цей різновид редису ще в давнину була отримана японцями селекційним шляхом з лоби - азіатської групи сортів редьки (Raphanus), що виростає в Китаї.
Цей смачний, соковитий коренеплід слабоострого смаку, на відміну від редьки, не містить гірчичних масел, а на відміну від редиски, володіє вельми помірним ароматом.
Виростити дайкон я вперше спробував всього років п'ять тому. Він мені так сподобався, що з тих пір займає на моєму невеликому городі, та й на обідньому столі, почесне місце. В даний час використовую сорту - Дракон, Міновасе і Ікло Слона. Вирощую я цей чудовий овоч трохи по-особливому.
Живу я на Алтаї, клімат у нас досить суворий, тому отримати з одного грядки два врожаї чого-небудь за сезон дуже непросто. Але дайкон якраз і є такою культурою, що встигає відмінно вирости і дозріти, так би мовити, другим ешелоном.
Я помітив, що дайкон добре росте на грядках, де раніше була полуниця (садова суниця), і тепер використовую цей сівозміну постійно. Коли полуничка успішно порадувала своїми ягідками 3-4 роки на одному місці, приходить пора переносити її на іншу грядку. Після збору врожаю якраз і настає саме час (10-15 липня) для посіву дайкона, який планується для зимового зберігання.
Кущики полуниць я не викорчовувати, а просто зрубаю під корінь важкої сапкою, після чого відправляю їх прямо в компост. Відразу ж готую на цьому місці грядку - вже під дайкон. Спочатку рівномірно розсипаю перегній з курячого посліду, а потім ретельно переорюють грядку механічним культиватором (у мене він електричний) на глибину не менше 25 см. Культиватор не тільки відмінно розпушує грунт, а й подрібнює залишилися коріння суниці в пух і прах! В особливо важких випадках можна пройтися по грядці культиватором два рази. Все це можна виконати, звичайно, і вручну, якщо немає такої техніки.
На звичайній грядці шириною 1 м уздовж роблю дві борозенки на відстані 50 см одна від одної і відразу висівають сухе насіння дайкона на глибину 3-4 см. Грядку мульчирую торфом і поливаю. Можна використовувати й інший мульчують матеріал. Сходить дайкон дружно, і як тільки трохи зміцніє, проріджую його, залишаючи до 10 см між рослинами. У другій, і останній, раз дайкон проріджую в серпні, на 40 см одна від одної, залишаючи на грядці найсильніші рослини.
Весь час вегетації дайкон регулярно поливаю, не рідше за 2-3 разів на тиждень, просапую і рихлю, злегка підгортаючи рослини. Підгодівлю роблю всього один раз на початку серпня розчином розведеного водою свіжого курячого посліду.
В кінці липня і в серпні ночі на Алтаї холодні, і хрестоцвіті блішки великої шкоди вже не завдає. Дайкон росте дуже активно, швидко набирає зелену масу і зав'язує міцні, симпатичні коренеплоди!
Прибираю урожай в середині вересня. Особливо хочу відзначити, що за день до збирання грядку слід дуже і дуже рясно полити. Інакше висмикнути з землі коренеплоди довжиною по півметра буде дуже непросто. Як не підкопуються, а все одно поламаєш соковиті, ніжні й тендітні дайкончікі! Після прибирання коренеплоди відразу обрізаю, не залишаючи черешків, трохи підсушують і відправляю на зберігання в льох або в холодильник. Зберігається цей чудовий овоч до нового року без проблем.
Смачних страв з цього чудового коренеплоду можна приготувати багато - їх не перелічити! Ну а про прекрасний смак дайкона і розповідати не буду, хто пробував - той знає.
