Як виростити кавуни у відкритому грунті?
Кавун відноситься до баштанних культур сімейства гарбузових. Для нормального росту йому потрібно багато світла і тепла, особливо на першому етапі розвитку рослини. Тому отримати хороший урожай стиглих, соковитих і смачних кавунів в середній смузі Росії вдається у відкритому грунті не завжди.
Якщо літо випаде холодне і похмуре, то ніякої догляд не допоможе отримати справжній стиглий, визрілий кавун. Вирости щось плоди зростуть, але кавунова м'якоть може не досягти насиченою червоного забарвлення, а виявитися тільки рожевого відтінку. Та й смак буде не той. Але і в цьому випадку справжній городник не зневіряється, а недостиглі плоди використовує для засолювання. Якщо такі арбузики правильно засолити, то виходить справжній делікатес!
Зате якщо літо прийде спекотне, то вже тоді можна вдосталь насолодитися чудовими стиглими кавунами з дивовижно гарної яскраво-червоною м'якоттю. А вже смак у визрілого, щойно зірваного кавуна, та зі своєю баштану - і словами не передати! Ну, дуже смачно! Їж такі кавуни хоч кожен день з ранку до вечора - і не приїдаються! Тому я все-таки вирощую кавуни в Сибіру (на Алтаї) саме у відкритому грунті.
Восени вибираю місце на городі для міні-баштану так, щоб попередниками кавунів були б цибуля, капуста або картопля. Кавуни я вирощую в лунках, і в намічені для них місця вношу по одному відру на кожну лунку багаторічного перегною курячого посліду, перегною з компосту та піску. Земля у мене на ділянці важка, тому піску, інший раз, вношу і по два відра. Все перемішую прямо на поверхні грунту і залишаю без перекопування до весни.
Сорти кавунів підбираю витривалі і скоростиглі, які підходять для короткого сибірського літа. Добре себе показали в останні роки такі сорти, як Сибірські Вогні, Цукровий Малюк, Ольгинській. Щоб не сталося перезапилення, різні сорти поруч не розміщую. Завжди одну-дві лунки відводжу для більш великоплідних сортів, наприклад, Астраханського. У жаркий сезон вони відмінно встигають і дають досить великі плоди.
Навесні, коли вже стає досить тепло (15-20 травня), розорюють культиватором намічені ділянки для лунок, причому намагаюся якомога менше ходити по баштані і не ущільнювати грунт. Відразу ж формую лунки діаметром в 1 метр, вільний простір між лунками залишаю 1,5-2 метра (між краями). Відразу висівають сухе насіння кавунів в кожну лунку (не менше 10 насіння) на глибину 3-4 см. Лунки поливаю теплою нагрітої на сонечку водою і мульчирую торфом.
В деякі лунки висаджую вирощену розсаду кавунів (з 2-3 справжніми листочками), а між розсадою все одно сію ще й насіння. Через тиждень посів насінням повторюю в усі лунки точно таким же чином. Тепер, якщо розсада або перші сходи загинуть або почнуть хворіти від холодів, то другий ешелон паростків вціліє. Найчастіше буває, що сходи більш пізнього посіву переганяють у розвитку навіть розсаду, і саме вони дають найкращі плоди. Сію так густо в лунки для того, щоб потім, в умовах жорстокої конкуренції, була можливість залишити найсильніші рослини. Витрата насіння виходить великий, але оскільки насіння я заготовлюю самостійно і завжди з запасом, то для мене це не проблема.
Коли з'являються і починають набирати силу сходи кавунів, то поступово їх проріджують і до моменту появи у рослин 3-4 справжніх листків залишаю в лунці по одному. Іноді - по два. У цю пору частина молоденьких кавунів можна пересадити на інше місце, і це незважаючи на сформовану думку, що кавуни пересаджувати не можна! Якщо це робити правильно, то вони анітрохи не хворіють і дають хороші врожаї. У нашій місцевості в першій декаді червня ще трапляються небезпечні нічні заморозки. У таких випадках баштан припадає на ніч вкривати. Я використовую для цього неткане полотно нарізане смугами.
Підростаючі кавуни регулярно поливаю, при жаркій погоді 2-3 рази на тиждень. Полив повинен бути рясний! Причому поливати слід не тільки самі лунки, а й всю площу баштану. Лунки дуже акуратно просапую і рихлю, але тільки на самому початку вегетації. Взагалі, між лунками краще не ходити (тільки в крайньому випадку), тому що коріння кавунів широко розходяться в сторони і пошкодити їх дуже легко. Коли кавуни розростуться, бур'яни їм ніякої шкоди завдати вже не зможуть, і я на них просто не звертаю уваги.
У червні, коли на кавунах з'являються 2-3 справжніх листочка, проводжу підживлення рослин розчином свіжого курячого посліду (1 до 15), з розрахунку одне відро на лунку. Другу таку ж підгодівлю роблю через місяць, але тільки в тому випадку, якщо рослини погано нарощують зелену масу. Прищіпку батогів проводжу тільки один раз, знову ж таки, щоб поменше топтатися по баштані. Коли з'являються зав'язі кавунів і досягають розміру великого яблука (10 см в діаметрі), то на кожній рослині залишаю 2-3 батоги з такими зав'язями, причому не більше 2 плодів на кожній батоги. Після зав'язі залишаю 3-5 листочків, а кінчик батога видаляю. Урожай виходить не більше 3-6 плодів з однієї рослини. Цього цілком достатньо, зате кавуни виростають великі і відмінно визрівають.
У серпні, коли кавуни починають дозрівати, то періодично (раз на 7-10 днів) акуратно перевертаю плоди нижньою стороною до сонечка. Це робиться для того, щоб кавуни встигали рівномірно. А щоб вони не підгнили, в сиру погоду підкладають під них невеликі дощечки. Поливи, особливо в жарку погоду, ні в якому разі не припиняю до самого кінця сезону. Тільки за 3-5 днів до збору врожаю поливи закінчую. Якщо хтось вважає, що при цьому кавуни будуть несолодкими, то дуже помиляється! Якраз навпаки: якщо вологи не вистачає, то кавун буде несмачним. А щоб кавун виріс на цукровий, йому потрібно багато-багато сонечка і води в достатку.
В останній урожайний для кавунів рік з міні-баштану з 6 лунок (всього 10 рослин) було зібрано близько 40 плодів. З них штук 20 - по 5-6 кг, решта по - 2-3 кг, ну і два самих-самих - 8 і 9 кг! Практично всі кавуни визріли повністю, з них кілька (приблизно 10) пустили на засолювання. А зовсім зелених і невизревшіх не виявилося жодного.
А вже їли кавуни, їли - досхочу і досхочу! До цих пір згадується! Та й як забудеш, адже свіжий, стиглий, дуже смачний кавун, вирощений своїми руками - це просто справжнє диво!
