Що ми п'ємо кожен день? Чай в пакетиках, зручно і швидко.
Кожен день багато, якщо не все, заварюють чай-і не менше половини з усіх п'ють чай віддають перевагу чаю в пакетиках, тому що це зручно і швидко. А хто ж придумав цей спосіб розфасовки, такий зручний для заварювання чаю? Спосіб, який дуже швидко завоював популярність.
Чай вперше потрапив до Європи в XVI-XVII століттях. Привезли його португальські та голландські мореплавці. У 1664 купці утвореної в Англії Ост-Індської компанії (East India Company), привезли своєму королю два фунти чаю. Дар був гідно оцінений, з цього моменту і почалося вкорінення напою в Європі.
Але напоєм мас він став лише з кінця XVIII століття після зниження чайних податків. З цього моменту в Англії почали відкриватися так звані кав'ярні, в яких подавали поряд з кавою ще й чай. Вважалося, що кавовий запах створює більш сильний, що запам'ятовується людям образ. Непоганий маркетинговий хід: кава вже завоювало популярність, а чай ще тільки починав свою ходу по Європі.
Так як же все-таки з'явився чай в пакетиках? Існує безліч версій і оповідань на цю тему. Які з них вірні, важко зрозуміти досі.
За однією з версій торговець кавою і чаєм, Томас Салліван, в 1904 році став розфасовувати чай, крім жерстяних банок (стандартна чайна упаковка на той час), ще й в шовкові пакетики, а його клієнти через незнання стали заварювати НЕ розпаковуючи. За іншою теорії Салліван нібито почав продаж чаю в пакетиках з нещасного випадку: весь вантаж чаю, який зберігався у нього в мішках, був затоплений в порту недбайливими вантажниками, але його все-таки розкупили.
Існує також третя, найцікавіша з моєї точки зору, теорія. Нібито чайні пакетики винайшли англійські солдати під час першої світової війни (1914). Як стверджують деякі історики, на фронті англійські вояки насипали чай у щось на зразок носка і заварювали в похідних казанках! Також є думка, що творцем чайного пакетика в Європі є не Салліван, а його сучасник Джон Хорніман. Він розфасовував чай в пакетики, щоб уберегти покупців від покупки спитого (вже завареного) чаю.
Однак чия б теорія не була вірною, чайний пакетик був винайдений набагато раніше, ще в 780 році китайцем Лук Лу, що описав у своїй книзі заварювання чаю, розміщеного між двома листами найтоншої паперу.
Що цікаво, запатентований чайний пакетик був тільки в 1952 році фірмою успішного виробника чаю на прізвище Ліптон. Томас Ліптон, за національністю ірландець, купив кілька чайних плантацій в 1890 році. Він придумав розфасовувати чай не в жерстяні банки, а в картонні коробки з красивою, яскравою картинкою. У 1897 році Томас Ліптон був посвячений у лицарі за популяризацію британського способу життя.
Але, як відомо, комерсантів не цікавить, хто винайшов пакетик, головне, що це приносить гроші. І вже до 1914 року чай, розфасований в шовкові мішечки, широко продавався як в ресторанах, так і в звичайних чайних магазинах, новинку почали експортувати у розвивається Америку.
З часом дорогий шовк замінили папером з манільської конопель (матеріал для плетіння морських канатів), потім з віскози. Один час пакетики намагалися виробляти з марлі, для зниження собівартості, але незабаром від марлі довелося відмовитися, так як вона псувала смак. Зараз застосовують папір-фільтр, запатентовану американською фірмою Dexter в 1938 році.
З часом відбулася своєрідна еволюція чайного пакетика. Був придуманий двокамерний пакетик з ниточкою і ярликом. Пакетик-пірамідка, для більш швидкого заварювання. Спеціальні пакетики для заварювання в чайнику. Круглі пакетики з кількома тисячами дірочок. Винахідливі компанії випустили на ринок самовижімающіеся пакетики - з паперу, з нитками нітінолу. При приміщенні в гарячу воду ці пакетики починали повільно скручуватися, що забезпечувало максимальну практичність.
Відомі кінокомпанії, такі як Уолт Дісней, почали випуск чайних пакетиків у вигляді героїв своїх фільмів, і мультиків. Дітям та й дорослим подобалося «топити» в окропі Мікі Мауса та інших улюблених персонажів.
Ну що ж, піду і я заварю собі чаю ...
