Кого треба кликати на допомогу, або Ананас
Пересічне початок нічого не віщувало. Як звичайно, всім звично, в будинку сільського масштабу жили-були дід та баба. Присадибна ділянка провідувати ними часто. Побродивши туди-сюди, не знайшовши на ньому їди, не поповнивши раціон, поверталися без здобичі, зробивши цей моціон. Крім смітною-то трави не було там нічого, бур'яну густа гай і лопух переможе нього. Не для користі, сміху для, там росла лише конопля.
Кожен день, з року в рік, безуспішно завершувався продовольчий похід. Дід Ємеля щастя чекає - як в народі кажуть: дурням завжди щастить. Пощастило і цього разу - виявив серед бур'яну він величезний ананас. Протерши похмільний очей, дід промовив:
- Ананас? Скільки бачив я чуда, але таке вперше. Та ще такий величезний - НЕ обхватиш весь інфекцій.
Він поспішає скоріше в будинок, похвалитися цим добром.
- Бабка, чудо сталося, в городі прям народилося. Средь бур'яну-то зараз дозріває ананас. Та не просто ананас - метр в профіль, два в анфас. Чай, таке подив відчуєш в перший раз. Буде нам на що прожити. Так що ти готуй діжку, будемо ми його солити.
- Покличу-но я народ прямо до нас на город - покажу, за що їм узятися, покажу, куди їм встати. Нам удвох-то буде важко із землі його дістати.
- Ні, не варто поспішати. З ними потрібно адже ділитися. Як поріжеш його всім, так залишишся ні з чим. Ти давай, клич внучка, підсобить нехай злегка.
Вхопили його дружно, разом крекнули натужно. Але тропічний сей фрукт був корінням дуже крутий. Він злегка ворухнувся, знову на місце повернувся.
- Це як же, вашу мать, мені накажеш розуміти? Нешто ми його втрьох не подужав, що не візьмемо? Давай Жучку позовом. Жучка, бачиш ананас? Ну, раз бачиш - значить «фас».
Жучка миттю підлетіла, голосно гавкаючи і пріючи. Їй, лисою і хвороб, захотілося бути корисною. За штанину ухопившись, по-собачому матюкаючись, тягне, тягне, жила рветься - ананас не піддається.
- Поклич, стара, кішку. Нехай допоможе нам трошки.
Кішка - шкідлива скотина, крутить мордою, корчить міну. Неохоче за плід береться - вже вона не надірветься. Зробивши міну пострашней, з понтом всіх вона сильніше, тягне повільно, з позіханням, саботуючи роботу. Ананас лише слабо крякнув, трохи піддався і назад. Не бажає вилазити, знає, що, потрапивши до них у руки, можна сильно постраждати. Постраждати він не должон - він для Гіннесса народжений.
Повз мишка пробігала, карусель ту побачила, посміялася нишком і вчепилася в це диво, нічого не кажучи. Потягнули вони дружно, щось чмокнув зовні - обірвався ананас, видно тієї мишачої сили не вистачало їм якраз. Всі сміються, все регочуть, дід миша привітати хоче. Але мишеня посміхнувся, моментально розвернувся і зник у пилу дорожньої, озираючись обережно, тому що кішка не позіхала, за його мишачою тушкою плотолюбно спостерігала ...
Немає моралі в цій пісні - хоч ти лусни, хоч ти трісни.
2007 © juriy
