Що таке орторексія? Історія питання
Останнім часом соціологи та лікарі всерйоз заговорили про тривожну тенденцію: прагнення до здорового харчування переростає в нав'язливу ідею. Надмірна заклопотаність якістю продуктів отримала назву нервова орторексія. З чим вона пов'язана? Хто схильний до нервової орторексії? Як позбутися від постійних думок про правильне харчування?
Слово «орторексія» перекладається з грецької як «правильний апетит», «правильна їжа». Цей термін вперше з'явився в дев'яностих роках минулого століття в книзі американського вченого Стівена Бретмен «Пристрасть до корисних продуктів: як подолати одержимість правильним харчуванням».
Через орторексії Стівен пройшов сам. У сімдесятих роках він зі своїми однодумцями організував комуну бажаючих є тільки екологічно чисті продукти. Основу раціону цих людей становили вирощені власними руками овочі та фрукти. Від м'яса і риби вони повністю відмовилися. Бретмен вважав, що пережовувати кожен шматочок їжі потрібно не менше 50 разів.
З часом раціон ставав ще більш жорстким. В результаті Стівен довів себе до фізичного і нервового виснаження. На щастя, на шляху молодої людини виявився монах. Він допоміг йому усвідомити, що фанатизм і здоровий спосіб життя несумісні, а правильне і екстремальне харчування - зовсім не одне і те ж.
Бажання купувати продукти тільки кращої якості багато в чому пояснюється об'єктивними економічними умовами. Років двадцять тому в Росії про нервову орторексії не могло бути й мови. У країні був дефіцит продуктів харчування, і вибирати було попросту не з чого. Зараз в супермаркетах величезний асортимент самої різної їжі - зрозуміло, ми прагнемо придбати тільки те, що принесе нам користь.
До того ж, зараз багато жінок роблять успішну кар'єру, добре заробляють. У такій ситуації у них виникає природне бажання якомога довше насолоджуватися життям, зберігати здоров'я. І вони, слідуючи широко поширеній нині твердженням «Людина є те, що він їсть», уважно ставляться до якості продуктів. У цьому немає нічого дивного чи, тим більше, ненормального.
Проблема виникає в тому випадку, якщо людина зациклюється на здоровому способі життя. Наприклад, виключає зі свого раціону всі продукти, на упаковці яких є інформація про барвники. Або купує тільки органічну їжу. Або постійно, без перепочинку підраховує калорії. Це і називається нервової орторексія. Вона більше властива жінкам, але чоловіки відстають від них не сильно.
Орторексія - це не хвороба, але розлад. І закривати очі на це явище не слід. Справа в тому, що надмірний інтерес до якості продуктів свідчить про якийсь психологічному неблагополуччя людини. Це можуть бути недозволені протиріччя, комплекси, страх. Тому, якщо ви постійно ловите себе на думці про необхідність здорового харчування, спробуйте розібратися в собі. Загляньте всередину себе - в цьому допоможе самоаналіз або розмова з близьким другом, або консультація психолога.
У психології є напрям гештальт-терапія. Багато фахівців у цій галузі дотримуються думки, що ставлення людини до їжі відображає його життєві реалії.
Наприклад, жінка працює на відповідальній посаді: контролює поставку товарів, має справу з грошима, організовує виставки. Всі ці справи вимагають зібраності, точності дій. Цей акуратний підхід жінка переносить на своє харчування: ретельно підходить до вибору продуктів, обов'язково читає етикетку, готує яйце некруто рівно три хвилини - як належить.
І все це добре - за умови, що така акуратність закладена в характері від природи. А ось якщо спочатку ви людина незібраний і бухгалтером стали, бо в школі легко давалася математика, можуть виникнути проблеми. Справа в тому, що постійна необхідність тримати все під контролем вимагає від вас серйозного психологічного напруження. Ретельне вивчення етикетки на пляшці з кефіром може не тільки перерости в орторексії, а й призвести до нервового зриву.
Постарайтеся розділяти роботу і свій особистий час. Так, в офісі ви повинні бути постійно сконцентровані. Але вдома можна розслабитися і перестати вважати - і калорії, і кількість жиру, і число молочнокислих бактерій.
Хоча іноді все буває навпаки: ставлення до їжі виявляється прямо протилежним життєвим обставинам.
Найпоширеніший приклад такий. Більшість сучасних жінок, близько 80%, на роботі змушені постійно спілкуватися з великою кількістю людей: клієнтами, колегами, покупцями, учнями, пацієнтами. Обмежити спілкування вони не можуть, не можуть вступати в контакт тільки з тими, хто їм приємний - це поза їх повноважень. Зате вибір продуктів харчування повністю в їх владі. Тому тут вони намагаються бути якомога більш розбірливими, відсікають все «непотрібне». Це своєрідна спроба захиститися від агресії світу, хоч якось підкреслити власну значущість. Результатом часто стає нервова орторексія.
Щоб її уникнути, постарайтеся хоча б час від часу зменшувати кількість спілкування. Відмовляйтеся від запрошень на вечірку, якщо присутні там люди вам нецікаві або мало знайомі. Ходите по магазинах одна або з найкращою подругою. Поїдьте у відпустку поодинці або з чоловіком, а не в галасливій компанії не дуже-то близьких приятелів і приятельок.
Така «відлюдницьке» тактика набагато швидше поверне вам душевний комфорт, ніж скрупульозні пошуки екологічно чистої капусти в супермаркеті.
